Професійні стандарти можуть об’єднати журналістів

Журналістські стандарти повинні стати базою для об’єднання журналістів із різних медіа і навіть із різними поглядами. З цією тезою погодилися всі учасники дискусії, організованої Інститутом масової інформації до Дня журналіста в Україні “Журналістика після “воскресіння”, що відбулася 6 червня в телецентрі “Олівець”, повідомляє “Детектор медіа”. “Якби таке об’єднання відбулося найближчим часом, воно стало б трендом на противагу олігархічним ЗМІ під час виборчої кампанії”, – наголосила голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова.

Окреслюючи, на прохання модераторки дискусії, виконавчої директорки ГО “Інститут масової інформації” Оксани Романюк, порядок денний для медіа на наступний виборчий рік, Євген Глібовицький, засновник компанії pro.mova, член наглядової ради Суспільного мовника, зазначив, що під час і цих виборів порядок денний диктуватимуть політтехнологи. А Наталія Лигачова додала, що політтехнологи при цьому виконуватимуть волю своїх “замовників”, а медіа будуть провідниками цих політтехнологій. Безумовно, слід враховувати і вплив російської пропаганди та намагання Росії вплинути на результати виборчих кампаній в Україні.

Водночас Лигачова закликала колег – тих, хто, за її словами, хоче бути незалежними медійниками і відповідати своїй суспільній місії, – бути чесними перед аудиторією, дотримуватися журналістських стандартів – і в новинах, і навіть у колумністиці, яка мусить бути аргументованою, не підміняючи аргументів і фактів емоціями.

“Ми маємо згадати досвід “Стоп цензурі!” 2010 року: перед нами був великий виклик, нас було небагато, але ми зробили це трендом, – нагадала Наталія Лигачова. – І базовою цінністю було зобов’язання кожного учасника руху дотримуватися професійних стандартів, як, до речі, було й у 2004 році під час “журналістської революції”. Саме стандарти, на її переконання, здатні поєднати незалежних журналістів навіть з різною ідеологічною та ціннісною позицією.

Євген Глібовицький вважає, що головне питання в тому, наскільки передвиборний порядок денний буде підзвітний реальним інтересам суспільства.

“Оскільки політичні партії не є підзвітними, партійні програми не є підзвітними, порядок денний інформаційний практично монопольно в кінці нульових – на початку десятих перейшов під контроль політтехнологів, – зауважив Глібовицький. – Після Майдану громадянське суспільство відкусило в політтехнологів частину впливу. На майбутніх виборах впливати на порядок денний намагатимуться політтехнологи, громадянське суспільство, інші дійові особи. Однак, на відміну від попередніх років, зараз медіа можуть стати досконалішими фільтрами, які критичніше просіюватимуть усю цю інформацію”.

На думку журналістки Громадського телебачення Анастасії Станко, триватимуть спроби розділення медіаспільноти і маніпулювання медіа. Журналістка закликала колег об’єднуватися, боротися за незалежність журналістських розслідувань, протидіяти спробам дискредитації ЗМІ тощо.

Оксана Романюк зі свого боку теж наголосила на тому, що адекватно відреагувати на виклики, які стоять перед медійниками – професіоналізм і безпека, – можна лише шляхом об’єднання.

Серед тривожних тенденцій, за словами Романюк, – зростання оціночних суджень і змішування їх із фактами та коментарями, що не є професійною журналістикою. Зростає кількість фейків: згідно з даними дослідження ІМІ, 8% інформації про медичну реформу і діяльність МОЗ виявилися фейками. “Нам треба повертатися до джерел, до стандартів”, – підкреслила Оксана Романюк.

Збільшується, за її словами, і кількість випадків насильства щодо журналістів. “Думаю, це теж пов’язано з наближенням виборів, зростанням політичної напруги і недовіри до журналістів”, – резюмувала вона.

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua