Підсумковий звіт моніторингу незалежного інформаційно-просвітницького центру при Тернопільському прес-клубі


Вибірковий моніторинг діяльності місцевих засобів масової інформації тривав з квітня по червень 2014 року, ставлячи за мету дослідити насамперед три наступних питання – чи розміщують тернопільські ЗМІ так звану “джинсу”, чи маркується в них політична реклама та агітація, і чи подаються необхідні для виборців просвітницькі матеріали. Для такого дослідження було обрано кілька засобів масової інформації як державної, так і приватної власності. А саме – газети «Свобода» ( друкований орган обласних ради та держадміністрації) і «Вільне життя» ( найтиражніше періодичне видання регіону),  популярні тижневики «Нова Тернопільська газета» і «RІА плюс», телеканали ТТБ ( державний) і ТV-4, та три інтернет-видання – «За Збручем», «20 хвилин», «Погляд». Зібрані і проаналізовані спостереження, що подавалися впродовж виборчої кампанії у щотижневих звітах, дають можливість зробити наступні висновки.

Щодо друкованих засобів масової інформації

Як у приватних (за винятком тижневика RІА плюс, який повністю дотримувався вимог щодо маркування політичної реклами кандидатів і не зловживав нею на шкоду своїм читачам), так і у державній газетах публікувалися немарковані матеріали про кандидатів та матеріали з ознаками “джинси”, хоча останньої було значно менше, ніж під час усіх минулих виборчих кампаній. Газета обласних ради та держадміністрації «Свобода» майже ні разу не використовувала рубрику, призначену для маркування політичної реклами, що вказана у її вихідних даних. У  газеті «Вільне життя» та тижневику «Нова Тернопільська газета» маркувалася лише незначна кількість публікацій про кандидатів.  В усіх газетах фактично не було власних аналітичних матеріалів про вибори – лише репортажі чи звіти із прес-конференцій та зустрічей кандидатів з виборцями регіону, або передруки з центральних ЗМІ, або явно замовні публікації. Усім виданням бракувало просвітницької інформації для виборців.

 Щодо телебачення

Передусім треба відзначити, що порівняно з минулими виборчими кампаніями в програмах новин місцевих телеканалів було значно менше сюжетів, які стосувалися кандидатів. Значно менше ( передусім на державному каналі, бо приватний і під час минулих виборів цим не зловживав), транслювалося прихованої чи немаркованої політичної реклами. Як правило, для цього використовувалися окремі програми та рубрики. Втім, рубрику «Фабрика подій» приватного телеканалу ТV-4, яку там постійно запускають на час передвиборчих кампаній і яка транслюється відразу після новин, є підстави розглядати як своєрідну часткову маніпуляцію. Так як глядачеві дуже важко зрозуміти, що це відокремлена політична реклама, бо це ніде не оговорюється, приміром, біжучим рядком чи якимсь іншим чином.

Як державний, так  і приватний канали дотримувалися нейтральної тональності щодо кандидатів у президенти. Явної “джинси” і чорного піару не виявлено. Рекламні відеоролики кандидатів маркувалися,  як політична реклама, або позначкою «Вибори 2014». Вимог не транслювати агітаційних матеріалів у «день тиші» перед виборами дотримано. Просвітницьких матеріалів для виборців на обох каналах було замало.

 Щодо інтернет-сайтів

Cайт «20 хвилин», онлайнове видання газети RІА плюс, як і газета, маркував абсолютно усі передвиборчі матеріали рубриками «Політична позиція» і «Прес-служби». Разом з тим таких публікацій було небагато. Приміром, навіть в останній перед виборами, «найурожайніший» тиждень з 205-ти інформацій, розміщених на сайті, передвиборчої тематики стосувалися лише 10. Тональність щодо кандидатів в основному була нейтральною. На відміну, наприклад, від сайту ZZ ( «За Збручем»), де чітко простежувалася негативна тональність щодо Юлії Тимошенко. Сайти «За Збручем» та «Погляд» ніяк не маркували свої публікації про кандидатів. Однак явної “джинси”чи чорного піару за звітний період на них виявлено не було. Просвітницької інформації для виборців на всіх досліджуваних сайтах розміщувалось недостатньо.

Загальні висновки

Прикметним для висвітлення президентської виборчої кампанії 2014 року була значно менша кількість публікацій стосовно кандидатів в усіх засобах масової інформації. В цілому як державні, так і приватні ЗМІ не відмовилися від «джинси» та немаркованої політичної реклами, хоч її і було значно менше порівняно з виборами минулих років. Разом з тим у них були фактично відсутні власні аналітичні матеріали на виборчу тематику. Прослідковувалася тенденція редакцій ставити в основному матеріали, проплачені штабами кандидатів ( за винятком хіба висвітлення візитів кандидатів в область та незначної кількості передруків з центральних ЗМІ). Без особливого прагнення надати виборцям максимум об’єктивної інформації про всіх учасників  політичних перегонів. Також можна зробити висновок, що у  ЗМІ  публікувалися матеріали лише щодо широко відомих кандидатів, яких місцеве населення однозначно сприймає. Тому добра половина з них була  удостоєна тільки коротких побіжних повідомлень, або й взагалі залишилися поза увагою місцевих ЗМІ. «Грішили» деякі засоби масової інформації і перекосом у виявленні явної симпатії чи антипатії до того чи іншого кандидата, що проявлялося, приміром, у кількості згадок чи тональності публікацій на сайтах та постійному наданню кращого місця на шпальтах газет.




Дмитро Ярош та Василь Цушко, будучи кандидатами в Президенти України, задекларували - витрат не було


Про це йдеться в їх звітах про використання коштів виборчого фонду кандидатів на посаду Президента України, опублікованому в газеті «Голос України. Так, у графі про використання коштів з поточного рахунку виборчого фонду кандидата у Президенти Яроша і кандидата в Президенти Цушко стоїть 0 грн. Разом з тим, згідно зі звітом, на накопичувальний рахунок виборчого фонду Яроша було перераховано 2,1 тис. грн добровільних внесків фізичних осіб. Однак розпорядник накопичувального рахунку повернув ці кошти відправникам. Цушко, згідно зі звітом, взагалі не отримував надходжень на накопичувальний рахунок свого виборчого фонду. Нагадаємо, на виборах Президента України, які відбулися 25 травня 2014 р., за Яроша проголосували 127 772 тис. виборців (або 0,7%), за Цушка проголосували 10 тис. 434 виборці (або 0,05%).

 




У скільки обійшлися вибори Сергію Тігіпку


Кандидат у Президенти, депутат Верховної Ради Сергій Тігіпко (позафракційний) витратив 75 мільйонів  498 тисяч  920,46 гривень на свою виборчу кампанію. Про це сказано в повідомленні, опублікованому в газеті “Голос України”. Усього у виборчий фонд Тігіпка надійшло 75,5 млн гривень. Уся  сума є особистими коштами політика. На виготовлення матеріалів передвиборної агітації він витратив 1,435 мільйона гривень, на використання засобів масової інформації – 72,392 мільйона, на інші послуги, пов’язані із проведенням агітації – 13,352 тисячі, на інші видатки – 1,657 мільйона гривень. Після завершення кампанії у виборчому фонді Тігіпка залишилося 1 079 гривень. Звіт було подано 6 червня. Зазначимо, що Сергій Тігіпко отримав на виборах 5-й результат (з 21 кандидата) – 5,23% голосів виборців.




Олег Тягнибок оприлюднив витрати на виборчу кампанію


Зробив він це ще 25 травня на офіційному сайті ВО «Свобода». Кінцева цифра, оприлюднена  у газеті «Голос України»,  не відрізняється від тої, що була надана на сайті організації.- 17 162 537 гривень.  При цьому майже вся ця сума є коштами партії, крім 100 гривень добровільних внесків фізичних осіб. 16 697 604,02 гривні із цієї суми були витрачені на використання засобів масової інформації. На виготовлення матеріалів передвиборної агітації Тягнибок витратив 221 858,57 гривень, на інші послуги, пов’язані із проведенням агітації, – 146 474,41 гривень і на інші видатки – 96 600 гривень. Звіт було подано 6 червня. Олег Тягнибок одержав на виборах 1,16% голосів.




Мільйони, які витратив на виборчу кампанію Анатолій Гриценко


Кандидат у Президенти, позафракційний депутат Верховної Ради Анатолій Гриценко витратив 7 мільйонів135  тисяч 430,62 гривень на свою виборчу кампанію. Про це сказано в повідомленні, опублікованому в газеті “Голос України”.Усього на накопичувальний рахунок виборчого фонду Гриценка надійшло 7 мільйонів 149 тисяч 380,62 гривень. При цьому 13 950 гривень із добровільних внесків було повернуто фізичним особам. Таким чином, загальний розмір виборчого фонду Гриценка становив 7 мільйонів135 тисяч 430,62 гривень: 6,809 мільйона – коштів партії “Громадянська позиція”, 276,64 тисячі – особисті кошти політика й 63,74 тисячі – добровільні внески фізосіб. Гриценко витратив 2,072 мільйона на виготовлення матеріалів передвиборної агітації, 3,126 мільйона гривень – на використання засобів масової інформації, 217,574 тисячі – на інші послуги, пов’язані із проведенням агітації, й  понад 1,7 мільйона – на інші видатки. Звіт було подано 7 червня.  Анатолій Гриценко отримав на виборах 4 результат (з 21 кандидата) – 5,48% голосів виборців.




Кандидат в Президенти, лідер Комуністичної партії Петро Симоненко витратив 1 мільйон 39 тисяч гривень на свою виборчу кампанію


Про це сказано в повідомленні, опублікованому в газеті “Голос України”. Усі ці кошти Симоненко витратив на виготовлення матеріалів передвиборної агітації. Згідно зі звітом, політик не витрачав гроші на використання засобів масової інформації та інші послуги, пов’язані з передвиборчою агітацією. У консолідованому звіті Петра Симоненка зазначено, що в його фонду надійшло 1200200 гривень і після використання залишилося на рахунку 161 200 гривень. При цьому ці суми не збігаються з цифрами, зазначеними в звіті про формування виборчого фонду Симоненка, зазначає   http://ukranews.com/. Згідно зі звітом, всього на накопичувальний рахунок кандидата надійшло 1338 259,7 гривень: 1301033 – кошти КПУ, 300 гривень – особисті кошти політика і 36 926,7 гривень – добровільні внески фізичних осіб. При цьому 23 607,7 гривень добровільних внесків були повернені фізособам у зв’язку з відмовою розпорядника фонду від цих коштів, а 250 гривень були перераховані до державного бюджету. Таким чином, загальний розмір виборчого фонду, згідно зі звітом, становив 1314402 гривень. Звіти було подано 6 червня.
Петро Симоненко отримав на виборах 1,51% голосів.




Понад 7 мільйонів використав на свою виборчу кампанію Олег Ляшко


Про це повідомляє газета «голос України». Точна цифра – 7 мільйонів 38 тисяч  247,31 гривні. Усього у виборчий фонд Ляшка надійшло 7 мільйонів 44 тисячі 240 гривень. Кошти партії (“Радикальної партії”) становили 2,5 мільйони, особисті кошти кандидата – 2,4 мільйони, а добровільні внески фізичних осіб – 2,2 мільйони гривень. На виготовлення матеріалів передвиборної агітації Ляшко витратив 74,6 тисячі гривень, на використання засобів масової інформації – 5,7 мільйона, на інші видатки – 1,2 мільйона гривень. Після завершення кампанії у виборчому фонді залишилося 6 тисяч  гривень. Звіт було подано 5 червня. Олег  Ляшко посів третє місце на виборах Президента, набравши 8,32% або 1 500 349 голосів виборців.




Скільки витратив на виборчу кампанію Петро Порошенко?


Виборча кампанія обійшлася новому президенту у 96,5 мільйона гривень. Така сума зазначена у звіті, опублікованому у газеті  «Голос України». На виготовлення  матеріалів передвиборчої агітації Петро Порошенко витратив 4,02 мільйона гривень, на використання засобів масової інформації – майже 82,4 мільйона гривень, на інші послуги, пов’язані з проведенням агітації – 215 тисяч. Інші витрати склали майже 10 мільйонів гривень.




Майже 2 мільйони гривень витратила Ольга Богомолець на президентську кампанію


Кандидат у президенти Ольга Богомолець  витратила на передвиборну кампанію 1 мільйон 880,9 тисячі гривень. Про це йдеться у звіті про використання коштів виборчого фонду кандидата на пост Президент України Богомолець, опублікованому в газеті “Голос України”. З цієї суми на виготовлення матеріалів перевиборчої агітації Богомолець витратила – 769,9 тисячі, а на використання засобів масової інформації – 478,9 тисячі. Інші послуги, пов’язані з передвиборчою агітацією, обійшлися у 6,8 тисячі гривень та на інші передвиборчі агітації – 626,06 тисячі. На виборах Президента України, які відбулися 25 травня 2014 р., за Богомолець проголосували 345 тисяч 384 виборців (або 1,91%). Таким чином, на кожен отриманий Богомолець голос затрачено по 5 гривень  44 коп.




Як висвітлювали ЗМІ перебіг виборчої кампанії – фінальні результати моніторингу Комітету «Рівність можливостей»/Асоціації «Спільний простір»


Цей моніторинг – незалежна, позапартійна громадська ініціатива щодо свободи інформації та вираження поглядів. Комітет «Рівність можливостей» оцінює достатність інформації для свідомого вибору, рівність доступу та свободу мас-медіа та, традиційно, інформує про діяльність медіа під час виборів українську та міжнародну громадськість, владу, журналістів, політиків та регуляторні органи.
Моніторинг здійснювався у Києві та 24 регіонах України. Для дослідження було вибрано 8 загальнонаціональних та 46 регіональних телеканалів, 4 радіостанції (інформаційні та підсумкові програми у prime-time), 6 загальнонаціональних та 57 регіональних газет (новинний та аналітичний контент), 4 загальнонаціональних та 49 регіональних Інтернет-сайтів (новинний та аналітичний контент). Серед кандидатів, що підлягали моніторингу – Петро Порошенко, Михайло Добкін, Юлія Тимошенко, Петро Симоненко та Сергій Тігіпко.
Враховуючи на дослідження регіональних представників, голова Комітету “Рівність можливостей”, керівник моніторингових проектів Асоціації “Спільний простір» Олександр Чекмишев зробив такі головні висновки: по-перше, кандидати не мали перепон у доступі до ЗМІ, по-друге, приклади застосування маніпуляцій та замовних матеріалів були, але менше, ніж під час попередніх кампаній, по-третє, інформація про діяльність керівників країни часто значно переважала виборчий контент, але при цьому представники центральної влади жодного разу не виступили в ролі агітаторів за якогось кандидата, по-четверте, новини про вибори мали реактивний характер на тлі терору на Сході країни, а медіа часто демонстрували симпатії до окремих кандидатів – та це не завадило виборцям отримати достатні обсяги інформації про кандидатів, необхідної для свідомого вибору, зокрема за рахунок розширення кола експертів, а також організації загальнонаціональних дебатів між кандидатами.
Так, загалом канали 1+1, 5-й, ТВі надавали незначну перевагу Петру Порошенку у нейтральній позиції . На другому місці – Михайло Добкін, майже однаково – у Юлії Тимошенко та Сергія Тігіпко, менше – у Петра Симоненка. Разом з тим, найбільше негативних матеріалів на цих каналах загалом було щодо Юлії Тимошенко, відтак – Михайла Добкіна, Петра Симоненка та Сергія Тігіпка. Зовсім незначний відсоток негативної інформації щодо Петра Порошенка.
Перший національний та СТБ хоч і надали Михайлу Добкіну більший обсяг інформації у нейтральній тональності, водночас активно його критикували.
Певний баланс демонстрував Інтер. Однак це стосувалося лише цифрових показників, а що стосується контенту, тут експерти констатували регулярне застосування технології фальшивого нейтралітету, спрямовану проти Юлії Тимошенко.
Найзбалансованішими були телеканали ICTV та ТРК Україна – перший майже збалансував ефір 2-х основних кандидатів (Порошенка та Тимошенко), а другий – трьох (Порошенка, Тимошенко та Добкіна).
Варто зазначити, що Перший національний, хоч і досяг успіху завдяки організації дебатів, водночас допустив домінування повідомлень про виконання посадових обов’язків Арсенієм Яценюком, Олександром Турчиновим, а також іншими урядовцями, над інформуванням про вибори та кандидатів.
Щодо моніторингу столичних газет, то найбільше якісної уваги виборам приділили «Сегодня» та «Комментарии». Видання не лише аналізували електоральний потенціал кандидатів, але й їхні виборчі програми, особистості та історію.
Найбільш збалансованими загальноукраїнськими Інтренет-сайтами визнані «Українська правда» та «КореспонденТ.нет». Водночас сайт «Цензор.нет» явно симпатизував Юлії Тимошенко.
Висвітлення виборчої кампанії у регіональних медіа також носить переважно плюралістичний характер, хоча й простежуються певні регіональні симпатії до тих чи інших кандидатів. Зокрема, телебачення Західного регіону більше симпатизує Петру Порошенку. У Південному регіоні медіа дещо активніше представляють Сергія Тігіпка, Юлію Тимошенко та Петра Симоненка. Північний регіон активніше представляв Юлію Тимошенко. Відверто симпатизують Петру Порошенку телеканали Центрального регіону. Разом з тим у Східному регіоні домінує Михайло Добкін. Але така перевага Добкіна на Сході має місце передовсім за рахунок Харківщини.
У Донецькій та Луганській областях кампанія на місцевому телебаченні висвітлювалася доволі мляво. Це, зокрема зумовлено тим, що у Донецьку державний 27-й канал 27 квітня захопили сепаратисти. Водночас, якщо розглядати всю кампанію, кандидати все ж отримали певне представлення. При чому у Донецьку та Луганську найактивніше – Юлія Тимошенко.
Більше інформації можна знайти тут: http://prostir-monitor.org