Погляд здалеку. Михайло Окаринський: «Деякі речі розумієш саме завдяки тому, що знаходишся за межами контексту»

Продовжуємо публікувати відповіді на запитання – «Якими бачаться вам здалеку нинішні президентські вибори в Україні?» – що з ним ми зверталися до колишніх тернополян з різних куточків світу. Сьогодні своїми думками ділиться Михайло Окаринський, який тепер проживає і працює в Торонто, Канада.

   – Слідкую за подіями, пов‘язаними з виборами, досить таки опосередковано – через друзів в Facebook (десяток-два з них дуже активні в темі) та повідомленнями кількох  сайтів українських новин. Телебачення – немає, радіо теж. Розмов на цю тему в маршрутках, саунах, на кухнях – немає. Біл-бордів, агітаційних наметів, рекламної макулатури на кожному кроці – немає. Тобто атмосфера, яка власне і створює фон для всього виборчого процесу – дуже умовна. Багато чого перестаєш розуміти (відсутність телевізійного контексту в значній мірі). Але деякі речі розумієш саме завдяки тому, що знаходишся за межами контексту.

    Тут інша реальність. В Канаді фактично ніхто не цікавиться політикою. Хто є депутатом чи що нового вирішив уряд/парламент/міська рада – майже ніхто не в курсі. Рівень політизації, порівняно з Україною, нульовий. Політичні програми – досить аналітичні і навіть академічні, з мінімумом скандалів і епатажу. Експертами в політиці ніхто не є. Навіть водії таксі. Ну, хіба натрапиш на українця, тоді він тобі все розкаже. Але про українську політику, не канадську. Канадська політична система працює тихо і без спецефектів. Канада – країна багатокультурна, тут різноманіття є своєрідною релігією. В моєму колі спілкування – вихідці з Індії, Бангладеш, Пакистану, Ірану, Ямайки, Колумбії, Бразилії, Мексики, Туреччини, Ємену, Нігерії, Алжиру, В’єтнаму, Індонезії, Філіппін – повний список, насправді, набагато довший. Можна вчити географію й історію, просто спілкуючись з людьми. І в цьому різноманітті мов, культур, звичаїв і життєвих стилів починаєш розуміти, що Україна (в плані політики і відповідних процесів, які нам традиційно не подобаються) не є унікальною. Брехуни, злодії, корупціонери та всілякі фрики є ще у як мінімум кількох десятках країн світу. Революції і війни є (на превеликий жаль) досить буденною справою також для як мінімум кількох десятків країн світу. Так от. Своєрідний контекст і задає тональність оцінкам і очікуванням. Є певна тривога. Не стільки пов‘язана з тим, кого саме виберуть президентом, скільки тим, що це новий виток турбулентності, і багато невизначеності, що може затягнутись на період парламентських виборів, і навіть далі.

 

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua