Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про розмір орендної плати


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. Закон про реформування комунальних ЗМІ передбачає можливість отримання в оренду приміщень, в яких знаходиться редакція. Який розмір орендної плати повинен бути в договорі?»  -Частина 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» зазначає: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності із цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду новоствореному підприємству «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій».

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 затверджено «Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу». Її 10-й пункт стверджує наступне: «Розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, Пенсійним фондом України та його територіальними органами, державними та комунальними закладами охорони здоров’я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв’язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування, становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

Орендна плата у розмірі, встановленому згідно з абзацом першим цього пункту, не застосовується у разі оренди нерухомого майна для розміщення засобів масової інформації: рекламного та еротичного характеру; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства; в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких належить виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення…».

Таким чином вартість оренди приміщень для реформованого комунального друкованого ЗМІ повинна складати одну гривню на рік. Певні обмеження, наведені в п. 10 цієї методики стосовно ЗМІ, на які не поширюється розмір орендної плати в 1 гривню, відповідають вимогам Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Надання приміщення в оренду за 1 гривню можливе лише  при збереженні назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Учасники телемосту з Херсону були здивовані


Телеміст, який з’єднав вчора українські Захід та Південь в прямому ефірі тернопільського телеканалу ІНТБ та херсонського ЯТБ , ще раз продемонстрував, що одні й ті ж важливі суспільні процеси відбуваються в різних регіонах нашої держави все-таки дещо по-різному, тобто мають свої особливості. Впродовж годинної розмови керівники районних газет Тернопільщини та Херсонщини  обмінялися досвідом перетворення їхніх видань відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», проаналізувавши окремі положення останнього в контексті конкретних ситуацій на місцях.

   Учасники з Херсонської області, приміром, були явно здивовані, коли почули від тернопільських колег, що процес роздержавлення комунальних засобів масової інформації відбувається у нас в основному спокійно, без суттєвих конфліктів та грубих перекосів. Тим часом самі вони наводили приклади не тільки ігнорування вимог закону щодо реформування ЗМІ, а й прямого спротиву представників влади (засновників та співзасновників газет) на місцях. Більше важливої та цікавої інформації з телемосту Тернопіль-Херсон на тему «Проблеми реформування української преси» буде незабаром в окремому матеріалі.

   В результаті розмови в телевізійному ефірі журналісти двох областей домовилися про подальше спілкування та співпрацю задля взаємної підтримки.

   Захід відбувся в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).




Під час телемосту Тернопіль-Херсон обговорять проблеми реформування ЗМІ


У понеділок, 14 серпня, об 11.00 в прямому ефірі тернопільського телеканалу ІНТБ та херсонського ЯТБ  розпочнеться телеміст на тему «Проблеми реформування української преси». Учасники обміняються думками щодо непростих процесів, які відбуваються в регіонах в ході роздержавлення газет, порівняють ситуації, розкажуть про досвід, проаналізують проблеми, поділяться пропозиціями та баченням перспективи.

Гості студії телеканалу ІНТБ (Тернопіль) :

Вікторія Іваницька, директор   Інформаційного центру «Діалог» (м. Кременець )

Алла Омельчук, директор ТОВ «Інформаційний центр «Новини Шумщини» (м. Шумськ)

Володимир Андріїшин, координатор проекту Тернопільського прес-клубу по підтримці друкованих ЗМІ у процесі роздержавлення, завідувач кафедри журналістики тернопільської філії Університету «Україна»

     Захід відбудеться в рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про вплив на районні ради


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО “Трудовим колективом редакції було прийнято рішення про участь у реформуванні, але за півтора року районна рада вже втретє не набирає голосів, щоб прийняти рішення про перетворення комунального підприємства. Чи є якийсь шлях вирішення цієї проблеми?» 

– Випадки, коли ради ухиляються від виконання Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” непоодинокі. Деякі ради перешкоджають реформуванню комунальних ЗМІ, ігноруючи вимоги закону, ухиляються від внесення до порядку денного питань реформування, або за рішення не голосують.

Один з шляхів вирішення проблеми визначено в частині 6-й статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою.

Суди не мають єдиного підходу до вирішення таких спорів. Наприклад, в рішенні у справі №  366/2191/16-а  суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення  про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а,  суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним: «Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади». Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо проблему не вдається вирішити шляхом домовленостей, потрібно звертатися до суду.

    Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Цього року фінансової підтримки реформованим редакціям не буде


У Державному бюджеті України на 2017 рік видатки на державну підтримку реформованим редакціям не передбачені. Таку відповідь надало Міністерство фінансів Державному комітету телебачення і радіомовлення, який направив на розгляд відповідну постанову Кабміну «Про затвердження Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження».

Як повідомляють на запит НСЖУ у Держкомітеті, було надано також узгоджені пропозиції Мінфіну до проекту змін Держбюджету на 2017 рік, згідно з якими пропонувалося закласти 8 млн. 700 тис. грн. на державну підтримку видань (по 50 тис. грн. на одну редакцію, розрахунково на 174 видання).

Пропозиції Держкомтелерадіо підтримали Міністерство інформаційної політики, профільний Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, із зауваженнями погодило проект постанови Мінекономрозвитку, а Мінфін – не підтримав. Зрештою, при голосуванні у парламенті змін до Державного бюджету України на 2017-рік поправка про фінансову підтримку реформованим газетам не розглядалася.

– Фінансова підтримка є важливою для реформованих видань, особливо тих, що видаються у маленьких містах або селищах, де досить важко залучати рекламні кошти і швидко стати на ноги, – коментує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Тим більше, що на початковому етапі реформи влада декларувала свої наміри допомоги газетам, що йдуть у роздержавлення. І це є зобов’язання, прописане у Законі про реформування. Сподіваємося, допомога буде реальною, а не декларативною.

За повідомленням Держкомтелерадіо, відповідні пропозиції вже надано Мінфіну при формуванні проекту Державного бюджету України на 2018 рік.

http://nsju.org/index.php/article/6491




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про договір оренди редакційних приміщень


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. «Які зміни потрібно внести до типового договору оренди районної ради?» На завершальному етапі реформування постає питання переоформлення договору оренди приміщень в яких розміщена редакція. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» є три умови, які потрібно врахувати при укладенні договору оренди:
– приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років;
– розмір орендної плати, повинен бути такий же, який установлений для бюджетних організацій;
– передача в суборенду приміщень редакцій забороняється.
Виходячі з того, що новостворене підприємство є правонаступником по всім правам та обов’язкам реформованого комунального підприємства, можна не укладати новий договір, а викласти існуючий договір в новій редакції.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Валерій Горобець: «Найбільші ризики діяльності після реформування – якраз у газет західних регіонів України»


Одним з медіа-тренерів, які навчали керівників комунальних газет Тернопільщини в рамках проекту  Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка комунальних ЗМІ в їх підготовці до роздержавлення», був Валерій Горобець – експерт спільної програми ЄС та РЄ «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», редактор Новотроїцької ( Херсонська область) районної газети «Трудова слава», колишній секретар НСЖУ, а нині член правління Національної асоціації українських медіа. Впродовж кількох останніх років він провів в різних областях України близько 60-ти тренінгів з питань економіки місцевих видань та покращення їх контенту, тісно спілкуючись з представниками редакцій. Сьогодні він ділиться деякими своїми думками щодо проблем роздержавлення.

   –  Бачу дві головні проблеми, які є у редакторів комунальних ЗМІ. Перша – це як  пройти сам процес реформування. Адже уряд і урядові структури допустили дуже серйозні затримки вже навіть з початком першого етапу роздержавлення. Приміром, надто пізно – аж в грудні минулого року  –  була видана постанова з переліком видань, які реформуються на цьому першому етапі, тож він вже «змішався» з другим, а мав би завершитися ще до кінця 2016-го. Відтак на сьогодні реформовано лише приблизно 80 видань із 555-ти. І головний біль редакторів – це завершення процедури реформування, бо тут є дуже багато юридичних, організаційних та інших нюансів. Ми всі журналісти, а не юристи, досвідчених же медіа-юристів взагалі дуже мало, а досвіду перетворення шляхом реорганізації досі фактично не було, має дуже великі особливості і сам закон про реформування. І все-таки цей головний біль потроху стихає, бо вже розроблені зразки всіх необхідних документів, напрацьовані процедури, є перший практичний досвід, тому вже не так страшно.

        Спілкуючись з людьми під час тренінгів, відзначаю, що редактори ( та й бухгалтери, бо вже й вони приїжджають) почали серйозно думати, як їм жити далі  без дотацій місцевих бюджетів. До речі, відомо, що в декого вони дуже солідні і складають подекуди до 70 відсотків всіх доходів, хоч середній показник по Україні це 20-25 відсотків. Люди почали розуміти, що видання газети – це не тільки місія, а й бізнес, що треба вже самим думати, з чого виплачувати зарплату та забезпечувати вихід газети, і саме це питання зараз виходить на перший план. Бо раніше якось собі жилося потихеньку – комусь бідно, комусь багатше, але далі вже так, як було, бути не може. Тож після кожного тренінгу в кожній області до мене підходить кілька редакторів і просять додаткові матеріали, поради й рекомендації, щось уточнюють, запрошують для проведення такого дружнього аудиту, що я й роблю в принципі. Тобто у багатьох нарешті з’явилося розуміння необхідності змін. А також певний досвід реформування і більша освіченість в різних питаннях. Хоча відсотків 30 редакторів, за моїми спостереженнями, таки опустили руки і продовжують жити за принципом «будь, що буде», причому це не лише люди пенсійного чи передпенсійного віку.

     Особливо мене вражає Закарпатська область. Там реформа фактично взагалі не почалася, бо лише 2 (!) газети здійснюють відповідні процедури і готуються до реформування. Всі інші навіть не починали, а це означає, що наприкінці 2018-го року вийде їхній останній номер, відтак свідоцтво буде анульоване і вони просто перестануть бути газетами. І вони з цим змирилися, бо просто не хочуть нічого змінювати. Правда, там редактори якраз передпенсійного чи вже давно пенсійного віку. А як протилежний приклад можу назвати Чернігівську область, яка щодо процесу роздержавлення газет є сьогодні найкращою в Україні. Взагалі між регіонами спостерігається ну дуже велика різниця. І що цікаво, а декому здається навіть парадоксальним – це те, що в західній Україні якраз найслабші районні газети. Може я й помиляюся, але для себе зрозумів таку закономірність наступним чином. В західній Україні навіть за часів Януковича районами керували люди хоч і призначені Партією Регіонів, але які все-таки хоч якось сприймалися місцевою інтелігенцією та активною частиною громади. Не було і якихось дуже серйозних конфліктів між державною владою та органами самоврядування, тож газети жили в свого роду тепличних умовах. Вони здебільшого хвалили владу, що ніколи не подобається читачам, тому і тиражі маленькі, і найбільша залежність від дотацій. Тож найбільші ризики життя після реформування якраз у газет західних регіонів, зокрема, і Львівської області. Щодо Тернопільщини, то вона знаходиться десь в нижній третині загальної шкали. А от в тих регіонах, де відбувалася якась політична боротьба, то й газети, знаходячись наче між молотом і ковадлом, намагалися самі шукати шляхи виживання. Шукаючи компроміси й лавіруючи, вони подавали більше різних думок і поглядів, а, значить, і були більш цікаві для читачів. Після найкращої в плані процесів роздержавлення, як я вже говорив, Чернігівської області, вгорі умовної порівняльної таблиці можна також поставити Полтавщину й Сумщину. Разом з тим в кожній області є по 3-4 дуже потужних видання. Але от на заході, знову ж таки, майже всі газети слабкі і виходять малим обсягом. 8 сторінок – це стандарт,  а в мене, наприклад, мінімум 16 і до 24-х. При тому, що теж випускаємо газету у невеликому сільському районі. Але і тут її можна робити потужною, успішно продавати і мати хороший тираж. Тобто можливості є завжди.

 




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про ситуацію із скороченням штату


На запитання відповідає юрист мережі  Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Наша редакція районної газети знаходиться в процесі реформування, і головний редактор видав наказ про скорочення штату працівників. Під скорочення підпадають всі, крім нього та одного з технічних працівників. В такий спосіб головний редактор намагається позбутися співзасновників у реформованому підприємстві. Як захиститися?». Відповідно до частини 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.  Пункт 1 статті 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ваше комунальне підприємство реорганізується відповідно до Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу. Сам факт перетворення підприємства не може бути підставою для скорочення штату та звільнення частини трудового колективу. Рішення про звільнення працівників приймається роботодавцем, оскільки визначення організаційної структури підприємства належить до компетенції власника. В нашому випадку це районна рада, тому Вам треба уважно вивчити Статут комунального підприємства на предмет повноважень керівника (головного редактора) самостійно вирішувати питання штатного розкладу і чисельності працівників. Зазвичай це в компетенції ради. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада проводить свою роботу сесійно. Рішення ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні шляхом голосування. Відтак для складання нового штатного розкладу потрібно висновок профільної комісії та рішення ради. Якщо процедура не витримана – це підстави для скасування такого наказу як протиправного та такого, що суперечить статтям 36, 40 Кодексу законів про працю України та Статуту підприємства. Для цього не обов’язково звертатися до суду,  це питання в компетенції власника, рада може вирішити це питання самостійно і запобігти протиправному звільненню  працівників редакції.

При виданні такого наказу виникає питання, які зміни в організації виробництва й праці на підприємстві призвели до скорочення чисельності та штату працівників? Скорочення має бути обґрунтованим з економічної й правової точки зору. Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). Про яке збереження цільового призначення може бути мова при скороченні всіх кореспондентів(журналістів), коректорів, редакторів?

Процедура скорочення теж повинна відповідати вимогам законодавства.  Відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників. Переважне право залишення на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Черговість підстав не має значення.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Так ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняє при скороченні штату або чисельності працівників звільняти вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП – до шести років), одиноких матерів, у яких є діти віком до чотирнадцяти років або діти-інваліди; за ст. 198 КЗпП – звільнення у зв’язку зі скороченням осіб віком до 18 років проводиться лише у виняткових випадках, тільки за згодою комісії у справах неповнолітніх і з обов’язковим працевлаштуванням.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Із новим посібником роздержавлення для редакцій стане зрозумілішим і простішим


Роз´яснення закону про реформування, юридичні поради та зразки документів увійшли до посібника «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ». Посібник було опубліковано в рамках проекту «Свобода медіа в Україні», що реалізується Радою Європи та ЄС. Авторами є відомі юристи ГО «Платформа прав людини», з якими співпрацює НСЖУ, – Людмила Опришко та Олександр Бурмагін.

Метою цієї роботи є надання практичної допомоги в розв’язанні питань, які постають під час реформування, зокрема, щодо строків, способів реформування та наслідків їх порушення, етапів та порядку проведення змін, а також стосовно пакету документів, які необхідно підготувати для перетворень та багатьох інших, ідеться у вступі до посібника. У книжці містяться такі розділи: порядок реалізації Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації; питання захисту прав ЗМІ на реформування, а також на майно, отримане внаслідок перетворення; договірні відносини щодо майна та висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування після реформування; трудові відносини на новостворених підприємствах.

Також в посібнику аналізується перший досвід вирішення спорів, пов’язаних із реформуванням друкованих ЗМІ, даються рекомендації щодо захисту прав та інтересів редакцій і членів трудового колективу. У додатках можна знайти зразки найчастіше запитуваних документів, серед яких статути приватного підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю, рекомендації щодо обрання тієї чи іншої організаційно-правової форми підприємства, договір про зміну складу засновників, договір про висвітлення діяльності органів влади та інші. Додано і зразки позовних заяв для тих редакцій, які збираються відстоювати своє право на роздержавлення у суді.

Посібник «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ» було презентовано в рамках міжнародної конференції «Реформування державних і комунальних ЗМІ: перші підсумки реформи» 13 червня у Києві.

Завантажити онлайн-версію можна на сайті Платформа прав людини.

 




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про документи та угоди для співпраці


Які угоди потрібно укладати реформованій газеті  для співпраці з новоствореними об’єднаними громадами? – Частина 3 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає: «Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою». Таким чином до юридичної особи – ради, розміщеної в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, переходять всі права та обов’язки всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися. Взаємовідносини рад і друкованих ЗМІ регулюються  Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Саме з цією юридичною особою, розташованою в адміністративному центрі новоствореної об’єднаної громади, і потрібно укласти договір висвітлення діяльності і опублікування її офіційних документів, передбачених статтями 21 та 22 вищезазначеного Закону.

   Договір на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування є договором про надання послуг (ДК 021:2015: 79820000-8 — Послуги, пов’язані з друком), який регулюється статтями 638, 901-907 Цивільного кодексу України і статтями 179- 181 Господарського кодексу України. Договір повинен містити істотні умови, а саме: предмет договору (висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування,  публікацію офіційних документів), умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Такими умовами, крім предмету договору, зокрема, є ціна та строк дії договору, бажано також вказати відповідальність сторін.

Договір надання послуг укладається у простій письмовій формі.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net