Землю – громадам!

Надзвичайно цікавий і злободенний захід відбувся вчора у Тернопільському прес-клубі. Український кризовий медіа-центр провів там відкриту дискусію з питань земельної реформи, в якій взяли участь представники ЗМІ, влади, громади та експертного середовища. Розмова відбувалася у двох основних руслах. Перше – це основні проблеми аграрно-земельної реформи в Україні та шляхи її вирішення, зокрема, і силами об’єднаних територіальних громад, як нових потужних учасників цього процесу. І друге – це власне ефективна співпраця у цій сфері згаданих громад, влади, журналістів та експертів.

   Щоб читачі зрозуміли, в якому ключі обговорювалися власне проблеми проведення земельної реформи, пропонуємо витримки з виступів трьох головних спікерів, які представляють різні суспільні сектори.

Сергій Кубах, експерт з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» :

 – Хочу нагадати, що земельна реформа почалася в Україні з відповідної постанови Верховної Ради в 1990 році, яка є чинною досі. Націлена ця реформа була на те, щоб перерозподілити земельні ресурси між різними формами господарювання для забезпечення їх ефективного використання і участі в економіці країни. Мораторій же на відчуження сільськогосподарських земель, введений в 2001-му, фактично заморозив будь-які реформи. І з того часу, можна сказати, нічого не відбувається. По-перше, мораторій вбив конкуренцію. По-друге, загальмував процеси інвестування і кредитування в аграрній сфері. По-третє – в результаті з’явився добрий десяток напівлегальних сірих схем, які дають можливість його обійти. Хоча проблеми земельної реформи, звичайно ж, не обмежуються дією мораторію. Земельна реформа є складним комплексом заходів, які в Україні, на жаль відсутні.

   Щодо територіальних громад, то однією з ключових проблем є те, що на сьогодні вони фактично усунуті від управління земельними ресурсами за межами населених пунктів. Такими землями розпоряджаються різні державні органи, і на сьогодні в держави є 10 з половиною мільйонів гектарів сільськогосподарських земель, раціональність використання яких нею, на жаль, не забезпечується. Таку практику необхідно змінювати, якщо громади готові брати на себе відповідальність не тільки за розпорядження землями – кому віддати, кому продати  – а й за їх ефективне використання і охорону . Проведення земельної реформи без участі громад неможливе! Але процес розпорядження має бути прозорим, а управління публічним, громадськість має знати, які землі передаються у власність ( і чи є такі взагалі в наявності, бо в нас є цілі райони,  де земель запасу вже не залишилось ), а де земельні ділянки будуть продаватися, причому продаватися вони повинні через аукціони. Громада, яка об’єдналася, повинна бути обізнана, де її межі і якими ресурсами вона володіє, знати про категорії земель, хто є землекористувачами і яка сума сплачується за користування тими чи іншими ділянками. Адже плата за землю – це одна з найважливіших статей місцевих бюджетів. Найгірше ж, що може бути – це якщо ми знову залишимо мораторій в дії і заморозимо земельну реформу надалі.

Іван Крисак, перший заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації:

   – З самого початку реформи було чітко визначено, що 15 процентів  – це землі запасу, використання яких передбачалося для подальшого розвитку громад. Нині ж маємо села, де вже нема половини живих громадян, але навколо і землі вже вільної  теж немає, бо все розділено. І якщо сьогодні буде прийнято закон про передачу розпорядження землями громадам, то чи буде це зроблено правильно, щоб не вийшло так, що депутати до кінця каденції розпишуть і розберуть весь наявний резерв земель, і для наступної каденції вже нічого не залишиться. Адже ні для кого не секрет, що депутатів ( я зовсім не ставлю за мету образити всіх поголовно) в першу чергу цікавлять саме земля і кошти. Тому якщо в новому законі чітко не виписати пункти про захист тих земель, які ще є в громадах, то незабаром їх може не стати в них взагалі. Так само важливо, щоб держава виділила кошти і провела повну детальну  інвентаризацію. А вже після цього відкривати ринок землі. Така моя думка.

Анатолій Кулик, голова Байківецької ( Тернопільський район) об’єднаної територіальної громади:

   – 100 відсотків плати за землю надходить у бюджет сільради, і це одна з основних його складових. Але нині ми не маємо можливості якось впливати на цю оплату, тому що велика кількість земель знаходиться за межами населених пунктів, а самі це межі точно не встановлені. Тому стикаєшся з тим, що земельні ділянки, які раніше були виділені в межах населеного пункту, зараз вже виявляються поза його межами. Тому необхідний закон, який би дав можливість об’єднаним територіальним громадам розпоряджатися землями і в межах, і поза межами населених пунктів. Лише тоді громада зможе розробити нову нормативно-грошову оцінку земель і на її підставі  наповнювати свій бюджет. І хочу розвіяти міф, що об’єднані територіальні громади -це депутати, які дерибанять землю. Це неправда! У нас працюють грамотні адекватні люди, які дбають за свої території і їх  майбутній розвиток. І все відбувається прозоро, все висвітлюється на наших сайтах.

   Щодо створення ринку землі, то це стосується не лише можливості її продажу. Ринок землі  – це і застава, й іпотека. І в кінцевому результаті кожна людина повинна мати змогу повністю скористатися своїм конституційним правом власника землі. Без страху, що це комусь не сподобається. Моя позиція – що ринок землі вже став на часі, потрібно лише створити грамотну законодавчу базу під нього. В решті хай ніхто не переживає – громади зуміють розпорядитися землею, як належить.

   Остання частина відкритої дискусії була особливо цікавою для журналістів, бо на ній обговорювалося, як саме писати про земельну реформу в умоваж обмежених даних, засилля популістів та обмежених ресурсів. Як  представникам ЗМІ ефективно співпрацювати в цьому питанні з владою та експертами і при цьому виконувати свої завдання перед суспільством і залишатися незалежними.

   Захід було організовано у рамках програми DOBRE (“Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” за фінансування USAID).

 

 

image_print
Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua