Навчання по-новому: кілька думок з приводу

   Реформа середньої освіти в Україні передбачає створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, а основна увага педагогів буде спрямована на розвиток їх компетентності та вміння застосовувати знання для вирішення різних життєвих проблем, а не на запам’ятовування фактів. Впродовж минулого навчального року усі першокласники вже навчалися по-новому. Про те, як оцінюють новацію, ми поцікавилися в одній з тернопільських шкіл.

   Олександр Остапчук, директор ТНВК “Школа-ліцей №6 імені Назарія Яремчука”: «Позитивом НУШ ( Нової української школи) є те, що було зосереджено більше уваги на освіті і школі, зокрема. Матеріальна підтримка також є важливою для багатьох шкіл. Надіюся, що на багатьох вчителів має вплив напрямок на зосередження уваги на дитині (хоч це було необхідно і раніше), що пропагується новою українською школою. Однак чогось нового і такого, що має характер реформи, немає. Наголошується на багатьох методах роботи в початковій школі. Але ці методи відомі давно. Та й маємо знати, що немає якогось одного правильного методу навчання, а є безліч методів, які допомагають учням стати розумнішими, добрішими, культурнішими і т.д. Тому суть не в методах, а в тому, як вчителі ставляться до особистісного зростання кожної дитини, чи бачать грані її розвитку. Сказати, що все це позитивно вплинуло на загальний стан освіти, не можу. Бо є такі відомі вислови: « Якщо не дано, то не дано» і «Народжений повзати – літати не може». Але є частина вчителів, які самі собі створили НУШ – нормальну українську школу – вже давно, і приносять дітям задоволення від навчання, тож діти добре розвиваються».
   Наталя Бабій, вчителька молодших класів ТНВК “Школа-ліцей № 6 імені Назарія Яремчука”: «Ну, що можна сказати, зросла мотивація дітей, діти більше люблять школу. Для цього ми пройшли підвищення кваліфікації, але, в принципі , діти любили школу і раніше, адже йшли гарно налаштовані, і до вчителів, які їх люблять і чекають. Тож я б більше хотіла сказати про те, що ще не вдалося. Хотілося б, щоб все відбувалося швидше – наприклад, друкування нових підручників. Так само реформа – це й освітнє середовище, це і техніка, і меблі, і все таке інше. Меблі закупили не на 1 вересня 2018 року, але все ж таки закупили, а потрібної техніки й досі немає. Мінусом я вважаю також велике наповнення класів і малі приміщення. Можна сказати, що НУШ зіткнулася з реаліями життя… ».
   Зоя Кіцак, мати: «Як жартує директор школи, у якій навчається моя дитина, НУШ – це не «нова», а Нормальна Українська Школа. Для мене це, перш за все, школа, адаптована до потреб маленької дитини, покликана допомогти їй соціалізуватися, залишаючись при цьому собою. Ігрова форма навчання, вчитель – не керівник, а друг і «тьютор», взаємодопомога – це все й раніше було у нашому навчальному закладі, тому особливих змін з впровадженням НУШ я не помітила. Єдиним мінусом для мене є безвідповідальне ставлення Міністерства освіти щодо матеріального забезпечення навчальних закладів згідно з новою програмою. А загалом – це навчання без зазіхання на дитинство, і це чудово».
   Святослав Журовський, батько: «Про саму НУШ я дізнався безпосередньо в школі. Загалом оцінюю цю реформу як позитивну для першокласників, через розширення матеріальної бази та ігрову форму навчального процесу. Негативним моментом вважаю відсутність домашніх завдань».
   Денис Демчук, школяр: «Я вже закінчив перший клас. Нам зовсім не ставили оцінок, і спочатку ми писали олівцями. Навчання – це як цікава гра. Люблю вчитися!».

Ольга Демчук
Фото з сайту: https://pogliad.ua/news/education/nova-ukrayinska-shkola-scho-chekae-na-bukovinskih-shkolyariv-351402

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua