Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Ще раз про розподіл часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю в одному з комунальних ЗМІ. Ми вибрали форму власності газети як Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Нас 5 співзасновників, тому частки будуть ділитися на цю кількість частин. Редактор сьогодні сказала, що хоче забрати собі 51 відсоток, ще одна людина отримає 13, а троє інших – по 12 відсотків. Аргументація такого «розподілу» дивна – мовляв, буде простіше, коли хтось один приймає рішення і на документі ставиться один підпис, а не 3-4. Наскільки законними є її дії? Чи є якийсь законний алгоритм розподілу часток, який чітко регламентує, хто, скільки і з якої причини отримає?

   Ще більше здивувала відповідь на запитання, як будуть виплачуватися дивіденди. Вона відповіла, що на їх суму не впливає частка кожного співзасновника, так як збори можуть прийняти рішення розподіляти їх порівну. Але ж у неї буде 51% частки, а значить «збори» приймуть таке рішення, яке прийме вона. Наскільки правильні мої припущення? Чи маємо ми право відмовитися від такого «чесного» розподілу?»

Дійсно, отримавши 51 відсоток, головний редактор отримує повний контроль над товариством. Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Ніхто ж не примушує Вас проголосувати за надання головному редактору частки в розмірі 51 відсоток. На зборах трудовий колектив має право запропонувати свій варіант поділу статутного капіталу і проголосувати за нього. Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно  розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства, за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:- «Методика  визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005  N 274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);

– «Методика  обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 07.06.2005  N 252,  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 853/11133 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0853-05).  Ці методики розроблені для  визначення  розмірів  майнових паїв і можуть бути застосовані для визначення часток в майні реформованого підприємства. Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” саме за трудовим колективом редакції передбачив пріоритетне право на реформування, а не за керівником редакції. При заснуванні нового, реформованого підприємства, саме члени трудового колективу вже в якості засновників, приймають рішення по розподілу часток і обранню керівника (головного редактора).

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Дайджест роздержавлення ЗМІ. Листопад


«Волинська газета» виграла суд проти губернатора. Процес повного роздержавлення «Волинської газети» добігає логічного завершення. Господарський суд міста Києва 6 листопада 2017 р. вирішив повністю задовольнити позов «Волинської газети» до обласної державної адміністрації. 2 роки тому, публічно висловивши оцінку діяльності голови облдержадміністрації Володимира Гунчика в статті «Газета без Гунчика» та згодом вичерпавши всі можливості врегулювати проблему на рівні області, редакція «Волинської газети» звернулася з позовом до суду про спонукання Волинської обласної державної адміністрації щодо укладення договору, необхідного для повного роздержавлення видання. Адже всупереч Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» від 24 грудня 2015 р. та Постанови Кабінету міністрів України №848 від 23 листопада 2016 р. голова облдержадміністрації Володимир Гунчик відмовився підписувати передбачену статтею 7 угоду, чим свідомо перешкоджає виданню роздержавитися.

     Ця сумна історія почалася ще 2 роки тому, коли колектив «Волинської газети», після неодноразових і безрезультатних звернень в різноманітні інстанції, та заявивши про твердий намір стати на шлях роздержавлення після ухвалення відповідного Закону, надрукував 5 листопада 2015 р. статтю «Газета без Гунчика», наголосивши: «Краще смерть у бою, ніж життя раба!». Відповідь від губернатора та його ретивих підлеглих не забарилася: через тиждень Володимир Гунчик підписав розпорядження про вихід облдержадміністрації зі складу співзасновників газети в односторонньому порядку, а ще через тиждень – висунув безпідставну вимогу перерахувати в бюджет 24% статутного капіталу… Це було зроблено для того, щоб усунути непокірну «Волинську газету» від процесу роздержавлення, знищити морально і матеріально.

   Бюрократична тяганина тривала довго, але, врешті решт, 28 березня 2017 р. «Волинська газета» отримала статус нової юридичної особи і була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Щоб отримати нове свідоцтво про друкований засіб масової інформації, видання звернулося в Головне територіальне управління юстиції, де відповіли: спочатку необхідно укласти передбачену Законом угоду з облдержадміністрацією. Але Володимир Гунчик знову відмовився її підписувати. Тому не залишалося жодного іншого шляху, як звертатися до Господарського суду міста Києва.

http://volga.lutsk.ua/view/18938/

Рада Європи та ЄС продовжать підтримку газет у процесі реформування

   Підтримувати редакції комунальних і державних газет, які перебувають у процесі реформування, і надалі планує ЄС та Офіс Ради Європи в Україні. Про це ішлося під час щорічної координаційної платформи Програми співпраці ЄС і Ради Європи «Партнерство заради належного врядування» для країн Східного партнерства, що пройшла у Києві 10 листопада. Як зазначила керівник проекту «Свобода медіа в Україні» Сюзанна Мнацаканян, допомога редакціям надаватиметься й надалі: – Ми передбачили і методичну підтримку окремим редакціям, і аудит процесів реформування, а також сприятимемо тому, щоб позитивний досвід тих, хто реформувався, на місцях передавався іншим редакціям, – прокоментувала вона. Як повідомляє служба інформації НСЖУ, проект «Свобода медіа в Україні» триває з початку 2016 року. Його основні завдання – це, зокрема, посилення незалежності та ефективності органів, що відповідають за регулювання сфери мовлення; підтримка імплементації Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» відповідно до стандартів РЄ та інших європейських стандартів; підтримка завершення реформи комунальних друкованих ЗМІ та розвиток медіа громад;  підтримка ухвалення й імплементації Закону «Про аудіовізуальні послуги»; зміцнення  потенціалу засобів масової інформації громад; розробка експертних рекомендацій з реформи комунального ТБ та радіо.

http://np.pl.ua/2017/11/rada-evropy-ta-es-i-nastupnoho-roku-pidtrymuvatymut-redaktsiji-hazet-u-protsesi-reformuvannya/

У львівської «Ратуші» – фінансовий конфлікт з міською владою

   Як повідомив кореспондент інтернет-видання «Варіанти», на засідання виконавчого комітету Львівської міської ради прийшов головний редактор газети “Ратуша” Микола Савельєв, аби подарувати яйця міському голові Львова Андрію Садовому. Причиною “подарунку” стало те, що члени виконкому перенесли питання про виділення комунальній газеті грошей на зарплату для працівників у листопаді та грудні 2017 року.  ” У листопаді 2016 року ми повністю пройшли аудит, тим більше ми зараз перебуваємо у процесі роздержавлення, тому ясна річ, що ми його пройшли. Також Садовий сказав, що у нас великі зарплати. Зарплата у нас становить 4000 грн, у мене – 8500 грн. Якщо Садовий вважає, що 4000 грн – це божевільна зарплата, то хай сам попробує на ці гроші прожити. Також мер сказав, що ми самі собі підняли зарплати. Це повна дурниця, бо є постанова Кабміну, згідно з якою підняли зарплати всім працівникам органів місцевого самоврядування, під які ми підпадаємо. Садовий збрехав, для чого він це зробив – питання до його совісті і честі, якщо вони у нього є. Тому від імені редакції і від себе особисто передаю йому два яйця, щоб він нарешті став чоловіком і почав приходити на виконкоми. Якщо ти на попередньому виконкомі сказав неправду, то на цьому виконкомі не варто ховатися за спинами своїх заступників”, – пояснив Микола Савельєв.

  Під час обговорення фінансового питання “Ратуші” депутат Львівської міської ради, член бюджетної комісії Любомир Босаневич зауважив, що комісія на одному з засідань погодила виділення коштів для газети. В свою чергу директорка юридичного департаменту міської ради Гелена Пайонкевич наголосила, що внести питання щодо виділення коштів для “Ратуші” сьогодні вже не вдасться, оскільки це буде порушенням регламенту. Відтак у міськраді вирішили, що управління фінансового контролю до 15 грудня проведе перевірку фінансово-господарської діяльності газети “Ратуша” за 2014-2016 роки та за завершений звітний період 2017 року. Після цього питання про виділення коштів для газети винесуть на сесію міської ради. Нагадаємо, у квітні 2016 року львівські депутати підтримали реформування газети “Ратуша” та дозволили їй відділитися від Львівської міської ради.

https://varianty.lviv.ua/48093-saveliev-podaruvav-sadovomu-yaitsia-onovleno

Реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ виходить на «фінішну» пряму   

   Завершується другий рік процесу реформування з трьох років, визначених Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Як поідомляє прес-служба Держкомтелерадіо, з майже 700 видань на сьогодні реформовано лише  124 друкованих ЗМІ та редакцій. Держкомтелерадіо нагадує, що процес реформування закінчується 1 січня 2019 року. Відповідно до вимог статті 11 закону про реформування неподання засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації Міністерству юстиції України до 31 грудня 2018 року заяви про перереєстрацію є підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію цього ЗМІ недійсним, що означає автоматичне припинення існування газети або журналу.

 Слід зазначити, що за різних обставин половина учасників  першого етапу не завершили перетворення у 2016 році, тому продовжили процес реформування у поточному році. Водночас у 2017 році до них додалися й учасники другого етапу. Отже всі друковані ЗМІ, які ще не встигли закінчити процес реформування, мають зробити це протягом 2018 року. Слід врахувати, що процедура перетворення державного або комунального підприємства в інший суб’єкт господарювання та процедура перереєстрації друкованого ЗМІ можуть тривати  в окремих випадках більше ніж півроку, отже трудовим колективам редакцій спільно із співзасновниками  варто невідкладно розпочати реформування.

http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=138556&cat_id=132470

 




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про передавальний акт щодо комунального майна


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Засновниками газети є районна рада та райдержадміністрація. В березні 2016 року засновники прийняли рішення про вихід зі складу засновників редакції газети з реорганізацією шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості видання. На даний момент редакція в процесі припинення. Стоїть питання про складання та затвердження передавального акту. Колишні засновники не хочуть це робити, аргументуючи тим, що вони вже не засновники, і складу комісії з реорганізації не створювали ( в рішенні райради зазначено лише про покладення виконання функцій комісії з реорганізації на редактора газети). Як бути в даному випадку, якщо на балансі редакції  газети є комунальне майно? І чи мав право реєстратор виключити засновників ще до передачі ними майна  новоствореній особі? Цікавить також таке – головний редактор працює по контракту, укладеному з райрадою, то що тепер робити з даним контрактом?»

   – Районна рада та райдержадміністрація, прийнявши рішення про реорганізацію шляхом перетворення, не перестають бути засновниками підприємства. Вони перестануть бути такими в той момент, коли комунальне підприємство буде припинене, а новостворене підприємство (де засновником будуть фізичні особи – члени трудового колективу)  буде зареєстроване. До завершення процесу реформування районна рада і райдержадміністрація залишаються вашими засновниками.

   Стосовно затвердження акту звернемося до чинного законодавства України. Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

   Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

   Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Учасниками юридичної особи в нашому випадку є районна рада та райдержадміністрація. Майно комунального підприємства є власністю територіальної громади, тому не може вибути з її власності без затвердження такого акту радою.

   І нарешті щодо контракту. Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Після реформування редакції контракт з головним редактором за потреби можна переукласти.

 




Що відбувається з роздержавленням газет на Херсонщині


У Херсонській області з 21-го друкованого ЗМІ, що підлягають роздержавленню, повністю на сьогодні реформувалося лише чотири. Це газети «Голос Таврії» (Чаплинка), «Високе поле» (Високопілля), «Нове життя» ( Іванівка), «Приазовська правда» ( Генічеськ). На фінішну пряму у цьому процесі вийшли ще п’ять – «Слава праці» ( Каланчак), «Трудова слава» (Новотроїцьк), «Чорноморець» (Скадовськ), «Маяк»( Берислав) та «Вісті» (Нововоронцовка).

   Деякі співзасновники й досі не хочуть відпускати комунальні газети на волю. Так , приміром, ЗМІ вже не раз повідомляли про складну ситуацію, в якій опинилася газета «Каховська зоря». Каховська міськрада ще у квітні минулого року вийшла зі складу співзасновників КП “Редакція газети «Каховська зоря», виконавши вимоги Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ»  і прийнявши для цього лише одне рішення. А от інший співзасновник – Каховська районна рада -очевидно не бажає, щоб газета реформувалась. Проект рішення про вихід райради розміщений на її сайті вже більше року, однак «монополістом» порядку денного сесій є голова райради Тетяна Тертична, і на голосування вона цей проект чомусь не подає. А голова райдержадміністрації  Валерій Салтиков повністю підтримує голову райради у її перешкоджанні реформуванню газети. Спочатку від редакції вимагали дивідендів – при тому, що кошти із районного бюджету на видання не виділялись з моменту перетворення редакції у комунальне підприємство, тож з 2007-го року воно повністю працює на самоокупності. А потім почали взагалі відхрещуватися від співзасновництва та судитися, вимагаючи звільнити приміщення, в якому «Каховська зоря» знаходиться вже понад 30 років.

   Зрозуміло, що виконання законів України обов’язкове для всіх: не тільки для редакцій, а й для депутатів та чиновників. Однак в Законі «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», на превеликий жаль,  відсутні дієві механізми впливу на органи влади та самоврядування на місцях, представники яких не дотримуються законодавства. Тож необхідно встановити їх відповідальність за неприйняття рішень про реформування чи спосіб реформування; за відмову й перешкоджання в передачі майна перетвореним підприємствам чи надання їм в оренду ( на умовах як для бюджетних організацій) приміщень і земельних ділянок тощо.

   Разом з тим має місце проблема іншого роду. Є редакції, які досі отримують чимале фінансування з бюджету, і тому не поспішають йти у вільне «плавання». Так на Херсонщині тягнуть з роздержавленням редакції газет «Рідний край»( Верхній Рогачик), «Нова Каховка» (Нова Каховка) та «Таврійські вісті» (Велика Лепетиха). Також редактори районок скаржаться на низький рівень знань юристів райрад та райдержадмінстрацій, тож пропонують провести навчальні тренінги і для них.

   За інформацією Херсонського прес-клубу




Редактори районок другого етапу роздержавлення взялися за справу


Для редакторів комунальних ЗМІ Тернопільської, Львівської, Волинської, Закарпатської областей у Тернополі відбувся тренінг у на тему: «Проблемні питання реформування державних і комунальних ЗМІ». Із газетярами працювали тренери Людмила Панкратова- медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси та Ігор Федоренко – юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси. Учасники зустрічі проаналізували конкретні питання, що часто виникають у редакціях у процесі реформування, а саме: як вирішувати конфлікти, що виникають із засновниками, як готувати статутні документи, розподіляти частки у статутному капіталі, як зберегти права членів трудового колективу редакції газети на участь у реформуванні.

Окремо редактори вчилися дотриманню реєстраційних процедур: підготовці документів для державного реєстратора, визначення балансової вартості майна, формування та затвердження передавального акту, підготовці документів для зміни засновника ЗМІ як завершальний етап процесу реформування.

На прикладах ситуацій, що склалися в редакціях Розівської газети «Розінформ» та Оріхівської газети «Трудова слава» Запорізької області керівники районок розглянули наявної судову практику, що стосується процесу реформування, дізналися про можливі варіанти правових дій у випадку, якщо рада відмовляється прийняти рішення, правова процедура звільнення редактора газети. Учасники тренінгу отримали цінну, на їх погляд, інформацію щодо вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування, вирішення трудових спорів

Тренінг проводиться у рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо контракт редактора з керівником райради закінчується


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я працюю редактором районної газети. Наша редакція реформується в другому етапі. Все чекали, що має бути даний  “старт”, але щось в цьому питанні дуже тихо.  29 грудня закінчується мій контракт з керівником райради. Як я розумію, нині райрада вже не має повноважень щодо призначення та звільнення редактора, то як воно має бути?»

 – Дійсно, раніше, згідно з п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 до повноважень районних, обласних рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях, були віднесені і питання заснування засобів масової інформації відповідної ради та призначення і звільнення їх керівників. Однак з 01.01.2016 року, після набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», у відповідності до ст. 14 вказаного Закону п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» було змінено, і після слова “заснування” доповнено словами “аудіовізуальних (електронних)”. Перелік питань, вказаних у ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» є виключним та становить компетенцію ради. Таким чином, з 01.01.2016 року компетенція районних, обласних рад поширюється виключно на заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради. Оскільки із набранням чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» припинили свою дію повноваження обласної, районної рад щодо заснування друкованих засобів та вирішення питання при призначення і звільнення їх керівників.

Закінчення контракту не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, це тільки є підставою для звільнення. Згідно з ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», вбачається, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок укладання контрактів при прийняття (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами. Чинне законодавство не передбачає обов’язковість укладання строкових трудових договорів у вигляді контрактів з керівниками редакцій газет, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином після завершення 29 грудня контрактуРада не має повноважень Вас звільнити,Ви продовжуєте працювати на посаді,відповідно до ст. 39¹ КЗпП дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати на електронну адресу – akardynal@ukr.net




20 листопада у Тернополі тренінг з юридичних питань для редакторів комунальних ЗМІ західних областей


Запрошуємо редакторів комунальних ЗМІ Тернопільської, Львівської, Волинської, Закарпатської областей до участі у тренінгу на тему: «Проблемні питання реформування державних і комунальних ЗМІ». Тренінг є безкоштовним. Акредитація обов’язкова, кількість місць обмежена. Відшкодовуються кошти за проїзд учасників, проживання, обід. Тренінг відбудеться 20 листопада (понеділок) у конференц-залі №3  (3-ій поверх) готелю «Тернопіль» вул. Замкова, 14. Тренери: Людмила Панкратова-  медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси. Ігор Федоренко –  юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси.

Тренінг-Тернопіль 20.11.2017 програма!

9:00 – 9:20 – реєстрація, кава

9:20- 9:40  – представлення, з’ясування очікувань учасників

9:40 – 11:00 – Питання, що виникають у редакцій у процесі реформування:

  • Конфлікти з засновниками, які виникають у процесі реформування: огляд практики вирішення.
  • Проблемні питання щодо підготовки статутних документів для перетворення.
  • Практичні питання щодо розподілу часток у статутному капіталі.
  • Права членів трудового колективу редакції газети на участь у реформуванні.
  • Дотримання реєстраційних процедур: підготовка документів для державного реєстратора, визначення балансової вартості майна, формування та затвердження передавального акту.
  • Підготовка документів для зміни засновника ЗМІ як завершальний етап процесу реформування.

11:00 – 13:00  – Розгляд наявної судової практики, що стосується процесу реформування:

  • Можливі варіанти правових дій у випадку, якщо рада відмовляється прийняти рішення.
  • Кейс Розівської газети Запорізької області «Розінформ»
  • Кейс Оріхівської газети Запорізької області «Трудова слава».
  • Правова процедура звільнення редактора газети: підстави та процедура звільнення.
  • Що робити, якщо Вас незаконно звільнили.

13:00-14:00 – обід

14:00 – 15:45 – Майнові питання, які виникають у процесі реформування:

1) Оформлення договорів оренди майна: процедура, зразки договорів.

2) Обов’язок засновників по сплаті боргових зобов’язань: практика вирішення.

Практика розгляду трудових спорів:

  • Звільнення працівників редакції та захист ними своїх прав.
  • Дотримання процедур при скороченні працівників.

Як побудувати стосунки з органами місцевого самоврядування після реформування:

  • Порядок укладення договір на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування.
  • Можливі джерела фінансування після реформування.

15:45 – 16:30 – запитання – відповіді

16:30-17:00 – кава-брейк.

Тренінг проводиться у рамках проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).




Місцева влада часто заважає роздержавленню газет


Продовжуємо огляд ситуації в 11-ти областях, що охоплені діяльністю проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», який здійснює Тернопільський прес-клуб при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Цього разу зупинимось на конфліктах  та проблемах, про які повідомили представники незалежної мережі прес-клубів України. 

 Із ситуації на Волині: конфлікти в Ківерцях і Луцьку

Минулого року виникла напружена ситуація із «роздержавленням» ківерцівської районної газети «Вільним шляхом». Співзасновники газети – Ківерцівська районна рада, Ківерцівська райдержадміністрація та трудовий колектив видання не могли визначитися з вимогами для роздержавлення газети. Як тільки газета почала робити перші кроки щодо роздержавлення, почались утиски з боку влади. Редактора Марію Хітько було звільнено з посади. Журналісти неодноразово звинувачували владу в незаконному звільненні керівника редакції. Марія Хітько звернулася до суду з позовом до райради щодо незаконності її звільнення. Відтак районний суд визнав протиправними дії Ківерцівської районної ради та зобов’язав поновити Хітько на посаді та виплатити 33 тисячі гривень компенсації. Таке рішення було прийняте ще в березні цього року, однак воно досі не виконане. Процес роздержавлення газети під керівництвом вже іншого редактора наразі ще не завершено.

  Конфлікт з владою у вересні вже цього року виник і в колективуобласної «Волинської газети».Редакція  звернулася з позовом до Господарського суду міста Києва щодо спонукання Волинської обласної державної адміністрації укласти договір, необхідний  для повного роздержавлення газети. За словами редактора «Волинської газети» Володимира Данилюка, голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик підписав розпорядження про вихід облдержадміністрації зі складу співзасновників газети в односторонньому порядку, а пізніше “висунув безпідставну вимогу перерахувати в бюджет 24% статутного капіталу”. Конфлікт триває. Процес реформування газети не завершено.

 Із ситуації на Дніпропетровщині: засновники «гальмують»

   Мають місце випадки неприйняття рішення про реформування засновниками-органами влади щодо таких видань:

   – газета «Злагода»  П’ятихатського району (на спільному засіданні постійних  комісій П’ятихатської районної ради вирішили відтермінувати розгляд даного питання);

   – газета «Шахтар Марганцю» (депутати Марганецької міської ради утрималися від прийняття рішення);

   – газета «Жовтоводські вісті» (депутати Жовтоводської міської ради утрималися від прийняття рішення);

    – обласна газета «Зоря» (рішення на сесії Дніпропетровської обласної ради не прийнято).

Крім того виник конфлікт з наступним поданням судового позову між газетою «Апостолівські новини» та Апостолівською районною радою. Як повідомила головний редактор Вікторія Михальченко, замість фінансування газети бюджетні кошти були виділені приватній телекомпанії. Також пані Вікторія підготувала позов щодо захисту честі і гідності у зв’язку з тим, що голова райради привселюдно звинуватив її в нецільовому використанні коштів.

   Також стало відомо, що наступного року можливе закриття єдиної комунальної газетиміста Кам’янське ( колишній Дніпродзержинськ) «Відомості». За словами секретаря міської ради Олександра Залевського, на сесії міської ради буде вирішуватися питання про дофінансування газети. У зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати на видання планують виділити додаткові кошти. Але у наступному році «Відомості» можуть опинитися під загрозою ліквідації.

Із ситуації на Житомирщині: проблеми з приміщеннями та внутрішні

   У редакції газети “Слово Полісся” (Баранівський район )  виникли проблеми з приміщенням – через неправильно оформлені статутні документи. Газета “Малинські новини” судиться з райрадою за приміщення редакції,яке знаходиться в будівлі районної друкарні. В газеті  “Перемога” (Попільнянський район) -внутрішній конфлікт редактора з колективом через частку на право власності у ТОВ.

 Із ситуації на Львівщині: складне фінансове питання

   Шість газет області – «Миколаївські вісті», «Новий час» (Жидачів), «Голос  над Бугом» (Сокаль), «Новини Прибужжя» (Червоноград), «Галицька зоря» (Дрогобич), «Вісник Розділля» (Новий Розділ) призупинили процес роздержавлення через те, що нікому ще досі не виплатили обіцяних 50 тисяч гривень державної фінансової підтримки.

Газету «Ратуша», яка мала конфлікти з міським головою Львова, депутати Львівської міськради без спротиву відпустили у вільне плавання. За словами головного редактора «Ратуші» Миколи Савельєва, всю «документальну частину» на шляху роздержавлення редакція вже пройшла. Тепер чекає на адекватного інвестора, бо самостійно газета, мовляв, не виживе.

   В цілому в області редакції в основному мають дуже суттєву фінансову дотацію від районної влади – орієнтовно 600-700 тисяч гривень на рік. Працівники нероздержавлених газет мають статус держслужбовців і подекуди отримують високу заробітну плату. Така фінансова «голка» спонукає їх якомога довше не змінювати своє залежне становище.

 Із ситуації на Полтавщині: виселити за борги

   Перед загрозою закриття опинилася після роздержавлення газета «Пирятинський вісник», з якої наразі звільнилася більшість журналістів.  Редакцію обласної газети «Зоря Полтавщини»намагалися виселити з приміщення за непомірні борги, при цьому на межі існування  опинився навіть розташований там музей журналістики. Треба зазначити, що раніше редакція не платила за оренду, бо приміщення було збудовано за її кошти. Але в 2016 році вже сплачували по  14 грн за м² плюс комунальні платежі. Причому оплата йде за оренду всіх 3-х поверхів, хоч редакція тривалий час займає лише один.

 Із ситуації на Сумщині:свавілля влади

Чотири органи влади не прийняли рішення про вихід зі складу співзасновників. Це стосується обласної газети «Сумщина» та газет «Конотопський край»,«НовиниТростянеччини» та«Народна трибуна» (Глухівський район).Остання через свавілля міської ради під керівництвом голови Мішеля Терещенка повністю припинила існування. Справа розглядалася у суді, який прийняв рішення про поновлення на посаді редактора газети Світлани Халімоненко, проте міська влада проігнорувала рішення суду. Так само не виконуються судові рішення  щодо поновлення на посаді редактора газети «Новини Тростянеччини» Павла Зленка.

Із ситуації на Тернопільщині: рішення судів не виконуються

   Вже в процесі реформування газети «Подільське слово» ( Тернопільський район) рішенням райради було безпідставно і з порушенням законодавства звільнено з посади її багаторічного головного редактора Ганну Макух.20 березня цього року Тернопільський міськрайонний суд визнав це рішення незаконним і скасував його з постановою про її негайне поновлення на посаді. Законність вердикту підтвердив 20 червня і Апеляційний суд Тернопільської області, куди зверталася з апеляцією Тернопільська райрада. Однак рішення обох судів не виконані і досі через те, що керівництво районної ради усіма можливими способами затягує час.  Припинив вихід після роздержавлення «Тернопіль вечірній» – колишня комунальна газета Тернопільської міськради. Дуже конфліктно – із незрозумілим  звільненням редактора та активним протестом колективу проти цього – розпочинався процес реформування газети обласних ради та держадміністрації «Свобода». Колишньому керівнику Михайлу Лисевичу не вдалося відстояти посаду через суд.

 Із ситуації на Харківщині: правом на роздержавлення не скористалися

В ході роздержавлення Кегичівської районної газети “Наш край”було звільнено ( рішенням сесії райради) з посади її редактораІрину Литвиненко. Непроста ситуація склалася в редакції Куп’янська, де газета, радіо, телебачення та інтернет-портал  входять до одного комунального підприємства. Засновники так і не спромоглися виокремити друковане ЗМІ для подальшого реформування. Досі не скористалися правом на роздержавлення трудові колективи газет «Новини Чугуєва» та «Харьковскиеизвестия».  Не квапляться розглянути відповідне рішення трудового колективу та дати газеті можливість реформуватися засновники «Вістей Балаклійщини».

 Із ситуації на Херсонщині: фінансова незалежність є, але…

   Чи не найскладніша ситуація склалася в області з газетою«Каховська зоря». Фінансово газета давно є незалежною. А в лютому буде вже два роки, як колектив прийняв рішення про роздержавлення. Один із співзасновників, міська рада, швидко прийняла відповідне рішення, районна ж досі не розглянула на сесії це питання.Натомість влада вдалася до всіх можливих способів, аби забрати у редакції приміщення ( окрема будівля в центрі міста), де вона знаходиться вже три десятки років. Колектив відстоював свої права як міг, однак 6 листопада цього рокугосподарський суд Херсонської області прийняв рішення, згідно з яким редакція газети «Каховська Зоря» таки повинна звільнити приміщення.

Із ситуації на Чернігівщині:коли ради не хочуть

Ріпкинська районна рада не хоче виходити із співзасновників газети «Життя Полісся».  Новгород-Сіверська рада теж не хотіла, але колектив газети «Сіверський край»звернувся до суду, відтак той зобов’язав депутатів розглянути це питання на сесії, і згодом  рішення таки було ухвалене.




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо співзасновник перешкоджає реформуванню газети


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Трудовий колектив редакції в передбачений законом термін прийняв рішення про реформування. Але один із співзасновників, районна рада, перешкоджає реформуванню комунального ЗМІ, ігноруючи вимоги Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” та ухиляючись від внесення до порядку денного питань реформування. Як нам діяти в цьому випадку?»

   – Трудовий колектив може відстоювати своє право на реформування в судовому порядку – звернутися до суду з позовними вимогами визнати протиправною бездіяльність ради, зобов’язати її розглянути питання реформування на сесії ради. Цей шлях вирішення проблеми визначено в частині 6 статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою. Практика вирішення таких спорів залежить від способу захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, який обрав трудовий колектив редакції ЗМІ. Наприклад, в рішенні у справі №  366/2191/16-а  суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення  про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а,  суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним: «Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади». Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо орган місцевого самоврядування  не виконує вимог Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” і не виносить на сесію питання реформування, потрібно звертатися до суду.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

  Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net

 




Процес реформування українських ЗМІ відбувається надто повільно


Як відомо,з 1 січня 2016-го вступив в дію Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», чим було дано старт роздержавленню газет України. Наразі завершується вже другий з трьох відведених для цієї важливої реформи років. Які ж результати маємо на сьогодні в регіонах? Передусім пропонуємо короткий огляд ситуації в 11-ти областях, що охоплені діяльністю проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», який здійснює Тернопільський прес-клуб при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Огляд підготовано за інформацією, наданою представниками незалежної мережі прес-клубів України.

Волинь

 З  18-ти  газет області в першому етапі реформування  брали участь 9:  «Волинська газета», «Нове життя», «Волинь-нова», «Слово правди», «Наш край», «Полісся», «Вільним шляхом», «Наше життя», «Вісті Ковельщини». Три з них – «Нове життя», «Слово правди» та «Вісті Ковельщини» вже повністю завершили процес реформування. Редакція «Волинської газети» пройшла його майже до кінця. У вересні цього року редакція «Волинської газети» звернулася з позовом до Господарського суду міста Києва про спонукання Волинської обласної державної адміністрації щодо укладення договору, необхідного для завершення роздержавлення. Інші редакції планують проходити реформування у другому етапі.

Дніпропетровщина

У Дніпропетровській області підлягає реформуванню 43 газети. На сьогодні повністю завершили процес роздержавлення 5 з них – на сьогодні це вже ТОВ «Редакція газети «Покровський край», ТОВ «Вісті Придніпров′я», ТОВ «Синельниківські вісті», ПП «Редакція газети «Степова Зоря» та ПП «Редакція газети «Вести Терновки».На стадії отримання свідоцтва про перереєстрацію ще 2 газети – «Межівський меридіан» та «Вільногірськ». На стадії ліквідації комунального підприємства знаходиться редакція газети «Південна зоря».

Житомирщина

В Житомирській області 27 комунальних газет,17 з яких взяли участь у першому етапі реформування.Повністю завершили цей процес 4, решта 13 знаходяться зараз на різних стадіях реформування.До кінця року планують реформуватись ще 6. Не зрозуміла ситуація з газетою Житомирської міської ради «Місто» – наразі про реформування там взагалі не йдеться.

Закарпаття

Область залишається повним аутсайдером у реформуванні друкованих ЗМІ. З 15-ти газет на сьогодні повністю роздержавлена лише одна. Обласна комунальна газета «Новини Закарпаття», та районні й міські «Вісті Свалявщини», «Вісник Берегівщини», «Новини Виноградівщини», «Зоря Рахівщини», «Вісник Хустщини», «Верховина», «Голос Верховини», «Карпатська зірка», «Берегово» та  «Ужгород» реформуватимуться, згідно з рішеннями трудових колективів редакцій, у другому етапі.

Львівщина

З 30-ти газет області повністю реформовано лише 2 – «Воля народу» (Кам’янка-Бузька) та «Громада» (Миколаїв). У процесі роздержавлення «Миколаївські вісті», «Новий час» (Жидачів), «Голос  над Бугом» (Сокаль), «Новини Прибужжя» (Червоноград), «Галицька зоря» (Дрогобич), «Вісник Розділля» (Новий Розділ), «Ратуша».

Полтавщина

На Полтавщині  з 30-ти газет, які підлягають реформуванню, також завершили цей процес  лише дві ( Глобинська й Пирятинська),  15 ще взагалі його не починали, решта 13 перебувають на різних початкових стадіях ( від збору документів-  до консультацій з колегами).  «Пирятинський вісник» після роздержавлення опинився на межі закриття.

Сумщина

   Згідно зведеного переліку об’єктів реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ, розміщеного на сайті Держкомітету з телебачення та радіомовлення, станом на кінець вересня цього року на Сумщині нараховується 22 комунальні газети. Однак це помилка, яка свідчить про неувагу до процесу роздержавлення, оскільки формально таких газет у області 21, а реально – 20, оскільки одне видання вже припинило своє існування. Отже, на Сумщині є 20 видань, що взяли участь в процесі роздержавлення. Про бажання реформуватися у першому етапі заявили 13 видань, проте до переліку учасників першого етапу потрапили 10 з них. Повністю завершили процес  вже 9 газет. Чотири органи влади не прийняли рішення про вихід зі складу співзасновників. Це стосується обласної газети «Сумщина», газети «Конотопський край», газети «Новини Тростянеччини» та Глухівської газети «Народна трибуна» (три з названих хотіли реформуватися на першому етапі).

Тернопільщина

   Область входить в п’ятірку кращих за кількістю видань, які вже повністю реформовані.Роздержавлено вже 11 газет з 20-ти. Це районні газети в Бучачі, Підгайцях, Козові, Збаражі, Шумську,Кременці, Підволочиську, Чорткові (2 видання), Борщеві (стала самостійною задовго навіть до прийняття Закону«Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»), а також колишня газета Тернопільської міськради «Тернопіль вечірній». Решта реформуються в 2-му етапі.

Харківщина

Із 27 видань  дев’ять вже перетворилися з комунальних підприємств у господарські товариства. Першою реформувалася газета «Нове життя» з Близнюківського району. Завершили процес реформування «Вісті Красноградщини», газета «Краєвид» Шевченківського району, «Обрії Ізюмщини», часопис «Зоря» Золочівського району, «Знамя труда» – з Первомайського району, «Вісті Барвінківщини», Борівська «Трудова слава» та «Богодухівський маяк». Ще три газети  – у Валківському та Краснокутському районах та обласна «Слобідський край» перебувають в стадії перетворення.

Херсонщина

 З 21 газети, які беруть участь у реформуванні,на сьогодні завершили цей процес лише три. Двом газетам –  «Каховській зорі» та «Наддніпрянській правді» не дає змоги продовжувати процес те, що співзасновники затягують із прийняттям вдповідних рішень.

Чернігівщина

   З 26-ти комунальних газет Чернігівської області роздержавлення завершилося лише в таких – «Прилуччина у новинах, подіях, коментарях», «Трибуна хлібороба» , «Наш край», «Наше слово» і «Слово Варвинщини». Ще чотири газети зараз в процесі реєстрації ТОВ чи ПП, до кінця року до них може додатися ще кілька. Загалом на 1 етапі планувалося роздержавлення 13 газет, решта реформуватимуться на другому етапі.  В цілому по Україні, за інформацією прес-служби Держкомтелерадіо, в першому етапі реформувалося 93 видання, 79 – у процесі припинення, 39 очікують на реєстрацію, в 32 ще не готові документи. На другому етапі здійснили реформування 11 газет. Загалом на сьогодні реформовано 99 комунальних і 5 державних видань (нагадаємо, що в зведеному переліку таких налічується 690!). На думку експертів, найкраще процес роздержавлення проходить у Вінницькій, Запорізькій, Сумській, Тернопільській, Харківській та Хмельницькій областях. А найгірше – у Донецькій, Луганській, Київській та  Закарпатській.

   У наступній публікації ми зупинимось на проблемах, які гальмують процес реформування українських друкованих ЗМІ.