Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про проблеми редакційно-видавничого об’єднання


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Представники редакційно-видавничого об’єднання звернулися до нас за юридичною допомогою щодо отримання новоствореним підприємством майна друкарні, яке було частиною комунального підприємства, і яке районна рада відмовляється передати.

З наданих документів вбачається, що процедуру реформування комунального підприємства в Товариство проведено з порушеннями: Рада і РДА прийняли рішення про вихід зі складу засновників друкованого ЗМІ та комунального підприємства, але після прийняття ними такого рішення всіма співзасновниками також повинні бути прийняті рішення про перетворення шляхом припинення підприємства, призначення комісії з реорганізації, затвердження передавального акту, як це передбачено Цивільним кодексом України в наступних статтях:

– п.3 ст. 105 «Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється»

– п. 1ст. 106«Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади»

– п. 3 ст. 107 «Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом».

До речі, п. 4 ст. 107 прямо зазначає, що «Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників»

З наданих документів вбачається, що рішення про припинення комунального підприємства шляхом перетворення було прийнято рішенням зборів трудового колективу, а не зборами засновників, до складу яких ще входили рада і РДА. Жодного рішення райради, розпорядження РДА про передачу трудовому колективу права діяти від їхнього імені, як засновників, в наданих документах немає.

Передавальний акт затверджено не рішенням зборів засновників, а зборами трудового колективу.Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» в п. 2 ст. 5 зазначає:«Управління майном редакцій комунальних друкованих засобів масової інформації до завершення реформування здійснюється їх засновниками (співзасновниками)».

Також в передавальний акт внесені приміщення –двоповерхове, склад-гараж, огорожа з/бетонна, туалет (субрахунок 103 «Будівлі та споруди»), в той час як частина 1 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» забороняє передачу у власність  новоствореному підприємству приміщень і земельних ділянок, які знаходилися на балансі комунального підприємства. Не надано інформації про те, як це майно відображено в аналітичних рахунках, але в будь-якому випадку надані документи свідчать про те, що майно територіальної громади передано без участі ради. А відтак це може мати наслідки у вигляді скасування реєстраційних дій, проведених під час перетворення. Тим більше, що прийняте через пів року (!) після припинення комунального підприємства рішення ради про передачу майна новоствореному підприємству не співпадає з передавальним актом, затвердженим трудовим колективом.

Також виникає запитання – чи проводилася оцінка майна?Частина 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»  передбачає обов’язкову оцінку майна, зокрема, у випадках:

– «реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств)  з  державною часткою майна (часткою комунального майна)»;виділення або визначення  частки майна у спільному майні,  в якому є державна частка (частка комунального майна)».

Закон України «Про державнуреєстраціююридичнихосіб, фізичнихосібпідприємців та громадськихформувань»в абзаціпершому пункту 12 частини першої статті 15зазначає, що: «передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом». Нотаріально посвідчені підписи в передавальному акті 12.05.2017 р., в тому числі і підпис директора ТОВ, яке буде зареєстроване (!) 30.05.2017 р. Виникає запитання -як нотаріус встановлював повноваження директора (який прийняв за цим актом майно), якщо самого Товариства ще не існувало?

Перспективи судового спору стосовно передання майна друкарні новоствореному Товариству досить сумнівні. Частина 1 статті 9  Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» – «У процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості» – не може бути використана, бо комунальне підприємство було не редакцією, а редакційно–видавничим об”єднанням. Звісно, що рада, якщо бажала залишити територіальній громаді друкарню,  повинна була не виходити з співзасновників комунального підприємства, а провести реорганізацію шляхом виділення редакції з КП.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» в ст. 7 не відносить друкарні до суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації: «До суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник  (співзасновники)  друкованого  засобу  масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий  колектив  редакції,  журналістський  колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач».Визначення редакції наведено в ст. 22 цього Закону, а реформуванню підлягають саме редакції, а не друкарні.Друкарня це поліграфічне підприємство, на якому виготовляють друковану продукцію.

Виходячи з усього наведеного вище, єдине, що можна порадити, то це привести процес реформування у відповідність до вимог чинного законодавства.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – akardynal@ukr.net




Конкурс матеріалів регіональних ЗМІ, присвячених децентралізації


Український кризовий медіа-центр у рамках програми DOBRE за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) оголошує конкурс матеріалів регіональних ЗМІ, присвячених децентралізації. Вже четвертий рік в Україні триває децентралізація. За цей час повноваження та ресурси, що їх отримали громади, дали свої результати. Вже можна говорити про набутий досвід у розбудові місцевого самоврядування, кращі практики господарювання та управління, зміни у свідомості мешканців громад. Водночас, перед громадами постали й нові виклики. Як залучати інвестиції? Що робити із районами, які дедалі більше покриваються територіями громад і втрачають свій сенс? Як забезпечити гендерне бюджетування? Яку роль має відігравати молодь в управлінні громадою? Громади розвиваються, шукають відповіді на ці питання, навчаються бути самостійними та думати на перспективу. Ми пропонуємо висвітлити ці та інші теми з життя громад.

Повний перелік тем матеріалів на конкурс:

  • Молодіжна політика в умовах децентралізації
  • Роль жінок у впровадженні реформи децентралізації
  • Чим нові громади привабливі для інвестора
  • Нова школа об’єднаної громади
  • Зелена енергетика в об’єднаній громаді
  • Туристичний потенціал об’єднаної громади
  • Трансформація районів у процесі та за підсумками децентралізації
  • Земельні відносини у громадах: нові перспективи
Крім того, наші партнери Інституту Розвитку регіональної преси вручить окремий спеціальний приз за журналістський матеріал на тему: “Впровадження гендерного бюджетування в громадах в рамках процесу децентралізації”. Матеріали будуть опубліковані на сайті “Повага” і/або “50vidsotkiv“.  Призовий фонд – 7000 грн.

Вимоги до матеріалів:

Матеріали мають бути розміщені вперше у регіональних ЗМІ Дніпропетровської, Івано-Франківської, Харківської, Херсонської, Кіровоградської, Миколаївської та Тернопільської областей усіх типів (телебачення, радіо, друковані та онлайн-медіа) з 20 вересня 2017 року до 20 лютого 2018 року. Форма власності ЗМІ (державна, приватна, комунальна) також не має значення.

Конкурсні матеріали прийматимуться в таких номінаціях:

  • Стаття у друкованому ЗМІ або онлайн-публікація
  • Відеоматеріал
  • Радіоматеріал

Призовий фонд.

У кожній із трьох номінацій передбачені три нагороди :

І місце     –  15000 грн.

ІІ місце    – 10000 грн.

ІІІ місце   – 7000 грн.

Критерії оцінки матеріалів:

  • Чи відповідає матеріал заявленим темам конкурсу і загалом сфері децентралізації
  • Чи є він збалансованим, достовірним, містить повну інформацію, наскільки глибоко розкриває тему
  • Якщо це аналітичний матеріал, то чи містить він різні точки зору на проблему, чи пропонує висновки та рекомендації, можливі рішення проблеми
  • Чи супроводжується матеріал візуальним контентом (фото, відео, інфографіки тощо), для його кращого сприйняття читачами
  • Наскільки матеріал є читабельним з точки зору його оформлення при поданні на конкурс

Щоб подати матеріал на конкурс, заповніть, будь ласка, анкету. Анкету необхідно заповнювати окремо під кожний матеріал, який Ви подаєте, якщо їх у вас кілька.

Технічні вимоги для номінації «стаття»:
• кількість друкованих знаків публікації – від 2000 до 15000 др. зн.
• загальний обсяг файлу має не перевищувати 10 Мб.

Технічні вимоги для номінації «радіоматеріал»:
• хронометраж запису має бути від 1,5 хв. до 30 хв.
• загальний обсяг файлу має не перевищувати 100 Мб.

Технічні вимоги для номінації «відеоматеріал»:
• хронометраж запису має бути від 1,5 хв. до 1 год.
• загальний обсяг файлу має не перевищувати 1000 Мб.

Питання щодо конкурсу можна надсилати на електронну пошту dobre@uacrisis.org з темою листа «Конкурс».

Вручення премій відбудеться 30 квітня 2018 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру.

Детальні правила Конкурсу




На молодь чекають у Польщі


«Навчальні візити в Гдині» – проект, в рамках якого молоді люди з України, Білорусі та Молдови можуть відвідати Гдиню у форматі двотижневої навчальної поїздки.

Навчальні візити — це чудова можливість:

  • познайомитися з Польщею, вперше або ж поближче,
  • дізнатися про адміністративну та освітню системи,
  • побачити владу, бізнес, ЗМІ з різних точок зору,
  • відвідати урядові та неурядові організації,
  • побачити досвід практичної діяльності в польських установах,
  • зануритися в польську культуру та історію,
  • вивчити трохи польської мови через живе спілкування.

Спонсор проекту — міська рада міста Гдині.

Профіль учасників навчального візиту:

  • громадяни Білорусі, Молдови та України
  • вільно володіють російською мовою

Вік учасників: повнолітні (18+).

Тематика і мета проекту

Мета проекту – показати учасникам розвиток Польщі з моменту падіння комунізму до перетворення у повноцінну європейську країну. Всю цю інформацію учасники отримають під час неформальних зустрічей з політиками, представниками громадських організацій, польськими студентами та іншими діячами.

Програма навчального візиту триває 11 днів у групі з 12-15 учасників. Зустрічі проходять безпосередньо в офісах організацій, які запрошують до себе учасників, що дає можливість не тільки поспілкуватися з працівниками та задати безліч питань, а й побачити на власні очі їх діяльність.

Робоча мова проекту – російська.

В рамках проекту учасникам забезпечується:

  • відшкодування витрат на проїзд до Гдині і назад
  • проживання в гуртожитку
  • харчування
  • місцевий транспорт і витрати на заходи програми
  • підтримка в отриманні безкоштовної шенгенської візи

Учасники самостійно займаються візовими справами, оплачують страховку і можливі витрати, пов’язані з виготовленням візи.

Подача заявки і участь в навчальному візиті безкоштовні!

Навчальний візит відбудеться: 16 – 27 квітня 2018 р.

Охочі повинні заповнити анкету-заявку через форму.

Заявки можна подати до 23:59 14 січня 2018 р.

Офіційні результати відбору будуть оголошені шляхом публікації на сторінці проекту у Facebook 12.02.2018 року.

Зв’язатися по електронній пошті: studyvisits@cwm.org.pl.

Організатори:

«Центр співпраці молоді» (Centrum Współpracy Młodzieży) – польська неурядова і незалежна організація, яка працює з молодими людьми, лідерами громадських організацій та молодіжних груп з Польщі та різних країн світу. Головною метою Центру є підтримка розвитку демократичного і відкритого суспільства як в Польщі, так і за її межами, особливо в країнах східної Європи.

Джерело: Centrum Współpracy Młodzieży.