Категорія: Реформовані ЗМІ

Роман Руснак: «Реформування можна вважати завершеним аж тоді, коли виконані всі норми закону щодо нього»

Як відомо, відведений законом на реформування друкованих комунальних та державних ЗМІ термін завершився 1 січня цього року. Для частини газет, де склалися особливі ситуації, Мінюст продовжив його ще на три місяці. Однак по суті процес цей триває досі. Про це  – в розмові з юристом  Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Романом Руснаком.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Як змусити укласти договір оренди на 15 років

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО. «Колишній засновник газети не погоджується укладати договір строком на 15 років, як це написано в Законі України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», і пропонує укласти договір тільки на 2 роки. Чи можемо ми якось змусити виконати норму закону?»

Лєра Лауда: «Прагнемо, щоб в кожній області з’явилося хоч одне локальне медіа, яке б показало високий рівень і задало відповідну планку для інших»

Дещо раніше ми повідомляли про тренінг для керівників реформованих районних газет України, який відбувся в Тернополі і був присвячений створенню та розвитку сучасних інтернет-сайтів. Співтренеркою на ньому була керівниця і співзасновниця Агенції розвитку локальних медіа “Або” Лєра Лауда, інтерв’ю з якою пропонуємо вашій увазі. Однак спочатку – коротко про саму агенцію з її «візитівки» на власній сторінці у Facebook ( https://www.facebook.com/agency.abo/ ). «”Або” – це агенція, яка перетворює комунальні редакції невеликих міст із динозаврів газетної ери на сучасні онлайн-медіа… Головна мета проекту – довести, що локальні медіа можуть створювати якісний та сучасний контент і заробляти на рекламі. Проект реалізує громадська організація “Дирижабль” за підтримки NED».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про статут ТОВ відповідно до нового законодавства

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.  «Наша редакція реформувалася ще в січні 2018 року, тому настала необхідність привести статут товариства у відповідність до нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Є запитання: чи дійсно можна в новому статуті не вказувати юридичну адресу, прізвища засновників та розміри їх часток?».

Експерти дослідили контент реформованих газет Тернопільщини

Продовжуємо ознайомлювати з результатами моніторингу роздержавлених газет, що його проводять експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID.За період з 1 по 7 квітня цього року експертна група дослідила контент чотирьох реформованих друкованих видань у Тернопільській області – «Свобода» (Тернопіль), «Подільське слово» (Тернопільський район), «Діалог» (Кременець), «Голос народу» (Чортків), та Інтернет-сайтів цих газет – http://svoboda.te.ua/(«Свобода»), https://kremenets.city/ («Діалог»), («Голос народу») https://chortkiv.city/ . Як повідомила Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика, загалом було оцінено 153 публікації в друкованих виданнях та 60 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на названих сайтах. Відтак – про основні результати.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про скорочення посад після реформування редакції

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Прошу прокоментувати таку ситуацію. Редакція районної комунальної газети у січні цього року реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. До складу засновників увійшли 6 членів трудового колективу – головний редактор,заступник головного редактора-журналіст, літературний редактор, верстальник, бухгалтер та системний адміністратор, яка зараз знаходиться у декретній відпустці. Одразу після цього головний редактор попередив про скорочення посад літературного редактора та верстальника, й у березні провів таке скорочення. Роботу, яку виконували ці люди, зараз виконують, згідно договору, працівники іншої місцевої газети.

Сім кіл пекла, або роздержавлення по-каховськи

   Продовжуємо прослідковувати найбільш вражаючі і резонансні випадки, коли органи влади та самоврядування в Україні грубо й цинічно порушують Закон “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. Один з таких має місце у Каховці на Херсонщині, і про цю ситуацію ми вже писали, зокрема, тут – http://pressclub.te.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96-%D0%BD%D0%B0-%D1%85%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%B5-%D0%B4%D1%96%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD/ . Однак вважаємо за потрібне знову привернути загальну увагу до надзвичайно складної ситуації, коли колектив газети «Каховська зоря», після тривалої боротьби за роздержавлення і буквально в кроці від перемоги, може таки втратити видання.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про виключення із складу засновників

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «Наша редакція комунальної газети реформувалася в товариство з обмеженою відповідальністю. Один з наших журналістів зареєстрував свою газету і звільнився з роботи. Чи можемо ми виключити його зі складу засновників?»   – На відміну від Закону України «Про господарські товариства», нині діючій Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає виключення учасника товариства у двох випадках:

Роздержавлені регіональні медіа мають ті самі проблеми в дотриманні стандартів, що й приватні ЗМІ

   Як ми уже повідомляли, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, за підтримки Медійної програми в Україні, проводить моніторинг роздержавлених газет. Першою хвилею такого дослідження були охоплені по чотири друкованих видання та їхні сайти у восьми областях України – Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській  та Чернівецькій. Всього було оцінено 1398 матеріалів у друкованих медіа і 596 – в їхніх електронних версіях. Як зазначила у вступі до аналітичного звіту за результатами цього моніторингу керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко, за мету було поставлено «дослідити якість інформації, яку пропонують читачам медіа, що стали на складний шлях роздержавлення». Відтак пропонуємо увазі читачів висновки, зроблені експертами щодо дотримання згаданими ЗМІ професійних стандартів журналістики, а також – щодо жанрової палітри матеріалів.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про захист авторського права-2

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як захистити авторське право і навчити тих, хто братиме у нас інформацію, посилатися на наш сайт?».   – Продовжую тему, розпочату у минулій публікації. Розділ V Закону України «Про авторське право і суміжні права» – «Захист авторського права і суміжних прав» містить порядок захисту авторського права і суміжних прав, який може здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав полягають в зверненні в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Що можна вимагати і яке відшкодування можна отримати, звернувшись до суду, перелічено в статті 52 цього Закону, ми ж детально зупиномося на порядоку припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет. Цей порядок застосовується до відносин, пов’язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення.