Андрій Куликов – про можливості протидії пропаганді за умов гібридної війни


 




Розпочався прийом документів на посади регіональних менеджерів і продюсерів філій Суспільного


Відсьогодні, 12 січня 2018 року, стартував додатковий відбір на посади менеджерів та продюсерів філій Суспільного у регіонах, де конкурс не відбувся раніше. Прийом документів від кандидатів триватиме до 25 січня 2018 року.  Конкурсний відбір на посаду менеджера оголошено для:
Філії ПАТ “НСТУ” “Волинська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Запорізька регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Кіровоградська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Львівська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Рівненська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Тернопільська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Харківська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Херсонська регіональна дирекція “СКІФІЯ”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Хмельницька регіональна дирекція “ПОДІЛЛЯ-ЦЕНТР”.
Конкурсний відбір на посаду продюсера оголошено для:
Філії ПАТ “НСТУ” “Волинська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Дніпровська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Регіональна дирекція UA:Донбас”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Миколаївська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Тернопільська регіональна дирекція”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Хмельницька регіональна дирекція “ПОДІЛЛЯ-ЦЕНТР”;
Філії ПАТ “НСТУ” “Черкаська регіональна дирекція”.
Менеджерів та продюсерів обиратимуть шляхом відкритого відбору. Основні вимоги до претендентів на посади, короткий опис функціональних обов’язків, а також перелік необхідних для участі в конкурсі документів можна переглянути за посиланнями:

Положення про конкурсний відбір на посаду менеджера (філії) публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”

Положення про конкурсний відбір на посаду продюсера (філії) публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”

Супровідний лист

Згода на обробку персональних даних

Документи для участі в конкурсі можна подати з 12 до 25 січня 2018 року за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42 (у письмовому вигляді) та скановані копії – на електронну скриньку konkurs@suspilne.media.

За додатковою інформацією звертайтеся за телефонами: (044) 481-46-03 та (044) 481-51-64.

Нагадаємо, за підсумками першого відбору, який тривав із 8 по 21 листопада, у більшості регіонів уже обрано менеджерів і продюсерів. У тих регіонах, де конкурс не відбувся, призначили тимчасових виконувачів обов’язки менеджера й продюсера. Саме для цих філій зараз оголошено повторний конкурс. Конкурс на посаду менеджера Дніпровської філії буде оголошено після адміністративного злиття Дніпровської та Криворізької філії.




Романтичні та бешкетні: журналістська етнофотосесія у «Спадку» (фото)


Незвичний подарунок отримали журналісти у час різдвяно-новорічних свят – можливість припасувати до себе старовинні строї в Етногалереї  «Спадок» родини Демкур. На кілька годин представники  мас-медіа забули про буденні справи, заряджаючись позитивом серед унікальних старожитностей та рідкісних артефактів.Перевтілюватися у колоритних чи то гуцулок  та гуцулів, чи то в автентичних мешканців  Борщівщини, Поділля, Полтавщини допомагала працівниця Етногалереї Тетяна Фарина. Вона ретельно підбирала кожен елемент – вбрання, головний убір та прикраси. Журналістки  були подивовані тим, скільки способів зав’язування хусток та наміток насправді існує.

«Етногалерея «Спадок» приймала особливих гостей – представників засобів масовоі інформаціі з персональною фотосесією. Настрій в усіх був неймовірний. Це відчувалося в усьому – в атмосфері, яка панувала, у захопленні, яке випромінювалося, у перевтіленні, яке дивувало навіть самих журналісток. Дякую усім засобам масовоі інформаціі за плідну співпрацю в популяризації культурної спадщини Украіни», – сказав засновник та власник етногалереї  Тарас Демкура.

Фотохудожник Тарас Хлібович намагався зловити кожен момент фотосесії. І навіть спонтанні інтерпретації  журналістів… «Було бомбезно і класно. Підзарядили нас на довший час! Дякуємо за ідею колезі Яніні Чайківській!», -так прокоментували фотосесію її учасники.

Наприкінці року Етногалерея «Спадок» родини Демкур відзначила перший рік діяльності. Тут зібрано кілька тисяч рідкісних старовинних артефактів,  серед яких понад 300 вишиванок та сотня рушників із різних етнічних регіонів України, козацькі ікони, оригінальні керамічні вироби, рідкісні документи воїнів УПА. Власники Етногалереї  Ірина і Тарас Демкури, відомі підприємці та меценати,  збирали старожитності протягом 20 років. А згодом вирішили – цей спадок поколінь повинні побачити якомога більше людей.

 




Соціологічне опитування: оцінка медичної сфери в Україні


За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді – грудні 2017 року, 43% опитаних зазначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг для країни погіршилася.  Лише 11% побачили покращення, 38% вважають, що у рівні якості державних медичних послуг нічого не змінилося, 8% не змогли відповісти. Водночас за останній рік зменшилася кількість тих, хто говорить про погіршення у цій сфері.

