Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про проблеми редакційно-видавничого об’єднання

На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Представники редакційно-видавничого об’єднання звернулися до нас за юридичною допомогою щодо отримання новоствореним підприємством майна друкарні, яке було частиною комунального підприємства, і яке районна рада відмовляється передати.

З наданих документів вбачається, що процедуру реформування комунального підприємства в Товариство проведено з порушеннями: Рада і РДА прийняли рішення про вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ та комунального підприємства, але після прийняття ними такого рішення всіма співзасновниками також повинні бути прийняті рішення про перетворення шляхом припинення підприємства, призначення комісії з реорганізації, затвердження передавального акту, як це передбачено Цивільним кодексом України в наступних статтях:

– п.3 ст. 105 «Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється»

– п. 1ст. 106«Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади»

– п. 3 ст. 107 «Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом».

До речі, п. 4 ст. 107 прямо зазначає, що «Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників»

З наданих документів вбачається, що рішення про припинення комунального підприємства шляхом перетворення було прийнято рішенням зборів трудового колективу, а не зборами засновників, до складу яких ще входили рада і РДА. Жодного рішення райради, розпорядження РДА про передачу трудовому колективу права діяти від їхнього імені, як засновників, в наданих документах немає.

Передавальний акт затверджено не рішенням зборів засновників, а зборами трудового колективу.Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» в п. 2 ст. 5 зазначає:«Управління майном редакцій комунальних друкованих засобів масової інформації до завершення реформування здійснюється їх засновниками (співзасновниками)».

Також в передавальний акт внесені приміщення –двоповерхове, склад-гараж, огорожа з/бетонна, туалет (субрахунок 103 «Будівлі та споруди»), в той час як частина 1 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» забороняє передачу у власність  новоствореному підприємству приміщень і земельних ділянок, які знаходилися на балансі комунального підприємства. Не надано інформації про те, як це майно відображено в аналітичних рахунках, але в будь-якому випадку надані документи свідчать про те, що майно територіальної громади передано без участі ради. А відтак це може мати наслідки у вигляді скасування реєстраційних дій, проведених під час перетворення. Тим більше, що прийняте через пів року (!) після припинення комунального підприємства рішення ради про передачу майна новоствореному підприємству не співпадає з передавальним актом, затвердженим трудовим колективом.

Також виникає запитання – чи проводилася оцінка майна?Частина 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»  передбачає обов’язкову оцінку майна, зокрема, у випадках:

– «реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств)  з  державною часткою майна (часткою комунального майна)»;виділення або визначення  частки майна у спільному майні,  в якому є державна частка (частка комунального майна)».

Закон України «Про державнуреєстраціююридичнихосіб, фізичнихосібпідприємців та громадськихформувань»в абзаціпершому пункту 12 частини першої статті 15зазначає, що: «передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом». Нотаріально посвідчені підписи в передавальному акті 12.05.2017 р., в тому числі і підпис директора ТОВ, яке буде зареєстроване (!) 30.05.2017 р. Виникає запитання -як нотаріус встановлював повноваження директора (який прийняв за цим актом майно), якщо самого Товариства ще не існувало?

Перспективи судового спору стосовно передання майна друкарні новоствореному Товариству досить сумнівні. Частина 1 статті 9  Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» – «У процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості» – не може бути використана, бо комунальне підприємство було не редакцією, а редакційно–видавничим об”єднанням. Звісно, що рада, якщо бажала залишити територіальній громаді друкарню,  повинна була не виходити з співзасновників комунального підприємства, а провести реорганізацію шляхом виділення редакції з КП.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» в ст. 7 не відносить друкарні до суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації: «До суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник  (співзасновники)  друкованого  засобу  масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий  колектив  редакції,  журналістський  колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач».Визначення редакції наведено в ст. 22 цього Закону, а реформуванню підлягають саме редакції, а не друкарні.Друкарня це поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію.

Виходячи з усього наведеного вище, єдине, що можна порадити, то це привести процес реформування у відповідність до вимог чинного законодавства.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – akardynal@ukr.net

image_print
Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua