“Пропаганда і маніпуляції завжди працюють на тому, щоб викликати вже існуючі у вас страхи і упередження”  

10.02.2020, 06:19
606 Переглядів

Завершуємо публікувати несуттєво скорочений виклад  вебінару «Не ведись на фейк», що його організувала відома компанія  YouControl, і участь в якому брав наш кореспондент.  Нагадуємо, що проводили його Ольга Юркова – журналістка і редакторка з 15-річним досвідом, співзасновниця організації Stopfake, яка займається викриттям пропаганди і дезінформації в медіа, та Наталія Чорногуб – громадська діячка і GR-менеджерка YouControl. Дві попередні публікації ви знайдете тут  https://pressclub.te.ua/novyny/olga-yurkova-vidsutnist-dzherel-ta-k/,https://pressclub.te.ua/mediagramotnist/nasampered-treba-znajty-pershodzherelo-i-pereviryty-jogo/

–  Коли фейки можуть бути корисними і чи це можливо?

   – Я переконана, що фейки не можуть бути корисними ( на це та подальші запитання відповідає Ольга Юркова-ред.). На цю тему я часто розмовляю з учасниками своїх тренінгів. Частина з них вважає, що фейки можуть бути корисними, бо, мовляв, чому б їх не використати для доброї справи. Але ні, це ні в якому разі робити не можна, бо це підриває довіру до медіа! Ну і нам треба все-таки відрізнятися в цьому питанні від Росії, бо якщо і Україна буде поширювати фейки, то чим ми тоді відрізняємося і за що боремося? Росія робить це на державному рівні зараз, Україна – ні. Хоча в Україні є окремі медіа, які поширюють фейки. Я не знаю, хто їх фінансує. І я не впевнена, що це проукраїнські сили.

   – А чи можна спростовувати фейки якось нестандартно? Адже самі вони завжди яскраві, цікаві, нестандартні, які хочеться поширити. Спростування ж виходить якимсь таким скучним…

   – Фейки працюють з емоціями. Тож для такого спростування теж спробуйте працювати з ними, хоч треба ще враховувати, якою є ваша аудиторія і її сприйняття – чи це люди, які воліють отримувати точну суху інформацію, а чи такі, хто якраз ведеться на яскраві клікабельні фейки. Ви можете, наприклад, оформити фактчекінг як такий клікабельний фейк. Колись ми із зарубіжними колегами робили і три роки підтримували спільний проект, який називався Forbidden facts. І там під заголовками як от, приміром, «Ви ніколи не повірите що приховує від нас Фейсбук!» розповідали про корисні речі, підвищували медіа грамотність читачів. Перегляди були величезні, тож це працює! І в Україні зараз системно цього ніхто не робить, тож це можна робити.

   – А чи можна навчитися цьому? Ви казали що проводите тренінги. Як можна записатися до вас на курс?

  – Зазвичай я анонсую такі тренінги  на своєму Фейсбук, бо немає якоїсь постійно діючої школи. Але є, наприклад, Могилянська Школа журналістики, де є цілий курс на цю тему. А щодо моїх тренінгів, то я не навчаю, як писати «клікмейкні» новини, я навчаю, як спростовувати фейки.

  –  Скільки коштує фейк і яка ціна спростування?

   – Про те, скільки коштує, то це запитання не за адресою, бо я ніколи таким не займалася. Як редактор я могла поставити фейкову новину хіба навмисне на 1 квітня, щоб створити хайп і потім повідомити читачів, що це, мовляв, до Дня сміху, тож посміхніться. І то це давно було, ще до того, як почалася інформаційна війна проти України. Зараз вже моветон таке робити, бо фейки стали реальною проблемою. Що ж до ціни спростування, то відразу скажу, що не варто розглядати спростування  як щось, що робиться за гроші. І якщо, приміром, про вас поширили якийсь фейк, то негайно спростуйте цю інформацію, принаймні у своєму акаунті у Фейсбуці, і зробіть це максимально зрозуміло і максимально зважено, щоб після вашого спростування залишилося менше запитань, ніж було до нього. Також зробіть це яскраво, поставте яскраву картинку, напишіть слово «фейк».

   – Багатьох слухачів цікавить, наскільки швидко потрібно робити спростування. Буквально відразу після того, як прочитали фейк? Чи, можливо, треба почекати, обдумати, порадитися з кимсь, і спростувати вже наступного дня?

   – Все залежить від того, наскільки швидко цей фейк розповсюджується. Бо, можливо, що це якийсь маргінальний сайт став джерелом, і цей фейк ніхто не підхопив,тож в такому випадку не варто привертати до нього додаткову увагу. Якщо ж ви бачите, що він вже почав швидко поширюватись,то ви повинні усвідомлювати, що несете все більші репутаційні втрати з кожною хвилиною. Тоді треба якнайшвидше визначитися із своєю позицією і поширити її.

   – Якщо підсумувати наш вебінар, то якими будуть 5 ваших основних порад?

   – Я намагалася надавати небанальні поради. Те, що необхідно перевіряти факти і  кожний елемент якоїсь конкретики – це зрозуміло. Але я пораджу  і таке – читайте якісні книжки. І не тільки освітні, це може бути навіть художня література, бо вона тренує цілісне мислення. В інтернеті у нас працює кліпове мислення – ми бачимо якусь новинку, шматочок дійсності, але не бачимо ситуацію у причинно-наслідковому зв’язку. Ну от, наприклад, ви читаєте якусь одну цифру, що в Україні падає ВВП. Але перед тим, як кричати «Зрада!», порівняйте, бо, можливо, так само падає цей показник і в інших країн, саме в цей період, тобто можливо це якесь загальносвітове явище, тож, можливо, воно не означає, що у нас погана влада. Чи, може, потрібні ще якісь важливі  показники, крім ВВП, аби правильно зрозуміти економічну ситуацію в країні. Або й взагалі існує така точка зору, що економіка не повинна обов’язково рости, бо ресурси вичерпалися, тож набагато важливішою для оцінки ситуації є, скажімо, купівельна спроможність населення. Тобто треба формувати цілісну картину тієї чи іншої сфери життя,бо точковими методами не все можна перевірити. Треба також вчитися відчувати, де і в чому вас хочуть обманути.

   Далі, про стопфейк-джерела інформації. Моя порада, що це мають бути якісь 2 джерела інформації, яким ви довіряєте, які відвідуєте регулярно, і з якими майже завжди в основному згодні. Ще 2 джерела – з якими ви інколи не згодні, і ще якесь одне, що «заточене» під якусь конкретну аудиторію, яка з вами ніяк не пов’язана. Можливо, представників якоїсь професійної групи чи медіа, яке має аудиторію за кордоном,тобто це має бути щось, що виводило б вас за межі вашої « інформаційної бульбашки». Розширюйте свої рамки і свій кругозір, щоб розуміти, як можна одну і ту саму інформацію подавати по-різному.

    Наступна порада – вдвічі ретельніше перевіряйте новини, які викликають у вас емоції. Бо нормальні професійні журналісти ведуться на фейки якраз в тих випадках, коли у нас викликають емоції. Особисто мене можуть дуже обурити якісь конкретні речі, наприклад, коли когось притісняють за українську мову. У мене тоді прямо зразу палець тягнеться репостити, навіть не читаючи. Так от, в такому випадку ви маєте уважно прочитати цю новину, і мати на увазі, що якщо вона викликає якусь сильну емоцію, то дуже можливо, що вами хочуть зманіпулювати. Пропаганда і маніпуляції завжди працюють на тому, щоб викликати вже існуючі у вас страхи, упередження та інші подібні речі. І ще одна порада – уникайте російських джерел інформації, коли йдеться про міжнародні події чи події в Україні. Користуйтеся українськими або іноземними джерелами. Вчіть англійську, або щонайменше користуйтеся гул-перекладачем. На жаль, українські медіа досить часто користуються російськими джерелами інформації.

 

10.02.2020, 06:19
606 Переглядів