Фотографиня, кермувальниця та сільська голова: фемінітиви виводять тернопільські медіа на перші позиції

Тернопільські ЗМІ усе частіше почали використовувати фемінітиви. Такі результати четвертого гендерного моніторингу, який проводився протягом 11-17 серпня (попередні – у лютому, квітні та червні). Досліджувалися п’ять друкованих видань  («Свобода», «Номер один», «RІА плюс», «Наш день», «Нова Тернопільська газета») та п’ятьінтернет-медіа («Терен», «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Тернополяни»). За цей період проаналізовано 691новину Інтернет-видань та 191 публікацію в обласних друкованих ЗМІ.

Незважаючи на те, що використання фемінітивів при означенні посад чи роду занять жінок загалом відчутно збільшилося у порівнянні з попередніми моніторингами, все ж експертами та героями журналістських матеріалів є здебільшого чоловіки. Наприклад, у лютому в середньому в усіх ЗМІ було 64,5% чоловіків-експертів та 75,5% чоловіків-героїв, у квітні відповідно – 70,5% та 71%, у червні – 62,5% та 78,5%, у серпні – 58,5% експертів та 71,5% героїв.

Друковані медіа

У матеріалах друкованих видань експертки з усіх питань складають 42%, а героїні – 31%. Для порівняння: під час першого етапу моніторингу у лютому  було 35% експерток та 33% героїнь.

Найбільший відсоток експерток у серпні зафіксовано у матеріалах про медицину – 70%, освіту/науку – 67% та волонтерство – 57%. Відсутні експертки у матеріалах, які стосувалися політики та спорту. Лише 22% фахівчинь коментували питання культури.

Найчастіше до експерток із різних питань зверталися журналісти «Нової Тернопільської газети» – 48%. Найменше жінок-експерток – у газеті «Наш день» (31%). Водночас у цьому виданні найбільша частка серед усіх газет, що підлягали моніторингу, жінок-героїнь – 46%. Найменше їх у газеті «RIA плюс» – 16%.

Щодо героїнь у друкованих ЗМІ, то їх найбільше у матеріалах про розваги – 56%, а найменше у політиці –  14%.

Майже зберігається паритет між жінками та чоловіками як серед експертів/ок, так і героїнь/їв у питанні розваг.

Порівняно з червневим моніторинговим періодом у серпні зменшилася кількість експерток і героїнь у темах політики, економіки, освіти, культури. Водночас збільшилася кількість експерток у медичній тематиці, але різко впала кількість героїнь (з 86% до 25%). Зросла кількість героїнь у спортивних матеріалах, експерток і героїнь – у публікаціях на тему війни (у червні – 0% експерток і 24% героїнь, у серпні – 30% експерток і 32% героїнь).  Якщо у червні у матеріалах про волонтерство жінки у 100% були героїнями і в 0% експертками, то у серпні ситуація змінилася – 57% експерток і 33% героїнь.

Майже не змінилося представництво жінок у рубриці «Інше» (надзвичайні ситуації, кримінал, погода, церква, цей день в історії тощо) –55% експерток та 33% героїнь у червні, 48% експерток і 33% героїнь у серпні.

Інтернет-видання

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам – від політики до розваг. Як і у попередні моніторингові періоди, ці ЗМІ часто, надаючи коментарі,  використовують кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у…» такій-то службі, «кажуть фахівці» такої-то служби тощо.

Експертами та героями журналістських матеріалів у більшості випадків були чоловіки (61% експертів і 74% героїв). Порівняно з минулим червневим періодом, кількість експерток і героїнь збільшилася на 5%. Найбільший відсоток їх у темах медицини – 75%, освіти – 65% та війни – 58%. Найменший – традиційно політика (18%).

Порівняно із червнем значно зросла присутність жінок як експерток та героїнь в Інтернет-виданнях у матеріалах на тему економіки. Якщо у червні у таких публікаціях не було жодної героїні, то у серпні їх уже 40% та 34% експерток проти 22% червневих.

Жінки-героїні лідирують у матеріалах про розваги (43%), медицину (41%), волонтерства та економіки (по 40%).

Якщо у червні не було жінок-героїнь у публікаціях на тему економіки та війни, то у серпні вони представлені в матеріалах на усі теми.

Найчастіше жінки як експертки зустрічаються у публікаціях Інтернет-видання «Тернополяни» – 53%, найрідше – на сайті «За Збручем» (24%). Водночас «Тернополяни» мають найнижчий показник щодо героїнь – 18%. Найбільше героїнь у публікаціях Інтернет-видання «Погляд» – 39%.

Фемінітиви

Уперше за час моніторингу використання фемінітивів для означення  посад, роду занять жінок сягнула у друкованих ЗМІ 51%, а в Інтернат-виданнях – 61%. Це – найвищий показник у порівнянні з іншими періодами. Наприклад,  у лютому у друкованих ЗМІ використання фемінітивів становило 47% , а в Інтернет-виданнях – 43%, у червні  відповідно – 41% та 38%. Відтак, саме Інтернет-видання зробили значний крок вперед щодо використання фемінітивів.

Найчастіше маскулінітиви використовують при означенні посад представниць в органах влади, органів місцевого самоврядування, різних служб та управлінь, а також звань, наприклад: заслужений журналіст, кандидат наук тощо.

Водночас саме у серпні у двох газетах «Свобода» та «Номер один» журналісти використали такий фемінітив як «сільська голова».

На сайті «Погляд» зустрічаються такі ще рідкісні фемінітиви як професорка, член-кореспондентка,  доцентка, завідувачка кафедри, журналістка-фрілансерка, фотографиня. На сайті «Тернополяни» – віце-президентка ГО, «Терен» – фольклористка.

Найбільше фемінітивів у газеті «Наш день» – 70%, «RIA плюс» – 67%. Найменше «Номер один» – 15%. Серед інтернет-видань лідирує сайт «Тернополяни» – 75%, «За Збручем» – 69%. Найменше їх використовує сайт «Доба» – 53%.

Письменниця, журналістка, співачка, лідерка, громадська діячка, директорка, волонтерка, кореспондентка, спортсменка, лідерка, дизайнера, власниця, користувачка, майстриня, начальниця, кермувальниця, засновниця,  організаторка, редакторка, водійка, майстриня – такі фемінітиви найчастіше вживають тернопільські медіа. Найпоширенішими маскулінітивами є: начальник, директор, адвокат,  синоптик, менеджер, керівник тощо.

Нерідко трапляються випадки, коли до однієї особи застосовуються як фемінітиви, так і маскулінітиви. Наприклад,  журналістка, але «Заслужений журналіст України», співачка, але композитор тощо.

Стереотипи

У газеті «Свобода»  опубліковано матеріал “Дивосвіт одного газдівського подвір’я”. У запитанні журналіста – “Ви живете без дружини, а навіть не в кожної жінки такий багатий та доглянутий квітник..” (стаття від 14.08.2019), явні ознаки стереотипного сприйняття як жінки, так і чоловіки, оскільки йдеться про те, що ніби чоловік не може доглядати вправно за квітником, а жінки зобов’язані за замовчуванням.

Згідно моніторингу, Індекс гендерної чутливості тернопільських медіа у серпні – 42% (для порівняння: в лютому – 35%, квітні – 31%, червні – 33%), що є одним із найкращих показників серед медіа 24 областей України. Детальніше з результатами моніторингу можна ознайомитися на сайті Волинського прес-клубу.

_________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Loading...
Використання матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється тільки за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на www.pressclub.te.ua