Дайджест роздержавлення ЗМІ. Серпень

Запорізьких депутатів закликали не зволікати. Трудовий колектив газети “Запорізька правда” закликає облраду прийняти на найближчій сесії рішення про роздержавлення видання. Журналісти та громадські активісти об’єдналися задля ідеологічної та юридичної підтримки єдиної в регіоні україномовної газети. Видання зі сторічною історією друкованого слова до кінця року має пройти кілька етапів реформації: переоформити приміщення та майно. Далі – частина із Звернення до членів Погоджувальної ради ХХІІІ сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання, що відбудеться  30 серпня 2018 року.

   «Звертаємо вашу увагу, що завершується термін дії Закону  України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»,  24 грудня 2015 року № 917-VIII,    який вступив у силу 1 січня 2016 року.  Під його дію підпадає єдине україномовне видання регіонального рівня у Запорізькій області – газета «Запорізька правда»,  унітарним засновником  якої на поточний момент є Запорізька обласна рада. На жаль, допоки питання про роздержавлення «Запорізької правди»  залишається невирішеним. На ХІІ  сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання, що відбулася  у червні 2018 року (проект рішення, підготовлений юридичним управлінням облради за сприяння експертів і медіа-юристів в рамках програми  ОБСЄ з підтримки реформування комунальної і державної преси з урахуванням всіх спірних питань, вносив голова Запорізької обласної ради Г.В. Самардак), для його ухвалення не вистачило двох голосів. Аналогічний проект рішення, підготовлений  юридичним управлінням облради за сприяння експертів і медіа-юристів в рамках програми  ОБСЄ з підтримки реформування комунальної і державної преси, на розгляд прийдешньої  сесії вніс  депутат Запорізької обласної ради Г.Г. Фукс (фракція ВО «Батьківщина»). На жаль, з невідомих причин,  на попередній  Погоджувальній раді він був відхилений і не включений  до  черги денної поточної сесії.

   Ми стурбовані такою ситуацією, адже вона може призвести до ліквідації  обласного видання  із сторічною (!) історією – газети «Запорізька правда». Бо згідно  Закону про роздержавлення ЗМІ видання, які не пройшли зазначену процедуру, припиняють своє існування з 1 січня 2019 року…».

http://nsju.org/index.php/article/7320

Наливайко застеріг редакторів, які сподіваються на відтермінування

   Про досягнення та плани Державного комітету в царинах суспільного мовлення, роздержавлення преси, заборони імпорту антиукраїнських видань та про інші важливі питання «Детектор медіа» поговорив із головою Держкомтелерадіо Олегом Наливайком.

— Пане Олеже, чи вдасться завершити реформу державної й комунальної преси до кінця 2018 року, як це передбачено законом? Що зробив комітет цього року для реалізації закону?

— Реформу буде завершено. Починаючи її, ми свідомо не гналися за кількісними показниками й не вимірювали її успішність лише цифрами. Редакційні колективи самі, без поспіху і примусу, мали вирішити своє майбутнє.

До Зведеного переліку державних і комунальних друкованих ЗМІ, що підлягають реформуванню, внесено 733 видання, з яких 647 — комунальні. Станом на 17 липня реформовано 220 видань: 205 — комунальних, 15 — державних. За даними моніторингу, який проводять громадські організації, ця цифра більша — 260 редакцій закінчили процес реформування.Ми помітили таку закономірність: там, де комунальні ЗМІ отримували суттєве фінансування з місцевого бюджету, як, скажімо, в Закарпатській, Львівській, Київській областях, редактори до останнього зволікають із початком процесу роздержавлення. А там, де редакційні колективи звикли заробляти самі, перспектива стати незалежним виданням нікого не лякає і процес іде жвавіше.

— Чи допоможе реформі ухвалення змін до закону, прописаних у законопроекті № 8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»?

— Проект пропонує додаткові механізми захисту прав трудових колективів, які бажали реформуватися, однак не змогли розпочати цей процес через бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, які не прийняли рішення про вихід зі складу засновників. У разі його ухвалення за колективами буде пріоритетне право на використання імені друкованого засобу масової інформації та оренди майна. Також буде встановлено мораторій на відчуження майна, що перебувало на балансі редакцій, протягом шести місяців після завершення строку реформування.

Але рішення продовжити дію закону, якщо його ухвалять, поширюватиметься лише на ті видання, які не змогли реформуватися через бездіяльність засновників. А таких близько п’ятдесяти. Ті редакційні колективи чи редактори, які сподіваються, що реформу відтермінують для всіх, і не поспішають виконувати закон, можуть залишитися 1 січня без видання.

Повністю інтерв’ю можна прочитати за посиланням нижче.

http://www.uapp.org/news_media_ua/13762.html

Більшість у Верховній Раді не розуміють важливості реформи

   Більшість народних депутатів у парламенті не зрозуміли реформування преси та суспільного мовлення. Можливо, вони забули або взагалі не читали тих законів, які самі ж ухвалювали. Про це свідчать і їхні заяви, й законопроектні ініціативи, й результати голосування за законопроекти, які мають сприяти успішному завершенню реформ. Реформа державних і комунальних друкованих ЗМІ має завершитися до кінця 2018 року. Статистика невтішна: реформувалося менше половини. Загалом в Україні реформуванню підлягають 733 видання: 647 комунальних і 86 державних. Станом на середину липня реформувалися лише 220 видань: 205 — комунальних, 15 — державних. Представники громадських організацій, медіа юристи і всі, хто безпосередньо займався цією реформою, зрозуміли, що слід вносити зміни до законодавства, які дозволять подолати перешкоди в реформуванні преси. Вони разом із членами Комітету свободи слова розробили законопроект № 6560 «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації». 1 березня 2018 року парламент, не розібравшись у важливості змін, його провалив. Цей документ, зокрема, мав встановити відповідальність органів влади і місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та його спосіб, а також заборонити звільняти керівника редакції без згоди трудового колективу.

   Через кілька місяців у парламенті було зареєстровано законопроект № 8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Документ, за словами Вікторії Сюмар, містить системні зміни до закону, які в разі ухвалення дадуть можливість розблокувати реформу.

Про те, що депутати не розуміють важливості реформи, свідчить низка законопроектів, які поступово виводять із-під дії закону про реформування окремі видання. Наприклад, 5 липня 2018 року Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні законопроект № 6518, яким дозволяється не роздержавлювати газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр».) Раніше вивели з-під дії закону друковані ЗМІ Міноборони.

https://detector.media/monitoring/article/140011/2018-08-09-za-zakhist-zhurnalistiv-do-sudu-monitoring-komitetu-svobodi-slova-za-pershe-pivrichchya-2018-go/

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua