Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Якщо керівник намагається привласнити підприємство в процесі реформування


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси  Ігор ФЕДОРЕНКО. Останнім часом деякі трудові колективи редакцій звертаються стосовно ситуацій, коли керівники редакцій намагаються привласнити підприємства в процесі реформування. Виникають проблеми при розподілі часток, коли головний редактор вимагає собі більше ніж п’ятдесят відсотків. Також непоодинокі випадки, коли головний редактор «зачищає» трудовий колектив з метою усунути співзасновників в реформованому підприємстві. Здійснюється це шляхом скорочення штату або чисельності працівників, банальним звільненням за наслідком винесення доган.

В такій ситуації, якщо трудовий колектив не має наміру відступати від своєї позиції, можна порадити наступне:

Щодо розподілу часток

   Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Надання одній особі більше ніж 50 відсотків в статутному капіталі тягне за собою ризики в подальшому виключення зі складу інших засновників. До речі, для самого товариства в цьому випадку жодних збитків – «У разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання» (ч.3 ст.8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”). Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства,  то за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:

– «Методика  визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005  N 274, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);

– «Методика  обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 07.06.2005  N 252, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 853/11133 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0853-05). Ці методики розроблені для  визначення  розмірів  майнових паїв і можуть бути застосовані для визначення часток в майні реформованого підприємства.

Щодо звільнення працівників

Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції, з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання, передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). Таким чином скорочення штату або чисельності працівників повинно бути обґрунтоване і відповідати вимозі збереження цільового призначення, яке неможливе при скороченні всіх кореспондентів (журналістів), коректорів, редакторів. При таких звільненнях слід звертатися до засновника комунального підприємства, а також до суду. Також процедура скорочення повинна відповідати вимогам законодавства.  Наприклад, відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників.

Найчастіше більшості вимог трудового законодавства, передбачених при звільненні працівників, не дотримуються, що дає їм потім змогу поновитися на роботі.

 Щодо необхідних дій з боку трудового колективу редакції

   Якщо є загроза усунення трудового колективу від участі у реформуванні підприємства:

– будь-які збори трудовий колектив може провести самостійно, а не обов’язково за ініціативою головного редактора;

– обирати головою та секретарем зборів  осіб, які будуть захищати інтереси членів трудового колективу;

– якщо уповноважений представник трудового колективу є одночасно головним редактором, який втратив довіру колективу, треба звільнити головного редактора від виконання  обов’язків  уповноваженого представника трудового колективу;
– відтак необхідно обрати нового уповноваженого представника трудового колективу і  після зборів обов’язково повідомити про це Раду або РДА (в залежності від того, хто є засновником комунального підприємства) ;

– якщо головний редактор одночасно є головою комісії з реформування (перетворення) – прийняти рішення про звернення до засновника комунального підприємства про заміну голови комісії  перетворення (реформування) у зв’язку з втратою довіри.

   Трудовий колектив в такій ситуації повинен рішучими діями очолити цей процес. Адже Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” саме за трудовим колективом редакції передбачив пріоритетне право на реформування. А такий головний редактор проіснує на своїй посаді не далі, ніж збори по заснуванню нового, реформованого підприємства, де члени трудового колективу вже в якості засновників будуть розподіляти частки і обирати нового редактора (керівника).

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net

 

 

 




Увага! Працює телефонна лінія консультацій з роздержавлення ЗМІ


Щотижня, кожного четверга, з 9.00 до 13.00 на ваші запитання телефоном відповідатиме юрист Інституту розвитку регіональної преси Ігор Федоренко. Консультації надаватимуться безкоштовно в рамках співпраці ІРРП та ГО Тернопільський прес-клуб. Робота лінії – це частина проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», який здійснюється за підтримки  “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).  Консультації можна отримати за телефоном 099-986-69-66




Проект підтримки друкованих ЗМІ в процесі роздержавлення охопить 11 регіонів


Тернопільський прес-клуб оголошує новий етап проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності», що його було розпочато в лютому цього року за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Територіально сферу впливу проекту буде значно розширено, він охопить 11 областей України, а саме – Тернопільську, Волинську, Дніпропетровську, Житомирську, Закарпатську, Львівську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську. Щодо змісту діяльності, то вона і надалі полягатиме в наданні різнопланової допомоги колективам та керівникам газет названих регіонів в ході їх   роздержавлення згідно з Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», а також на початку їх самостійної роботи. Передусім в період з жовтня 2017-го  до червня 2018-го буде проведено 9 кущових тренінгів під керівництвом сертифікованих фахівців на теми, що були визначені найактуальнішими  в результаті опитування цільової аудиторії першого етапу проекту. Зокрема, щодо правової підтримки, організації газетного менеджменту та  тематичного й графічного осучаснення газет. З огляду на те, що на даному етапі реформування редакціям дуже потрібен широкий обмін практичним досвідом, для редакторів газет також буде організовано  стажування в успішних редакціях.

  Практична правова допомога надаватиметься через централізовану телефонну лінію проекту, куди при потребі зможуть звернутися керівники та працівники редакцій не лише з областей-учасників, а й з усієї України. Письмові юридичні консультації  з’являтимуться на сайтах регіональних прес-клубів та в партнерських онлайн-ЗМІ. Окрім цього можна буде задати запитання і отримати відповіді на них електронною поштою. В окремих ситуаціях юрист проекту надаватиме потребуючим допомогу у досудових справах.

     З метою збільшення прозорості процесу реформування друкованих ЗМІ та покращення обміну відповідною інформацією між регіонами журналісти проекту готуватимуть тематичні публікації та дайджести новин, пов’язаних з роздержавленням газет. Також в рамках проекту буде видано і  безкоштовно розповсюджено спеціальний посібник для керівників та працівників редакцій.

Контактні дані:

Тернопільський прес-клуб – м. Тернопіль, вул. Качали, 3

Телефон  050-528-03-15

Електронна пошта  akardynal@ukr.net

Сайт  http://pressclub.te.ua/category/роздержавлення-змі/

 




Віктор Уніят: «Проблем з роздержавленням у нас нема і, думаю, що не буде»


Як відомо, дуже непросто розпочинався процес реформування для Тернопільської обласної газети «Свобода». Рішення про самостійність трудовий колектив редакції прийняв ще на початку минулого року. Відтак, згідно із Законом про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, відповідні рішення про вихід із засновників газети у квітні 2016-го прийняло керівництво Тернопільської облдержадміністрації, а у травні – обласна рада. Проте вже після цього засновники чомусь раптом взялися міняти керівника газети. І попри те, що колектив редакції був категорично проти, а сам колишній редактор відстоював посаду через суд, їм таки вдалося це зробити.

Новий редактор Віктор Уніят приступив до керівництва редакцією лише незадовго до прийняття Кабміном ( 23 листопада минулого року) постанови «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування

яких здійснюється на першому етапі». Разом з 9-ма районками Тернопільщини в тому переліку була і обласна газета «Свобода», однак досі вона ще не пройшла процесу роздержавлення. Яка ж ситуація на сьогодні і якою бачиться перспектива? На це запитання кореспондента нашого сайту головний редактор «Свободи» Віктор Уніят відповів наступне:

– Ми відстали від строків, як і багато інших газет першого етапу реформування, бо об’єктивно затягувався сам його процес. Не було сенсу дуже спішити і тому, що обласна рада виділила кошти ще на рік нашої діяльності. На сьогодні трудовий колектив вже провів збори, на яких було прийняте рішення про надання мені повноважень по проведенню процесу роздержавлення газети ( до цього таке право залишалося за колишнім керівником Михайлом Лисевичем). Очікуємо погодження цього рішення на найближчій сесії обласної ради, відтак вже розпочнеться активний процес реформування. Також завершуємо консультації з юристами щодо обрання форми майбутньої діяльності – як товариство з обмеженою відповідальністю чи як приватне підприємство. Дуже чекаємо і позитивного вирішення питання з приміщенням для редакції, яке могло б залишитися за нею після роздержавлення. Адже довгий час вона орендує його у приватної структури, і це залишається однією з найбільших проблем. Власне ж із роздержавленням у нас проблем зараз немає, і, думаю, що не буде, все йде за чергою. Впевнений, що все буде добре і після завершення цього процесу. Для цього йде пошук різних джерел фінансування, зокрема, я налагоджую контакти з новоствореними об’єднаними громадами, розширюємо електронну передплату, розглядаємо можливості ефективнішої роботи сайту.

На фото – головний редактор тернопільської обласної газети «Свобода» Віктор Уніят

 




Чому не виконуються рішення судів у справі щодо «Подільського слова»?


Відому тернопільську журналістку та багаторічного головного редактора районної газети «Подільське слово» Ганну Макух досі не поновлено на цій посаді, з якої було з грубими порушеннями ( в тому числі і Закону України про роздержавлення друкованих ЗМІ) звільнено рішенням Тернопільської районної ради. Не зважаючи на те, що ще 20 березня Тернопільський міськрайонний суд визнав це рішення незаконним і скасував його з постановою про негайне поновлення Ганни Макух на посаді. Законність вердикту Тернопільського міськрайонного суду підтвердив 20 червня і Апеляційний суд Тернопільської області, куди зверталася з апеляцією Тернопільська райрада. Здавалося б, немає нічого простіше, як найшвидше виконати рішення судів та нарешті встановити справедливість. Однак районна влада очевидно обрала інший варіант.

   Наприкінці травня до Тернопільського міськрайонного суду та до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління  юстиції у Тернопільській області надійшли заяви за підписом голови Тернопільської районної ради Андрія Галайка з проханням роз’яснити  згадуване судове рішення від 20 березня цього року та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій згідно виконавчого листа за цим рішенням. Також у заяві написано таке, цитуємо: «Тернопільська районна рада не має повноважень для поновлення Макух Г.М. на посаді головного редактора комунального підприємства «Редакція газети Тернопільської районної ради та Тернопільської районної державної адміністрації  «Подільське слово» Тернопільської області», адже, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в переліку засновників зазначено, що засновником є трудовий колектив редакції. Тернопільська районна рада не є засновником (власником) комунального підприємства «Редакція газети Тернопільської районної ради та Тернопільської районної державної адміністрації  «Подільське слово» Тернопільської області». Для уникнення неправильного виконання рішення та виконання його у необхідний термін вважаємо за необхідне зупинити виконавче провадження до місяця після дати його роз’яснення».

   Виконавчою службою виконавче провадження по справі було зупинене, і залишається таким до сьогодні. Тим часом Тернопільський міськрайонний суд,  розглянувши 11 серпня згадану заяву Тернопільської райради у відкритому засіданні, ухвалив, зокрема, наступне: «…Роз’яснити, що, згідно четвертого абзацу резолютивної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017, яке ухвалено в цивільній справі №607/9737/16-ц, обов’язок виконання рішення суду щодо поновлення Макух Ганни Миколаївни на посаді головного редактора комунального підприємства «Редакція газети Тернопільської районної ради та Тернопільської районної державної адміністрації  «Подільське слово» Тернопільської області» покладається на Тернопільську районну раду. У задоволенні клопотання  про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017, яке ухвалено в цивільній справі №607/9737/16-ц – відмовити».

   – Стверджуючи, що вони тут, мовляв, ні при чому, бо засновником є трудовий колектив, керівництво районної ради, схоже, черговий раз фальсифікує факти, – каже Ганна Макух. – Адже трудовий колектив ніколи не був засновником. Також до мене дійшла інформація про те, що редакція начебто перебуває у стані ліквідації. Але хтось же повинен нести відповідальність за невиконання рішень суду! Мала б зараз ефективно спрацювати і виконавча служба. Але неофіційно мені довелося почути, що нема, мовляв, такого механізму, щоб рада могла реально поновити мене на посаді. Бо спочатку вона повинна звільнити нинішнього редактора, якого призначила, однак вже не може цього зробити, бо вже вийшла із співзасновників газети.  До речі, є ще одне рішення міськрайонного суду – про відшкодування та компенсацію мені за тривалий вимушений прогул! От тільки виплатити чималу суму знову ж таки повинна чомусь редакція, а не районна рада, яка заварила всю цю кашу…».




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про ситуацію, коли районна рада припиняє своє існування до роздержавлення газети


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. «Цікаво знати, як бути газетам, коли в районі створюється ОТГ і районна рада (співзасновник) припиняє своє існування… Що тоді? Чи співзасновник має право передати нас до ОТГ як свою комунальну власність, згідно Господарського Кодексу, чи ми автоматично стаємо роздержавленими, чи як? Що робити в такому разі? Особливо якщо до цього ми ще ніякі заходи щодо роздержавлення не розпочинали (маємо лише рішення ради щодо способу роздержавлення)».

   – Ніякого «автоматичного» роздержавлення не може бути. КП має власника територіальну громаду і редакція повинна пройти відповідну процедуру.Частина 3 статті 8Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає: «Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою». Таким чином до юридичної особи – ради, розміщеної в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, переходять всі права та обов’язки всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися. Якщо Ваша районна рада буде головною садибою новоствореного ОТГ, то для Вас нічого не змінюється. Якщо ж Ваша районна рада приєднується до іншої територіальної громади – відповідно після  набуття повноважень ради такої об’єднаної територіальної громади у її власність буде передано і КП.  Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» визначено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об’єднаної територіальної громади.  У Вас є можливість продовжувати процедуру з Вашою радою, а якщо не встигнете завершити процедуру роздержавлення, продовжите з радою новоствореної ОТГ після набуття нею чинності.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net

 




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про пенсію редактора реформованої газети


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. «Я редактор районної газети, і маю вже понад 20 років державного стажу. Але газету буде реформовано раніше, ніж в мене буде можливість вийти на пенсію за віком. Чи означає це, що я автоматично втрачу можливість вийти на пенсію як державний службовець?»

Пенсія при досягненні Вами пенсійного віку буде нараховуватися за діючим на момент її призначення законодавством. На сьогоднішній день, якщо під «державним стажем» мається на увазі стаж державної служби понад 20 років, то, відповідно до пункту 10  Прикінцевих та перехідних положень Закону України  «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (набув чинності з 1 травня 2016-го) для осіб, які на день набрання чинності новим Законом мають не менше, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 попереднього Закону України «Про державну службу», зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 цього закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином у випадку наявності 20 років стажу державної служби станом на 1 травня 2016 року, незалежно від місця  роботи на час  досягнення чоловіками 62-річного, а жінками загальновстановленого пенсійного віку, буде призначена пенсія відповідно до  статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993р. При наявності ж 10 років стажу державного службовця (станом на 1 травня 2016 року)обов’язковою умовою призначення пенсії за статтею 37 «старого» закону є досягнення відповідного пенсійного віку, працюючи на державній службі.

Хочу зауважити, що стаж роботи журналістом комунального або державного ЗМІ ніколи не був і ні є стажем державної служби,  Закон України  «Про державну службу» не поширюється на журналістів державного або комунального ЗМІ.

Стосовно нарахування пенсій журналістам комунальних та державних ЗМІ Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в статті 16 зазначає, що: «При нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю. Ця норма поширюється також на журналіста реформованого друкованого засобу масової інформації, який працював у такому засобі масової інформації до завершення процесу його реформування». Відповідно до цієї норми при призначенні пенсії журналіста комунального або державного ЗМІ застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії,за якими призначається пенсія державному службовцю. Таким чином постає питання наявності відповідного стажу на 1 травня 2016 року. Якщо 10 або 20 років є, то нарахування пенсії повинно  відбутися відповідно до статті 37 «старого» Закону України «Про державну службу», якщо ні –то відповідно статті 90 чинного Закону України  «Про державну службу» за Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Виходячи з логіки статті 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», щоб мати «можливість вийти на пенсію як державний службовець», Вам потрібно на час досягнення пенсійного віку працювати на відповідній посаді в реформованому ЗМІ.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про отримання коштів від колишніх засновників (співзасновників)


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. “Ні райрада, ні райадміністрація не дали з початку року ні копійки редакції, мотивуючи тим, що їм не виділили на це коштів. Однак матеріали справно присилають, і ми розміщуємо їх на шпальтах в надії, що щось таки зміниться. Чи можливо якось вплинути на колишніх співзасновників законодавчо щодо виділення хоч якихось коштів для підтримки газети на перших порах?”

      Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації. Такий обов’язок є вимогою статті 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Після реформування, коли засновниками підприємства (редакції) стали члени трудового колективу, Ваше ЗМІ стало недержавним. За приписом частини 2 статті 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»: «Недержавні засоби масової інформації  висвітлюють  діяльність органів  державної  влади  та  органів місцевого самоврядування на умовах,  передбачених в укладеній між цими органами  і  редакціями засобів масової інформації угоді.  Якщо така угода не укладена, то редакція  недержавного  засобу  масової   інформації   має   право самостійно,  відповідно  до  законодавства  України,  висвітлювати діяльність  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування,  визначаючи  у своєму статуті джерела фінансування витрат на це висвітлення.

            Ви можете звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до укладення договору. Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині судового рішення у такій справі повинні бути вказані умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Підставами для подання такого позову, по-перше, є обов’язок органів державної влади та органів місцевого  самоврядування  висвітлювати свою діяльності у засобах масової інформації та виділяти на це кошти; по-друге, Ваше пріоритетне право на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, передбачене пунктом 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Підтвердженням необхідності укладання такого договору є й те, що і райрада, і райадміністрація направляють Вам матеріали для друку. Тому я б рекомендував звернутися до райради і райадміністрації з пропозицією укласти договори на висвітлення (з обов’язковим направленням з пропозицією двох примірників проекту договору), а у випадку ухиляння від його підписання – звернутися до суду.

       Якщо сума кошторису щодо висвітлення діяльності передбачає проведення  відкритих торгів згідно з процедурами, передбаченими Законом України «Про публічні закупівлі», то Ваше пріоритетне право теж повинно враховуватися.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

 Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net




Не все так погано у «королівстві» районних газет!


Як уже коротко повідомлялося раніше, відбувся телеміст між Тернополем та Херсоном на тему «Проблеми реформування української преси», що транслювався в прямому ефірі тернопільського каналу ІНТБ та херсонського ЯТБ. Сьогодні пропонуємо читачам деякі варті уваги уривки з годинної розмови журналістів двох регіонів про досвід непростого процесу роздержавлення друкованих ЗМІ. Зауважимо відразу, що вона вселила певний оптимізм стосовно подальшої долі провінційних видань.

«Кожного п’ятого жителя області можна вважати читачем районки»

     Володимир Андріїшин, координатор проекту Тернопільського прес-клубу, завідувач кафедри журналістики тернопільської філії Університету «Україна»:       – Зараз ми намагаємося створити міжрайонну рекламну агенцію для районних газет, і є надія, що вона незабаром запрацює. Так от коли я зустрічаюсь в Тернополі з потенційними рекламодавцями і пояснюю суть справи, то деякі з них роблять великі очі і здивовано запитують: «А в нас хіба є районні газети? Тобто частина  підприємців навіть не в курсі, що є така інформаційна потуга. Тим часом загальний тираж районок нашої області становить понад 40 тисяч екземплярів – це одна газета на 20  жителів. І якщо враховувати, що в сільській місцевості проживають здебільшого родинами, то виходить, що приблизно кожна 5 людина в області має постійну можливість читати районну газету. Причому саме районки залишаються головним джерелом донесення живої місцевої інформації, бо в такій кількості її не доносять до читачів ні обласні видання, ні інтернет-сайти. Тож можна сміливо стверджувати, що районні газети і на Тернопільщині, і по Україні в цілому залишаються потужною інформаційною силою.

«Розлучення з владою відбулося цивілізовано і демократично»

     Вікторія Іваницька, директор Кременецького  Інформаційного центру «Діалог»:

   – Ще до початку роздержавлення ми зрозуміли, що пора працювати самостійно, причому почували себе досить добре і щодо тиражу,  і щодо реклами та інших фінансових надходжень. А от за стосунки з владою триматися сенсу не мали, бо її дотації не були вирішальними. Коли  колектив прийняв відповідне рішення, нам вдалося переконати у його правильності і депутатів, тож потрібну підтримку отримали на першій же сесії. Так що наше розлучення з владою відбулося цивілізовано і демократично, відтак і співпраця зараз відбувається на таких же засадах.  Ми уклали угоди про висвітлення їхньої діяльності і працюємо згідно з ними, в роботу редакції ні рада, ні адміністрація не втручаються. Хоча, чесно кажучи, після Євромайдану його вже й майже не відчувалося, ситуація змінилась кардинально.

   На сьогодні ми вже є товариством з обмеженою відповідальністю, маємо на руках всі потрібні документи і працюємо на перспективу. Планів і задумів є дуже багато. Звичайно, певні складності є, бо ніщо саме по собі не відбувається, але праця завжди дає результати. Зараз часто можна почути скарги на те, що районним газетам дуже важко витримати конкуренцію з інтернет-виданнями. Але от в нашому районі, приміром, ще є цілі села без інтернету, і районка для їхніх жителів залишається основним джерелом місцевих новин, які в такій кількості і так повно не подадуть ні обласні та центральні видання, ні сайти. І хто б там що не говорив, а я вважаю, що районки поки що нема кому замінити.

 «Навіть у невеликому віддаленому райцентрі можна успішно реалізовувати бізнес-проект»

 Алла Омельчук, директор ТОВ «Інформаційний центр «Новини Шумщини»:

   – Дуже часто запитують, чи не було страху, бо ж стільки років газета існувала в певних чітких рамках, а тут раптом все зовсім по-іншому. Звичайно ж, страх був, а ще не давало спокою велике почуття відповідальності перед людьми. Коли проводили перші збори, я ще й сама не все добре розуміла, а треба було донести до колективу так, щоб він прийняв правильне рішення. Багато нервів і переживань було і потім, але ми успішно все подолали і зараз аж ніяк не шкодуємо, тому що ми бачимо можливості для розвитку. А ще зрозуміли, що навіть в такому невеличкому і дуже віддаленому від обласного центру населеному пункті, як наш Шумськ, можна успішно реалізовувати бізнес-проект, куди входитиме не лише видання газети, а й інші види діяльності, які вже внесені в наш статут, і якими ми обов’язково будемо займатися. Спочатку були побоювання, що зменшиться тираж, але він навіть збільшився. Тобто зараз вже ніхто нікого не примушує передплачувати газету, як це практикувалося раніше у бюджетних установах, за вказівкою згори, а люди самі хочуть передплачувати її, бо бачать що видання цікаве і покращується.

    Щодо співзасновників, то, окрім трудового колективу, їх було аж три – міська і районна ради та райдержадміністрація, але ми знайшли порозуміння з усіма. Відтак  вже почали укладати угоди про співробітництво і з новоствореними об’єднаними громадами району. І надалі продовжуватимемо йти в цьому напрямку, а досвід перехідного періоду дав дуже багато і загартував добре. Взагалі ж я впевнена, що в районних газет все буде добре, і вони ще заявлять про себе на нормальному рівні.

«Нас читають сьогодні в Туреччині, Польщі, Німеччині, Франції»

     Віта Копенко, головний редактор Нижньосірогозької газети «Червоний промінь» (Херсонська область):

   – Я теж представляю віддалений сільський район, де інтернету нема ще в багатьох селах, а райгазета є чи не єдиним джерелом місцевої інформації для багатьох жителів. Тому вона була, є і буде! У стосунках з владою якихось проблем не відчуваємо, бо до реформування готувалися завчасно. Вже 10 років, як ми відмовилися від дотацій і працюємо за угодою про висвітлення діяльності районних органів влади. Це дало нам певну самостійність і незалежність, а також час для того, щоб сформувати клієнтську базу. Працюємо  з читачами-передплатниками, ідемо до людей і пишемо про них, що їм, безперечно, подобається, і тираж зростає. Коли я стала редактором, він становив 400 примірників, а зараз вже 2 тисячі, причому це без жодного примусу, це люди, які самі хочуть передплачувати і купувати нашу газету. А роздержавлення тільки дасть нам новий поштовх для розвитку.

    Сайту свого у нас поки що немає, але ми пропонуємо таку послугу, як передплата газети в електронному вигляді. Завдяки цьому нашу районку зараз читають не лише в інших областях України, а й у Туреччині, Польщі, Німеччині, Франції. Більше того – тамтешні читачі пишуть до нас, а місцевим дуже цікаво читати розповіді про життя земляків за кордоном, написані ними самими. Щодо нових напрямків діяльності, то вже створили на базі редакції копі-центр і плануємо облаштувати невелику фотостудію, а далі час покаже.

   При нагоді хочу поділитися з колегами досвідом щодо укладання угод про співпрацю .Спочатку ми уклали такі з органами районної влади, а потім почали привчати до цього й інших. Почали з селищних та сільських голів, яким переконливо пояснювали, що ніхто про них краще районки не розкаже, а посади у них виборні, тож зайнятися саморекламою сенс є. Потім налагодили відповідні стосунки з установами, у бюджеті яких закладено кошти для висвітлення діяльності – таких, приміром, як районний центр зайнятості, держпродветслужба тощо. З такими ж організаціями і установами, які таких коштів не мають – наприклад, дитсадками, лікарнями, школами – укладаємо угоди соціального партнерства. Суть у тому, що їхнім працівникам для підвищення професійного рівня потрібні публікації у пресі, і найбільше  можливостей опублікувати такі матеріали є якраз в районних газетах. Отже, ми надаємо їм потрібну площу на шпальтах, а вони передплачують газету, в результаті всі задоволені.

«Проблема одна – влада не хоче відпускати!»

Віктор Семененко, заступник головного редактора газети «Каховська зоря»(Херсонська область):– Слухаю вас, і по-доброму заздрю. Бо у нас ситуація щодо стосунків із владою кардинально відрізняється. Маємо великі проблеми і з районною, і з міською, бо вони просто не хочуть нас відпускати. А в Законі  «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», на жаль, не прописана відповідальність за такі дії чи то бездіяльність. Газеті «Каховська зоря» незабаром виповниться 100 (!) років, та мабуть за весь цей час вона не мала таких проблем у стосунках із владою. В іншому ж ми цілком успішне видання.  Вже понад 10 років ми є самоокупними, в нас гарний тираж і гарні стосунки з читачами, є багато рекламодавців. А от на шляху до самостійності доводиться безрезультатно топтатися на місці, хоч всі  необхідні документи ми подали в строк. Зараз змушені активно консультуватися і розробляти план дій на випадок, якщо  влада і надалі «триматиме» і тягнутиме час до 1 січня 2019-го, коли всі нероздержавлені газети мають бути ліквідовані…»

Подивитися трансляцію телемосту повністю можна за таким посиланням  – http://intb.te.ua/2017/08/%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C-%D1%85%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD-14-08-2017/

 




Юридичні консультації з питань роздержавлення ЗМІ. Про розмір орендної плати


На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО. Закон про реформування комунальних ЗМІ передбачає можливість отримання в оренду приміщень, в яких знаходиться редакція. Який розмір орендної плати повинен бути в договорі?»  -Частина 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» зазначає: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності із цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду новоствореному підприємству «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій».

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 затверджено «Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу». Її 10-й пункт стверджує наступне: «Розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, Пенсійним фондом України та його територіальними органами, державними та комунальними закладами охорони здоров’я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв’язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування, становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

Орендна плата у розмірі, встановленому згідно з абзацом першим цього пункту, не застосовується у разі оренди нерухомого майна для розміщення засобів масової інформації: рекламного та еротичного характеру; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства; в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких належить виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення…».

Таким чином вартість оренди приміщень для реформованого комунального друкованого ЗМІ повинна складати одну гривню на рік. Певні обмеження, наведені в п. 10 цієї методики стосовно ЗМІ, на які не поширюється розмір орендної плати в 1 гривню, відповідають вимогам Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Надання приміщення в оренду за 1 гривню можливе лише  при збереженні назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

   Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net