Продаж землі на благо чи на шкоду?

20.06.2017, 16:20
165 Переглядів

Впровадження земельної реформи, і передусім зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, залишається останнім часом однією з найгарячіших тем для обговорення в українському суспільстві. Така дискусія, організована Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України ДОРАДА, проходила нещодавно і у Тернопільському прес-клубі. Розпочинаючи розмову, представник згаданої асоціації. Йосип Книжицький повідомив, що до сьогодні відбулося вже близько десятка подібних громадських слухань різного рівня в громадах, селах та райцентрах. Відтак свої думки щодо того,  як відкриття ринку землі може позначитися на економічній ситуації в країні та на розвитку агропромислової галузі, висловили представники найрізноманітніших сфер.

    Андрій Галяс, директор проекту «Розвиток полуничних кооперативів»:

   – Я представляю організацію, яка співпрацює з фермерами, які в основному працюють в ягідництві та садівництві. Так от вони не готові на даний час вкладати кошти в цю справу, якщо не мають «довгої» землі, тобто якщо не впевнені, що зможуть розпоряджатися нею і завтра та післязавтра, адже ягідництво і садівництво передбачають досить довгий процес вирощування. Зокрема, для полуниці один цикл займає 4 роки, для малини – 8, сади ж взагалі потребують від 15-ти до 20-ти. Тим часом саме цей сектор сільського господарства створює дуже багато робочих місць, є дуже перспективним і вигідним. Тут і лежить відповідь на запитання, чи потрібен ринок землі – безперечно, що він потрібен. Лише не треба вводити його бездумно, даючи можливість скуповувати землю будь-кому і у великих кількостях для майбутнього перепродажу. Сільськогосподарські землі повинні використовуватись за призначенням.

   Андрій Строєвус, власник земельного паю із Збаразького району:

 – Ця тема впродовж останніх тижнів аж «пищить» з усіх телеканалів і ЗМІ. І , як кажуть в нас у селі, що якщо вже навіть співаки починають агітувати за продаж землі, то, значить, щось там таки «сховано». Так от в цьому процесі продажу чи не продажу землі дуже важливо не загубити того, що власне є селом, тих людей, які там живуть і працюють. Доконечно ми маємо зрозуміти одну річ – село то не є кормоцех, і не дай, Боже, в такий його перетворити, допустити в процес величезні агрофірми, які знівелюють село. Бо як би це заїжджено не звучало, але село – це таки справді колиска нації. В селі є те, що називається національною екзистенцією, що живить націю і визначає її перспективу на майбутнє. Тому, як відзначив і попередній виступаючий, надзвичайно важливо, аби та земля була використана саме за призначенням. І зрозуміло, що свою власну землю ніхто не виснажуватиме, не «захімлюватиме», як кажуть в народі, не вбиватиме заради викачування грошей по максимуму.

  Лілія Чорна, спеціаліст-землевпорядник 1-ї категорії Золотопотіцької (Бучацький район) селищної ради:

   – На мою думку продаж землі буде тільки позитивом. Згідно 13-ї статті Конституції України земля є об’єктом власності українського народу, отже, громадяни повинні мати право вчиняти будь-які дії з своєю власністю. Сьогодні селяни начебто є власниками паїв. Але багато хто вже за станом здоров’я не здатний її обробляти, тож здають в оренду. То чому селянин не має права продати свою землю, хай навіть задешево, якщо в нього є така по треба і він може за рахунок цього покращити якість свого життя чи вирішити якусь важливу нагальну потребу? В нас же поки що виходить так, що людина помирає в злиднях, але змушена цей пай, який, по суті, мертвим вантажем лежить, передавати в спадок із незрозумілою перспективою. Що ж до впливу на економічну ситуацію в цілому, то в разі офіційного дозволу на  продаж сільськогосподарських земель дохід зможуть отримати і селяни, і держава, бо ж при купівлі-продажу буде сплачуватися державне мито. При цьому новий власник буде змушений вже добре думати про раціональне використання , про завтрашній день, адже він зробив капіталовкладення.

   Світлана Кебалюк, директор підприємства з промислового виробництва полуниці «Екофрутс»:

   – На мою думку земельну реформу потрібно проводити, оскільки тіньовий обіг землями переходить в загрозливі масштаби. Проте реформа має бути продуманою та не нашкодити вже існуючим виробникам, щоб вони не мали негативних наслідків. Моє побоювання полягає в тому, що частина людей, чию землю я орендую, захочуть її забрати, а в мене якраз зараз закінчуються угоди оренди, і їх треба буде переукладати. Тож є ризик великий, що мій безперервний цикл вирощування буде порушено, і як виробник я буду поставлена в дуже жорсткі рамки. Разом з тим ті 1000 чи 1200 доларів за пай – це не є той дохід, який може значно поліпшити добробут селян чи вирішити якусь серйозну їх проблему. Ми ж сьогодні пропонуємо людям досить високі орендні ставки за землю, тож за найближчі кілька років вони можуть отримати значно більше. Впевнена, що люди на селі розумні, і здатні будуть прорахувати це і одразу не продавати землю першим покупцям. Але, звичайно,  знайдуться такі, які все-таки захочуть продати. Для мене ж випадання навіть однієї ланки у півтора гектара потягне за собою великі проблеми.

   Надія Залевська, голова сільської ради з Лосятина Кременецького району:

– Все залежить від ситуації в кожному окремому населеному пункті. В нашому селі вже всі намагаються заробляти самі, і в нас дуже мало людей, які не здатні самі обробляти свою землю. Доходить часом навіть до скандалів, бо люди масово хочуть мати землю у своєму розпорядженні!! Але  перш ніж приймати закон щодо дозволу продажу сільськогосподарських земель, потрібно дуже добре продумати всі нюанси, провести роз’яснювальну роботу з селянами. І бути впевненими, що наша держава зробить усе,  щоб захистити власників паїв. Також до мене звертається багато людей з такою проблемою, наприклад. Землю в них взято в оренду ще в 2006 році. До 2012-го не реєстрували. Тоді зареєстрували терміном на 10 років, бо в людей зуміли виманити чисті бланки, і ось тепер виходить, що люди є власниками, але розпоряджатися своєю землею не можуть, і я не знаю, що їм відповісти і як допомогти. Селяни мають бути повноправними господарями на свої землі, мають право вільно нею розпоряджатися, якщо про селян думають, що ми не свідомі і почнемо масово спробувати землі – то це груба помилка. Ми хочемо мати гарантоване конституцією право!!!  

Віктор Мартинюк, виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області:

   – Чи є в Україні ринок землі? Давайте подивимось. В нас є 5 видів цільового призначення земель згідно Земельного кодексу. Якщо людина отримує ділянку для будівництва житлового будинку, з відповідним оформленням, то потім чи будує вона, чи ні, але може вільно продати цю землю, або подарувати чи обміняти, тобто укладає цивільно-правові угоди. Те саме, якщо хтось отримує ділянку для будівництва гаража чи садового будиночка, чи має особисте селянське господарство. Тобто ринок землі фактично існує. Єдиним винятком залишається земельна частка-пай, тому що є перехідні положення земельного кодексу і заборона на відчуження і зміну цільового призначення у будь-який спосіб. І саме тут зарита вся сутність тіньового обігу землі. Сьогодні представники крупних агровиробників і тих самих агрохолдингів, представники яких, до речі, здебільшого є не місцевими, усіма можливими способами, використовуючи і моральний тиск, і маніпуляції з ознаками шахрайських дій, намагаються привласнити земельні паї селян. Вони укладають з людьми (найбільше жертв – серед пенсіонерів і людей без вищої чи й середньої освіти) не завжди законні цивільно-правові угоди, спрямовані на те, щоб у майбутньому мати зачіпку для позбавлення власників права на землю, щоб самим її придбати.  Тому для нормального функціонування вже фактично існуючого ринку землі необхідно лише привести в законне русло всі дії щодо земельних паїв. А для цього потрібно зробити норми закону про обіг ринку земель настільки вузькими і жорсткими, щоб вони були зрозумілими для громадян, і щоб прості селяни могли користуватися цим законом для своєї користі. А чи буде від цього користь державі і органам місцевого самоврядування, то в цьому можна не сумніватися. Ми бачимо це за надходженням у бюджети при будь-яких операціях з земельними ділянками іншого цільового призначення.

20.06.2017, 04:20
165 Переглядів