Категорія: Роздержавлення змі

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про формування статутного капіталу та розподіл часток майна

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Прошу роз’яснити питання: що повинно слугувати статутним капіталом в процесі роздержавлення? Виникла конфліктна ситуація: колектив вважає, що в якості статутного капіталу має бути майно редакції з відповідною його грошовою оцінкою, керівництво ж редакції виводить майно за дужки і наполягає на тому, що статутний капітал мають складати внески членів трудового колективу з числа тих, які забажають стати засновниками.

На роздержавлення газет залишилось 3 місяці: Тернопільська область на 3-му місці

До завершення реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ залишилось 3 місяці. Усього за попередні майже 3 роки з 752-х видань, що підлягають роздержавленню, реформувалось 260, серед яких 37% комунальних ЗМІ і 21% – державних. Тернопільська область посідає третє місце у рейтингу темпів роздержавлення в Україні, визначеному Центром демократії та верховенства права. На сьогодні в нашій області реформувалось 12 із 21-го видання, решта залишаються нероздержавленими.

Про підстави для отримання редакцією приміщення в оренду не менше ніж на 15 років

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «На момент прийняття рішення районною радою про припинення співзасновництва 1 березня 2018 року, редакція фактично не мала приміщення: старий договір оренди вже закінчився, а новий райрада змусила нас підписати 2 квітня 2018-го. Ми в стадії припинення, тобто процедура роздержавлення триває. Проте голова ради, проконсультувавшись з юристом, вирішили, що надавати нам в оренду приміщення на 15 років нема підстав. Голова райради посилається на статтю 9 пункту 2 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» – «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій». Тож аргументує, що якщо на момент прийняття радою рішення про вихід з числа співзасновників редакція фактично перебувала «ніде», то й на приміщення претендувати не може. Як нам захистити своє право, і чи можемо ми все-таки претендувати на приміщення?». 

Парламент не підтримав законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Верховна Рада України провалила в першому читанні законопроект №8441 “Про внесення змін до закону “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. Нардепи провели ряд голосувань за прийняття документа за основу і за повернення його на доопрацювання до профільного комітету, однак голосів у сесійній залі не вистачило. У зв’язку з цим спікер Ради Андрій Парубій оголосив про відхилення проекту. “Проект закону №8441 відхилений”, – сказав глава парламенту.

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про «інших претендентів» на засновництво

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «У результаті реорганізації планується створення ПП з трьома засновниками-членами трудового колективу.  Хто після завершення цього процесу може вступити в засновники? Лише член трудового колективу? Додатково поясню, що є претендент на засновництво, який прагне бути 100-відсотковим власником».   – Спосіб реформування, який ви обрали, визначений в п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»  і передбачає: «вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації».

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про права власника на приміщення

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи мають право засновники надавати в оренду частину будівлі редакції зараз, у 2018 році, іншій організації,  адже ми ще проводимо процес реформування?». -Власник/засновник може розпоряджатися приміщеннями будівлі на власний розсуд, крім приміщень, які редакція орендує і фактично займає, бо вони повинні бути передані в оренду реформованій редакції. В частині 2 і 3 ст. 5 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» є заборона проводити операції, наслідком яких може стати відчуження майна редакцій, зокрема, його продаж, обмін та застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача та реалізація для погашення заборгованості, передача в оренду, внесення його до статутних (складених) капіталів суб’єктів господарювання, передача в управління та проведення операцій з борговими вимогами і зобов’язаннями (факторинг).

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про оренду та суборенду приміщення редакції

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Редакція з 1940-х років розміщується у будівлі, яка наразі  є на балансі редакції і знаходиться у співвласності територіальних громад. Як у процесі реформування складається договір оренди? Засновник (районна рада) передає в оренду всю будівлю на 15 років за одну гривню на рік? І чи має право  засновник пропонувати нам орендувати лише кілька кімнат, які ми зараз займаємо? Чи все ж таки орендується вся будівля, а вже потім ми зможемо здійснювати суборенду, і орендувачі компенсуватимуть нам витрати за “комуналку”?».

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Як правильно поінформувати працівників про зміну умов праці?

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Наша редакція є комунальним підприємством і  проводить реорганізацію шляхом перетворення в ТОВ. Як правильно письмово повідомити працівників про зміну істотних умов праці? Якщо можна, надішліть, будь-ласка, зразок наказу та попередження». – Для початку давайте з’ясуємо, що таке зміна істотних умов праці. В Кодексі законів про працю України є ст. 32 «Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці». Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Що робити, щоб ще встигнути реформуватися

На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Ми – комунальна міська газета, в перший етап реформування не пішли. Сподіваємося встигнути в другий етап, але в облдержадміністрації нам сказали, що вже запізно – рішення сесії міської ради, мовляв, мало бути прийняте в серпні. Однак в серпні сесія не проводилася. Точніше, було лише одне земельне засідання. Як нам діяти в такій ситуації? Чи ми вже втратили шанси на існування? Якщо ще ні, то підкажіть, будь ласка, порядок наших дій. Що ми повинні зробити? Що потрібно для того, аби підготувати рішення сесії – поетапно? І що робити далі?». 

«Нас знищать не тарифи і не конкуренти, нас знищить Укрпошта!»

   Попри  загальний досить оптимістичний настрій розмови саме таким песимістичним припущенням було окреслено одну з найболючіших проблем, що їх піднімали під час експертного обговорення у Тернопільському прес-клубі редактори районних газет із семи областей України ( Тернопільської, Чернігівської, Харківської, Дніпропетровської, Житомирської, Сумської та Волинської ). Доповнювали його і такі репліки – «Ми більше не партнери!», «Вони перестали займатися передплатою!», «Укрпошта не зацікавлена співпрацювати з пресою!», «Листоноші звільняються, бо їм не платять зарплат, в результаті передплатники відмовляються від газет, якщо їх нема кому доставляти вчасно чи й взагалі!». В цілому редактори емоційно і на численних власних прикладах сформулювали чи не головну загрозу, що постала не лише перед реформованими виданнями та тими, які знаходяться в процесі роздержавлення, а й перед усією пресою України. І ця загроза полягає не у відсутності, скажімо, дотацій чи обіцяної фінансової допомоги держави, а в позиції Укрпошти як монополіста.