Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо редакція знаходиться під одним дахом з іншими орендарями

На запитання відповідає юрист Тернопільського прес-клуб  Ігор ФЕДОРЕНКО.«Наша редакція знаходиться у 5 кімнатах під одним дахом з іншими орендарями. До грудня 2015 року ми платили за світло, газ, воду, землю за усіх орендарів (за газ і світло нам орендарі платили на основі договору про відшкодовування), бо ми були балансоутримувачами всього приміщення. У грудні ж 2015-го приміщення було передано з балансу редакції на баланс районної ради (спільна власність територіальних громад району). З того часу платимо за оренду 5 кімнат, але комунальні послуги і досі на нас, що не зовсім законно. Зараз ми у стані припинення, затверджено передавальний акт, працюємо над реєстрацією ПП. Хочемо усі компослуги передати районній раді, і платити тільки за власні. Коли краще передати все це районній раді – до чи після створення ПП? Хто  і як повинен платити за землю?».

   – Орендарі, які знаходяться в одній будівлі з вашим підприємством, не можуть відшкодовувати Вам вартість комунальних послуг – адже Ви не орендодавець і не балансоутримувач цього комунального майна. Таке відшкодування коштів за фактично спожиті комунальні послуги іншою юридичною особою є безпідставним, оскільки у цих орендарів є договір, укладений між ними і орендодавцем, де обов’язково повинно бути визначено порядок розрахунків за спожиті комунальні послуги.  Враховуючи, що Ви не є орендодавцем (балансоутримувачем) або постачальником комунальних послуг, між вами не може бути укладено і договір про їх відшкодування. В той же час отримання Вами коштів без договору про відшкодування є діяльністю з постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, а ця діяльність підлягає ліцензуванню.  Згідно з п.11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786, витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині – пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі (також пропорційно площі може бути поділено у разі відсутності лічильників  з  обліку  спожитих  послуг  окремим споживачем).

   Отже, на запитання «Коли краще припинити порушувати вимоги чинного законодавства, до чи після створення ПП?» відповідь може бути тільки одна – негайно!

Плата за землю згідно п. 14.1.147. Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ )– це обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, а також постійні землекористувачі (ст. 269 ПКУ).  Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України «1.Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

2.У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. 3.Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки». Таким чином з дня укладення договору оренди приміщень,  підприємство стає землекористувачем, а об’єктом оподаткування буде земельна ділянка, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні з урахуванням прибудинкової території, і виникає обов’язок  сплачувати плату за землю. Пункт 287.7. статті 287 ПКУ зазначає: «У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин)». Відсутність документа на право користування земельною ділянкою не звільняє від сплати земельного податку. Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.   Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідно відомості про площу сформованої земельної ділянки, щодо якої виникають податкові зобов’язання з плати за землю, мають бути внесеними до Кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ) за результатами виконання вимог ст. 79-1 Земельного кодексу щодо формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав (встановлено межі, певне місце розташування та визначено відповідне право). Але як свідчить судова практика, відсутність цих умов не завше приводить до скасування донарахованого ДФС податку.

Консультації надаються юристом Тернопільського  прес-клубу. Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – akardynal@ukr.net

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua