Поки що реформовані газети не готові забезпечити читачів якісною інформацією і погоджуються із своєю вторинною роллю

До такого висновку дійшли в результаті проведеного моніторингу фахівці відомого Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Минулої середи в Укрінформі відбулася прес-конференція, організована  ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації», на тему «Основні медійні тренди передвиборчої кампанії-2019 в березні». Про висвітлення виборчої кампанії ( і не тільки) в роздержавлених регіональних медіа говорила експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Стеблина.

    «В цьому році Інститут демократії імені Пилипа Орлика розпочав моніторинг саме роздержавлених газет, – розповіла вона. – Якщо раніше ми просто слідкували за регіональними виданнями, то тепер нас цікавить, яким чином саме реформовані медіа висвітлюють виборчу кампанію і взагалі життя в країні та регіонах. Що ми побачили? Зокрема очевидно, що регіональні медіа продовжують сприймати, як щось вторинне, а подібне відображається і на тому, як люди сприймають інформацію в цих газетах. Дослідження показують, що залежно від того, як людей залучають до комунікації на місцевому рівні, визначається і їх інтерес до того, що відбувається на рівні країни. Тобто можна сказати, що є зв’язок між якістю інформації, яку кожний з нас  отримує на місцях, і нашою якістю як виборця. Тим не менше, як показує моніторинг Інституту демократії, реформовані ЗМІ поки що не можуть виконати це завдання. Вони не сприяють тому, щоб громадяни змогли зробити обґрунтований вибір, а, навпаки, заплутують їх». Як яскравий і дещо вражаючий приклад, пані Наталія продемонструвала газету «Одесская правда», де в одному номері, лише на різних сторінках, розміщено два очевидно фейкових рейтинги, за одним з яких лідером виборчих перегонів називається один кандидат, а за другим – інший!

     «Подібний підхід регіональних медіа, – зазначила експертка, – призводить до того, що аудиторія (вона ж все чудово розуміє) перестає читати регіональні засоби масової інформації. Ми аналізували окремо жанри, тематику і наявність джинси. Так от щодо тематики висновки аналогічні. Аналітики фактично немає – її в реформованих медіа всього 6 відсотків, а журналістських розслідувань – нуль! Якщо ж говорити про інформаційні жанри, то їх 43 відсотки, але переважна більшість – це так званий «прес-релізм», коли передруковуються різні заяви влади, різні заходи і так далі. А ще в нас є категорія «Інше» – якісь такі дивні химерні речі, які важко кудись віднести, такі як гороскопи, рецепти, поради і тому подібне. Такого контенту в газетах – третина! Порівняйте – третина гороскопів і рецептів та 6 відсотків аналітики! І це в той час, коли в країні вибори, і потрібно аналізувати передвиборчі програми, заяви кандидатів і таке інше.

   Щодо тематики, то дуже мало уваги приділяється реформам, зокрема, децентралізації присвячено всього 5 відсотків матеріалів, викриванню корупції – 0,5-1 відсоток, економіці – 5-6. Практично не згадують про військових, про проблеми їхньої реабілітації й соціалізації. Мало згадують і про переселенців, тобто тут можна сказати, що регіональні медіа не виконують свою провідну функцію – вони не допомагають новим членам громади соціалізуватися, не розповідають про них. А від того, наскільки об’єднана громада на місці, залежить і те, чи буде вона брати участь у місцевій політиці, протистояти зловживанням, корупції, незаконній забудові тощо.

   Щодо джинси, то ми знайшли 15 відсотків джинси політичної, 6 відсотків джинси комерційної, також 9 відсотків неналежно маркованої реклами. Найбільше джинси містили видання Чернівецької області -12 відсотків, Житомирської – 10, Донецької і Дніпропетровської – по 7. А щодо неналежно маркованої реклами то найбільше її було виявлено у виданнях Одеси – 20 відсотків, Донецька – 17, і Луганська – 7 відсотків. Окремо хочу додати про маніпуляції з рейтингами. Це справді дуже серйозна проблема для регіональних медіа. Тому що можуть подаватися або рейтинги тих соціологічних кампаній, яких ніхто не визнає, які були створені спеціально під вибори, або ж мають зв’язок з певним кандидатом, як, наприклад, «Софія». Або ж перекручуються результати відомих авторитетних компаній, просто вириваються речі з контексту, додаються твердження якихось експертів, які говорять, що такий-то кандидат переможе, чи в нього рейтинг зростає, чи ще якісь такі нічим не підкріплені твердження.

   Як підсумок можна сказати, що, звичайно, під час президентських виборів ставка робиться на загальнонаціональні ЗМІ та популярні медіа. Але разом з тим ми бачимо, що подібний підхід до висвітлення виборчої кампанії на місцях формує  виборця таким чином, що він є абсолютно вразливим. Він не має контексту, він не має потрібного бекграунду, він багато чого не розуміє . Фактично немає якогось діалогу, який має бути в газеті, зрізу суспільної думки, коли є декілька точок зору, і коли журналіст не просто передруковує те, що було сказано кандидатом, а виступає модератором цього діалогу, і може роз’яснити певні конкретні питання. Тож залишається констатувати, що поки що реформовані медіа не готові забезпечити своїх читачів якісною інформацією, і погоджуються з тією вторинною роллю, яка в них є, приділяючи більше уваги гороскопам, ніж власне зараз такій важливій інформації».

Повністю відеозапис прес-конференції можна подивитися тут – https://www.youtube.com/watch?time_continue=3692&v=9-3dCtzAWy8

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua