Реформованим ЗМІ ще треба поборотися за реальну незалежність і якість

Продовжуємо інформувати про результати моніторингу реформованих регіональних газет, що його провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. У квітні 2019 року експертна група ІДПО обрала по 4 друкованих видання, переважно «районки», в кожному з восьми регіонів (Сумській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Донецькій областях ) та їх онлайн версії при наявності таких. Метою було оцінити якість контенту та тематику, а також – спосіб висвітлення передвиборчої кампанії. Далі – найважливіші витримки із звіту за результатами цього моніторингу.

«Замовні» матеріали та неналежне маркування
В моніторинговий тиждень, приміром, з 1 по 7 квітня 2019 року в роздержавлених друкованих ЗМІ восьми регіонів експертами ІДПО було зафіксовано 22,3% публікацій сумнівної якості, що складались з 6,7% матеріалів з ознаками політичної або комерційної замовності та 15,5% – неналежно маркованої реклами.
Помітними лідерами в цьому були видання Херсонської (35%), Полтавської – (31%) Донецької (27%), Івано-Франківської (25%) і Сумської (16%) областей. У роздержавлених виданнях цих областей значний відсоток реклами журналісти зовсім не маркують, що є порушенням закону про рекламу, оскільки вводить читача в оману. Деякі видання не маркують навіть блокову рекламу. Експерти ІДПО припускають, що редактори і журналісти не обізнані про зміст закону про рекламу.
Дотримання журналістських стандартів
Середній бал дотримання стандартів знаходиться на одному рівні в друкованих і електронних варіантах досліджуваних видань: 3,59 бали в друкованих і 3,69 бали на сайтах з можливих 5,0. Найгірше журналісти реформованих видань дотримуються балансу думок (0,19 бали в друкованих і 0,23 – в онлайн). І це типова проблема для регіональних медіа. Трохи краще відокремлюють факти від коментарів (0,65 в друкованих і 0,69 – на сайтах). Матеріали, на думку експертів, є однаково достовірними в друкованих виданнях і на сайтах (0,79 бали). Найвищим балом майже у всіх регіонах експерти оцінили доступність та відсутність у текстах мови ворожнечі. Серед друкованих видань 8 областей найкраще стандартів дотримуються журналісти Рівненської та Тернопільської областей. Їх роботу оцінено в 4 і 3,94 бали з 5 максимальних. Найгірша ситуація зі стандартами у Донецькій області – 3,02 бали.
Жанрова палітра
Як і в інших регіональних медіа, на шпальтах реформованих видань найбільший відсоток складають інформаційні жанри – 39,3%. Ще 34,7%, тобто більше третини загальної площі, займають тексти категорії “Інше” (привітання, гороскопи, кросворди, рецепти, тощо). 12% газетної площі віддано під прес-релізи, звіти, офіційні повідомлення, здебільшого від органів влади. Аналітичні матеріали складають тільки 3% контенту; інтерв’ю 2,3%; художні жанри – 2,8%. Листи і звернення читачів – популярний жанр в читачів місцевих ЗМІ – 1,2%. Лише 1
приклад журналістського розслідування вдалося знайти експертам впродовж місяця серед 24 реформованих видань 8-ми регіонів України, що становило 0,1% від загального контенту. Серед причин, чому в локальних медіа не займаються журналістськими розслідуваннями, називають ризики, високу вартість (розслідування в центральних медіа зазвичай проводяться на грантові кошти), значні витрати в часі, нестачу рішучості і необхідних навичок. Подібну ситуацію експерти ІДПО спостерігали протягом шести років і в обласних регіональних медіа, які досліджували раніше.
Тематика та походження публікацій
Впродовж місяця, коли проводився моніторинг, журналісти реформованих видань приділяли увагу соціальній сфері – 7-8% з тижневого обсягу матеріалів; проблемам місцевої економіки – 5-6%; подіям у сфері культури – 6-8%; питанням освіти – 3-5%. Найбільшу частку займають матеріали з категорії «Інше», що здебільшого містить розважальні матеріали, гороскопи, побутові поради, рецепти, привітання тощо.
Актуальні питання місцевого самоврядування і децентралізації займають 3,3% контенту в газетах та 2,8% онлайн. Майже зовсім не пишуть журналісти реформованих видань про війну, хід Операції Об’єднаних сил, проблеми ветеранів, родин загиблих, поранених (1% в друкованих ЗМІ і 2,7% на їх сайтах), переселенців (0,2% на обох майданчиках). Не хвилюють місцевих журналістів і проблеми корупції.
Щодо походження, то найбільший відсоток – 36% – складають власні журналістські матеріали. Однак це гірший показник, ніж експерти спостерігали в інших регіонах. Співвідношення протягом моніторингу 2017-2018 років було на користь власних матеріалів (більше 50%). 35,4% матеріалів реформованих видань – це запозичені тексти із посиланням на джерела, і майже третина контенту – 28,6% – не ідентифіковані. До того ж кількість контенту-«інкогніто» суттєво збільшилась у порівнянні з лютим цього року, що турбує експертів, адже редакції таким чином не дотримуються стандарту достовірності та втрачають довіру читачів.
Тональність
Останній моніторинг ІДПО засвідчив переважно нейтральну тональність у друкованих виданнях (82%). Позитивну тональність мають 15% матеріалів; із негативним забарвленням – 3% текстів (в онлайн медіа – 8 %). Тенденції загалом такі ж, які дослідники спостерігали протягом останніх двох років моніторингу в регіональних медіа.
Деякі висновки
На думку експертів, результати моніторингу дають підстави стверджувати, що в регіональних роздержавлених медіа погано висвітлюються соціально важливі проблеми, мало аналітики, глибини бачення проблем, пропозицій щодо їх вирішення. Видання не шукають власне обличчя та свою нішу в інформаційному просторі регіонів й не намагаються бути корисними своїм аудиторіям. Висвітлення життя громади можна назвати епізодичним. Також дуже мало матеріалів, які б дозволили читачам об’єктивно оцінити роботу місцевої влади: переважно одностороннє висвітлення в протокольному форматі. У виданнях багато передруків, що може свідчити або про нестачу персоналу, або про низьку продуктивність редакцій. Роздержавлені медіа у вибірці мало уваги приділяють війні Росії проти України, Операції Об’єднаних Сил, реабілітації військових, поранених, проблемам родин загиблих та переселенців. Такі матеріали майже відсутні навіть на шпальтах ЗМІ Донецької і Луганської областей, які територіально наближені до лінії фронту й найбільше потерпають від військового конфлікту на сході країни.
Ще один висновок – місцеві реформовані ЗМІ не нехтують заробляти на «джинсі», причому відсоток замовних матеріалів в онлайн версіях видань в кілька разів перевищує їх кількість на шпальтах самих газет. До того ж у виборчий період ці ЗМІ здебільшого виконували роль статистів: публікації на виборчу тематику не надавали аналізу, експертних оцінок або результатів досліджень. Позитивний результат – майже повна відсутність проросійських меседжів, пропаганди та фейків, які б загрожували інформаційній безпеці України.
Також експерти дійшли до висновку, що після роздержавлення видання не позбулися «паркетності». Прес-служби домінують у них, як джерела інформації. Є багато «протокольних» матеріалів, які не марковані позначкою «на правах угоди», що демонструє інформаційну залежність від прес-служб місцевої влади. Саме новини від місцевих очільників складають інформаційну картину дня. Тож експерти схиляються до думки, що, ставши формально незалежними, місцеві ЗМІ фактично залишились у тісній зв’язці з владою й демонструють готовність «інформаційно обслуговувати» її. Серед можливих причин експерти ІДПО називають нерозуміння керівниками ЗМІ правил ведення медіа бізнесу, відсутність у ЗМІ маркетингових стратегій та вміння комунікувати з аудиторіями, нестачу обігових коштів, малі й нерозвинуті місцеві ринки реклами. Як наслідок, місцеві органи влади залишаються основним рекламодавцем для районок, а, відповідно, можуть впливати на зміст і стиль видань.
Повністю з результатами моніторингу та висновками можна ознайомитись тут – http://idpo.org.ua/reports

Підготувала Світлана Мичко

На фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua