Категорія: Реформовані ЗМІ

Поки що реформовані газети не готові забезпечити читачів якісною інформацією і погоджуються із своєю вторинною роллю

До такого висновку дійшли в результаті проведеного моніторингу фахівці відомого Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Минулої середи в Укрінформі відбулася прес-конференція, організована  ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації», на тему «Основні медійні тренди передвиборчої кампанії-2019 в березні». Про висвітлення виборчої кампанії ( і не тільки) в роздержавлених регіональних медіа говорила експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Стеблина.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про оприлюднення результатів соціологічних опитувань

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «29 березня планується вихід матеріалу, в тексті якого будуть наведені результати соцопитування, але без зазначення відсотків у цифрах. Скажімо, буде зазначено, що такі-то кандидати входять до трійки лідерів за результатами соцопитування. Як на Вашу думку – чи можемо ми таке публікувати, чи не буде це порушенням?»

Держкомтелерадіо: у проекті – програма підтримки й розвитку регіональних ЗМІ

На лист-звернення Національної спілки журналістів України до уряду (за підсумками всеукраїнської наради редакторів газет) Держкомтелерадіо повідомив НСЖУ, що заплановано розробку проекту програми підтримки та розвитку регіональних ЗМІ на виконання рішення колегії цього держкомітету від 29 січня 2019 року. “Мета програми – підвищення рівня поінформованості громадян про суспільні процеси в країні, захист національного інформаційного простору, задоволення інформаційних та культурних потреб територіальних громад; розвиток ідеологічної багатоманітності у висвітленні як загальнодержавних процесів, так і життєдіяльності місцевих громад; створення рівних умов для доступу до інформаційних платформ; підвищення конкурентоспроможності мовників громад та редакцій місцевих друкованих ЗМІ, їх функціональних можливостей та ефективності роботи”, – йдеться, зокрема, в листі Держкомтелерадіо.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про право видачі журналістських посвідчень

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Чи має право новинний інтернет-сайт,якщо він не зареєстрований, як інформаційна агенція і не має штатних працівників,видавати посвідчення журналістів? Майже всі інтернет-видання зареєстровані або як РА (рекламні агенції), або це просто ФОП якийсь, і всі там за конверти працюють, або ж взагалі 1 людина власник сайту».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про спростування інформації про кандидата

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.   «Довірена особа кандидата в Президенти вважає, що у нашій газеті 8 березня цього року було опубліковано завідомо неправдиву інформацію. 11 березня нам була вручена вимога про спростування недостовірної інформації, а сьогодні надано текст для опублікування. Якщо ми зобов’язані друкувати, то в які терміни? Відповідно до ст.64 п.5 Закону України “Про вибори Президента України” “засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали”. Чи зобов’язані ми друкувати спростування (чи все таки автор несе відповідальність за достовірність наведених ним фактів?)».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про заборону оплати праці агітаторів

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.  «Доброго дня! Готую до публікації матеріал про підкуп виборців, чи не могли б ви допомогти з таким питанням – де саме в законодавстві прописана заборона платити гроші агітаторам, і чому?»   – Так, це питання на часі, особливо на тлі постанови Центральної виборчої комісії «Про Роз’яснення щодо реалізації положень частини шостої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” від 22 лютого 2019 року № 376. І хоча ця постанова є предметом позову, який розглядається в суді, саме в ній узагальнено чинне законодавство стосовно підкупу виборців при проведенні передвиборної агітації:     

Чим цікава для редакторів історія створення мережі McDonald’s?

Як було анонсовано раніше, на базі Тернопільського прес-клубу відбувся дводенний тренінг з питань налагодження медіа-бізнесу для редакторів реформованих газет Тернопільської, Волинської, Закарпатської та Львівської областей. Без перебільшення можна сказати, що учасникам пощастило, бо мистецтву заробляти гроші і при цьому залишатися незалежними їх навчав не теоретик, а професіонал-практик цієї справи, один з найуспішніших представників українського медіа-бізнесу Дмитро Кліманов.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. Про передвиборну агітацію та політичну рекламу

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «У зв’язку із висвітленням виборчої кампанії роз’ясніть, будь ласка, чим відрізняється передвиборна агітація від політичної реклами». Передвиборна агітація здійснюється під час виборчого процесу. Щоб з’ясувати, що саме мається на увазі під термінами «передвиборна агітація» і «політична реклама», нам потрібно звернутися до розділу VIII Закону України «Про вибори Президента України»  (далі за текстом  Закон), який так і називається «Передвиборна агітація»: Стаття 58. Форми і засоби передвиборної агітації

Що виявили в роздержавлених газетах експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Сьогодні в Укрінформі відбулася прес-конференція на тему «Основні медійні тренди першої передвиборчої кампанії-2019. Попередній аналіз», що її організували  ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації». Взяла у ній участь і Світлана Єременко – виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, чий виступ стосувався діяльності в даному контексті роздержавлених районних газет та їхніх сайтів. Моніторинг цих ЗМІ Інститут демократії імені Пилипа Орлика розпочав в лютому 2019 року за підтримки Медійної програми в Україні. Впродовж місяця експерти проводили дослідження у восьми регіонах України: Донецькій, Луганській, Житомирській, Чернівецькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській та Львівській областях ( по чотири друкованих видання та їхні сайти в кожному регіоні). Про попередні результати і розповіла коротко у своєму виступі ( подаємо його майже без скорочень) Світлана Єременко:

Фініш реформування газет-2: старі конфлікти та нові ризики

Сьогодні пропонуємо продовження бліц-огляду ситуації в регіонах у контексті завершення реформування друкованих ЗМІ України. Цього разу спостерігачі інформують  про найбільш резонансні конфлікти і скандали, що мали місце в їхніх областях у зв’язку з роздержавленням газет. А також  – про деякі ризики, що постають перед уже реформованими виданнями. Треба нагадати, що огляд стосується лише 11-ти регіонів України, які охоплені  проектом Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.