  • 54% знають свого сімейного лікаря або терапевта, 45% – не знають. Найбільша обізнаність спостерігається серед жінок та людей старшого віку. 31% користуються послугами сімейного лікаря або педіатра, 20% – не користуються. Частіше звертаються до педіатрів мешканці сіл, Півдня і Центру.
  • Третина опитаних користувалися послугами Служби швидкої допомоги за останній рік. Відносно частіше зверталися за швидкою допомогою жителі міст, Центру та Півдня та люди старшого віку. Серед користувачів послуг швидкої допомоги 72% задоволені якістю послуг та професіоналізмом команди Служби швидкої допомоги, чверть опитаних – незадоволені, 3% – не визначилися.
  • Серед реформ та змін до певних законодавчих актів, які цієї осені затвердила Верховна Рада України, найбільшу обізнаність респонденти демонструють щодо пенсійної та медичної реформ: 86-88% чули про такі ініціативи. 69% обізнані щодо освітньої реформи, 64% – судової.
  • Серед урядових ініціатив у медичній сфері респонденти найбільше обізнані про запровадження системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань за рецептом лікаря (74%) та введення загальнодержавного медичного страхування (71%). Дві третини опитаних знають про такі ініціативи як збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та укладання контрактів між пацієнтами і лікарями. 55% опитаних обізнані щодо заснування госпітальних округів з однією багатопрофільною лікарнею у кожній області, і 4-5 лікарень інтенсивного лікування другого рівня (по одній у кожному з госпітальних округів) для надання послуг невідкладної цілодобової допомоги, 53% знають про створення Центрів громадського здоров’я у кожній області, метою яких є, в першу чергу, попередження захворювань, запобігання епідемій та популяризація здорового способу життя, 51% – щодо введення референтного ціноутворення на лікарські засоби, щоб гарантувати справедливість і адекватність роздрібної ціни у відповідності з угодами між Міністерством охорони здоров’я та фармацевтичними компаніями. Більше не знають, аніж знають респонденти про введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (47% обізнані). Найменше опитані обізнані про надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму (39%). Водночас варто зазначити, що поінформованість про ініціативи уряду щодо реформування медичної сфери зросла за останні три місяці.
  • Серед зазначених ініціатив опитані найбільше підтримують запровадження системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань по рецепту лікаря та введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (86% та 85% відповідно). Створення Центрів громадського здоров’я та введення референтного ціноутворення на ліки підтримують по 77% опитаних; введення загальнодержавного медичного страхування – 71%; збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму – по 68%; укладання контрактів з метою отримання безкоштовного лікування на первинній ланці – 63%; заснування госпітальних округів – 48%.
  • Підтримка усіх перелічених ініціатив, які становлять основні елементи медичної реформи, дещо зменшилася порівняно із серпнем ц.р. Дві третини опитаних підтримують законопроекти, до складу яких входять усі 9 ініціатив, 21% – не підтримують, 13% – не визначились. Підтримка даних законопроектів дещо вища на Заході, серед жителів міст, молоді, людей вищими доходами. Найнижча підтримка – на Сході, серед осіб старшого віку та селян.
  • За можливості обирати систему стандартизованих протоколів більше половини опитаних (54%) надали б перевагу міжнародній системі (таких більше серед молоді та міських мешканців, жителів Центру і Заходу), тоді як вітчизняній – лише чверть (26%), майже 20% – не визначились. За останні 3 місяці кількість прибічників вітчизняної системи протоколів дещо зросла з 20 до 26%.
  • У порівнянні із серпнем ц.р. з 57% до 62% зросла кількість тих, хто вважає Міністерство охорони здоров’я важливим для себе та своїх родин. У свою чергу 31% опитаних у листопаді-грудні висловили протилежну думку.
  • Більше половини опитаних (56%) найбільше довіряють українському телебаченню, коли чують про медичну реформу. Українським сайтам у цьому випадку довіряють чверть респондентів, соціальним мережам та українським газетам – 15-16%, українському радіо – 12%, західним інтернет-сайтам – 6%, західним ЗМІ – 4%, російським інтернет сайтам – 3%, по 1% російським соціальним мережам та ЗМІ. Іншим джерелам довіряють 8%, не визначилися 14%.
  • Серед інституцій в контексті медичної реформи найбільше довіряють близьким (51%) та медичним фахівцям (39%). Колегам і співробітникам довіряють 12%, представникам місцевих органів влади – 5%, українським громадським і неурядовим організаціям – 4%, західним громадським і неурядовим організаціям, міністрам і членам Уряду – по 3%, релігійним лідерам і народним депутатам – по 2%. Іншим інституціям довіряють 7%, не визначилися із відповіддю – 14%.
  • Серед джерел інформації, безвідносно до інформації, яку вони поширюють, українському телебаченню довіряє майже половина опитаних (49%), українським інтернет-сайтам – 41%, соціальним мережам – 37%, українським газетам – 33%, українському радіо – 29%, іноземному телебаченню та інтернет-сайтам 15-17%, російським джерелам інформації (газетам, радіо, інтернет сайтам, телебаченню) від 3 до 7%. Українським ЗМІ найбільше довіряють на Заході, російським соціальним мережам та інтернет-сайтам – на Півдні і Сході. На Сході також більше, ніж у інших макрорегіонах, довіряють російському телебаченню, радіо і газетам. Інтернет-сайтам більше довіряє молодь і люди середнього віку. Також серед молоді відносно більшою довірою користуються соціальні мережі та західне телебачення. Люди старшого віку надають перевагу українському телебаченню, газетам і радіо.

Докладніше – тут

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: 23 листопада – 4 грудня 2017р.