Експерти підтримали ЦВК щодо узаконення оплати витрат агітаторів з виборчих фондів кандидатів

   Правоохоронні органи повинні бути політично нейтральними і забезпечити правопорядок на дільницях, а не ставати головним «бійцем» політичного рингу – таким був лейтмотив  прес-конференції, що відбулася вчора в Тернопільському прес-клубі з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку». А приводом для її проведення стали недавні судові колізії навколо постанови ЦВК №376, яка, зокрема, узаконює  відшкодування низки витрат агітаторів з виборчих фондів кандидатів (телефонні послуги, проїзд, харчування тощо). «В усі часи агітатори на виборах в Україні були платні, це було заборонено лише кілька років тому, і дотепер вважається підкупом виборців, – пояснив на початку зустрічі з журналістами керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович. – Однак якщо поглянути на речі реально, то стає зрозумілим, що, праця ця нелегка. До того ж якщо вона повинна оплачуватися з виборчих фондів кандидатів, то узаконення таких виплат допомагає виведенню коштів з тіні. Щодо закордонного досвіду, то так, там агітатори працюють виключно на волонтерській основі, однак до 50 відсотків витрат штабів йде на супровід їх роботи. До того ж у нас зовсім інша політична система і відповідно інша мотивація громадян для участі в агітації».

   В контексті того, що справжнім жупелом для виборчих агітаторів стала на цьогорічних президентських виборах поліція, спікери прес-конференції присвятили її діяльності дуже багато уваги. Зокрема, тривогу в експертів викликають баталії, які точаться навколо роботи агітаторів та спостерігачів. «Ми фіксуємо непоодинокі випадки нападів на агітаторів, причому дивує поведінка  правоохоронних органів при цьому, – сказав експерт «Українського Центру суспільного розвитку»  Євген Кузик. – Замість того, щоб захищати людей, поліція апріорі ставиться до агітаторів ледь не як до злочинців. А хочу нагадати, що агітатори – такі ж громадяни України, право проводити агітацію закріплене Конституцією, і тут мусить діяти принцип презумпції невинуватості, коли лише після доведення вини людей можуть у чомусь звинувачувати. Натомість ми бачимо нерівність підходів, коли агітаторам одних кандидатів – зелене світло, а агітаторам інших – палиці в колеса». «Чинне законодавство містить достатньо норм для притягнення до відповідальності, в тому числі і кримінальної, винних у підкупі виборців, але скільки справ ми можемо назвати, що це дійсно робилося? – зауважив експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній. – Результати дій міністерства в розрізі розслідування подібних справ критично низькі – лише приблизно 2%.  Очевидно, віднесення певних злочинів до категорії тяжких потрібно не для того, щоб когось саджати у в’язницю, а для того, щоб мати змогу стежити за штабами. Як буде використана інформація, отримана в рамках таких негласних слідчих дій, залишається лише здогадуватися».        Також спікери негативно оцінили заяву керівництва МВС щодо прагнення бути «головним арбітром» виборів та лобіювання розширення відповідних повноважень відомства, аж до легалізації прослуховування та стеження за штабами і кандидатами без їх відома ( саме це намагаються провести під виглядом боротьби з підкупом виборців у новому виборчому законопроекті №8270).

   Місцевий експерт, керівник тернопільського Центру суспільних досліджень “ПОЛІС” Ігор Процик, зупинився на окремих проблемах з веденням передвиборчої агітації на Тернопільщині. Зокрема, на тому, що за численні білборди без вихідної інформації правоохоронці здебільшого карають виконавців та власників рекламних площ, а не замовників.

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua