Буде нова спеціальність «комунікативістика»?


Керівник Сектору стратегічних комунікацій Міністерства інформаційної політики України (МІП) Олексій Тарабукін заявляє, що для того, щоб реформувати сферу урядових комунікацій, потрібно забезпечити якісну освіту для фахівців з комунікацій.  Про це він сказав у Комунікативному центрі уряду, де відбулася експертна зустріч «Впровадження в Україні освітньої галузі «Комунікативістика», повідомляє сайт Міністерства інформаційної політики.

«МІП пропонує запровадити галузь знань «комунікативістика», що допоможе готувати якісних спеціалістів, які будуть професійно подавати інформацію людям, роз’яснювати її», – сказав Олексій Тарабукін.

Директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки УкраїниОлег Шаров зазначив, що проект постанови Кабміну, який передбачає відповідні перейменування галузі знань і спеціальності, винесено на громадське обговорення.  «Ми підтримуємо ці запропоновані зміни, напрацьовані громадськістю, разом з Міністерством інформаційної політики України», – сказав Олег Шаров.

Сергій Даниленко, голова правління Фундації «Суспільність», коротко поінформував про історію питання, зусилля експертного та академічного середовища із запровадження затребуваної освітньої галузі: «На наш погляд, таке рішення сприятиме власне журналістиці, яка уникне неприродній для цього фаху «відповідальності» за такі спеціальності як зв’язки з громадськістю, реклама, видавнича справа, урядові комунікації тощо, які сьогодні «вмонтовані» у галузь знань 06 «Журналістика». До того ж це стане адекватною відповіддю на запит ринку праці, який чекає на фахівців з широкого спектру комунікацій».

Голова Вченої ради «Національної академії комунікативістики» Леонід Новохатько акцентував увагу на нагальній потребі не зволікати із процедурою проходження проекту Постанови урядовими інституціями та винесенням консолідованого документу на засідання уряду, оскільки від цього залежить корегування освітнього процесу у багатьох вишах країни, що позначиться на вступній кампанії.

Директор Центру комунікацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Добржанська поінформувала про європейський та загалом світовий досвід, зокрема, про діяльність фахівців із комунікацій у підрозділах НАТО та інших міжнародних організаціях, що засвідчує актуальність підготовки в Україні спеціалістів цієї галузі.

Нагадаємо, Міністерство інформаційної політики України внесло пропозиції внесення Міністерству освіти та науки України (МОН) до відповідної постанови уряду, щоб запровадити спеціальність «комунікативістика» в перелік галузей знань і спеціальностей. Це дасть змогу підготувати якісних фахівців урядової комунікації. МОН підтримало таку пропозицію.




Тернопільських журналістів запрошують у Школу толерантності


Оголошується набір на Школу Толерантності (24-26 листопада), на якій пропонуються до розгляду відразу дві теми: (1) ВІЛ-інфекція та висвітлення тем, пов’язаних з людьми, які живуть з ВІЛ, та (2) висвітлення тем, пов’язаних з переселенцями. Дедлайн – 10 листопада 2017 р. Тренінг  пройде з 24 по 26 листопада 2017 року в м. Запоріжжі. Захід, в першу чергу, розрахований на діючих журналістів та журналісток, а також студентів та студенток відповідних факультетів старших курсів вищих навчальних закладів. 

Під час тренінгу розглядатиметься інформація стосовно ВІЛ-інфекції, роботи з ЛЖВ, стереотипи та міфи щодо представників/ниць ВПО, ВІЛ-позитивних людей, питання інтеграції переселенців у місцеву громаду, коректна лексика стосовно дискриміноіваних груп, етичні норми журналіста під час роботи та інше.

Окрім цього, учасникам та учасницям будуть запропоновані стаді-візити в БО «Мережа 100% життя. Запоріжжя»  (працює з людьми, які живуть з ВІЛ) та ГО «Взаємодія» (працює з внутрішніми переселенцями). Таким чином буде надана не тільки можливість спілкування в неформальній атмосфері з відвідувачами чи відвідувачками цих організацій – «живими книгами» – ВІЛ-позитивними людьми або внутрішньо переміщеними особами, а й наочно продемонстрована щоденна робота з дискримінованими групами.

Участь у тренінгу безкоштовна. Організатори відшкодовують витрати на проживання, харчування та проїзд.

У подальшому всі учасники та учасниці матимуть змогу взяти участь у тематичному конкурсі журналістських матеріалів.

Дедлайн подачі заявок – 10 листопада.

Більше інформації про Школу та аплікаційна форма – за цим посиланням:

http://genderz.org.ua/konkurs-na-uchast-u-treningu-dlya-zhurnalistiv-ta-zhurnalistok/

 




Стан української науки: думки вчених. Листопад 2017


Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 64% опитаних заявляють, що ситуація в українській науці погіршується. Про стабільність ситуації говорять 23%, про покращення – лише 8%, Найгірші оцінки стану справ давали доктори наук та ті, хто має стаж роботи в науці більше 20 років.
46% опитаних вчених зазначили, що погіршується стан справ в науковій установі, у якій вони працюють. 30% заявили про стабільність і лише 18% – про покращення. У цьому випадку частіше за інших про погіршення говорили кандидати наук та ті, у кого науковий стаж більше 10 років.
Стосовно стану справ з медіа, які висвітлюють новини науки та інновацій 41% заявили про стабільність справ, 29% сказали, що справи у цій сфері погіршилися та 12% сказали, що вони покращуються. Знову ж таки про погіршення найчастіше говорили доктори наук та ті, у кого стаж роботи більше 20 років.
• Водночас, найоптимістичніші оцінки серед науковцівстосовно свого власного наукового розвитку. Про покращення у цьому випадку заявили 40% опитаних, про стабільність – 37%, про погіршення – лише 10%. 13% не змогли оцінити стан власних справ. Дещо гірше про свій розвиток говорили ті, у кого найвищий науковий ступінь та найбільший стаж роботи.
47% опитаних вважають, що сьогодні найбільше сприяють розвитку науки в Україні окремі науковці, винахідники та спеціалісти. Про науково- дослідницькі установи такої думки 35%, про вищі навчальні заклади – 33%, про Національну академію наук – 28%. 16% вважають, що розвитку науки сприяє Міністерство освіти і науки України, стільки ж так думають про громадські об’єднання, фонди, центри розвитку інновацій, коворкінг-центри. По 8% так зазначали про бізнес-структури та медіа, що висвітлюють новини науки та інновацій, і лише 4% – про загальноосвітні навчальні заклади (школи та гімназії).
• Натомість 74% вважають, що саме Міністерство освіти і науки України повинно сприяти розвитку науки України.65% вважають, що це повинна бути Національна академія наук. 37% такої думки про науково-дослідницькі установи, 28% – про вищі навчальні заклади, 14% – про бізнес-структури, 9-10% медіа або громадські об’єднання чи центри, по 6% – загальноосвітні заклади або ж окремі науковці чи винахідники.
66% опитаних науковців вважають, що державі, приватним структурам, громадським ініціативам потрібно проводити політику популяризації серед молоді отримання професійно-технічної освіти замість вищої. 23% мають протилежну думку, 11% не змогли відповісти на це питання. Найчастіше погоджувалися із цим твердження доктори наук та ті, хто має найбільший науковий стаж.
52% вважають, що сьогодні існує запит на розробки українських вчених та винахідників від міжнародних корпорацій, 32% мають протилежну думку щодо цього. Стосовно вітчизняних бізнес структур та особливо органів державної влади думки цілком протилежні: більше половини вважають, що запиту від цих структур на вітчизняні наукові розробки немає. Натомість третина з цим не згодна. Щодо медіа та громадських фондів ситуація схожа із попередньою: чверть вважає, що подібний запит існує, половина вважає інакше.
60% вважають, що у найближчому майбутньому Україна найбільше потребує інновацій, винаходів у галузі медицини. По 50% такої думки про галузі енергетики та сільського господарства, 46% – електроніки, програмування, телекомунікацій. Третина вважають, що інновацій потребують авіація та космічна галузі, військово-промисловий комплекс, машинобудування, 22% – хімічна промисловість, 18-19% – металургія і важка промисловість та транспорт, від 10% до 12% такої думки про автомобілебудування, будівництво, легку промисловість та видобування корисних копалині.
• Натомість серед галузей науки, які на думку науковців, мали б статистратегічними пріоритетами для розвитку та інновацій в Україні у найближчому майбутньому, найчастіше обирали технічні науки (машинобудування, електротехніка, інформатика та інші) – 75%. Про медичні, фізико-математичні науки, як стратегічні пріоритети, заявляли половина опитаних.Біологічні, сільськогосподарські та хімічні науки – від 40% до 45%. Про військові науки такої думки 19%, економічні науки, державне управління, педагогічні науки – від 11% до 13%, психологічні, політичні, історичні, юридичні, філософські, філологічні науки та мистецтвознавство – менше 10%.