“Джинса” і напівправда передвиборчої журналістики в місцевій пресі

05.08.2019, 12:54
234 Переглядів

Так називається оприлюднений нещодавно аналітичний моніторинговий звіт, що його підготували за результатами дослідження газет експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика. У червні вони здійснювали моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 10 регіонах України: Вінницькій, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій та Черкаській областях (в кожній відібрали по 4 друкованих видання, переважно районні, та їх онлайн версії, якщо такі існували). Метою було оцінити якість контенту, тематику та дотримання стандартів журналістики і законодавства при висвітленні парламентських виборів.

Висновки експертів Інституту за результатами цього моніторингу дають підстави стверджувати, що у виданнях обраних регіонів невисокий рівень дотримання стандартів та майже повна відсутність балансу думок у публікаціях. Друковані видання, на відміну від більшості онлайн видань, активно порушували закони щодо розміщення виборчої агітації: експерти зафіксували значну кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності (13,0%) і неналежно маркованих замовних (13,8%) публікацій. Втім, ці публікації стосувалися не лише виборів.
Тема ж політиків/партій/виборів була представлена переважно публікаціями з розряду «джинси». Причому немало видань «загострені» на рекламування місцевих лідерів – кандидатів, які здебільшого вже є депутатами, або керівників місцевої влади. Таким чином медіа спотворюють розуміння політичної ситуації у своїх аудиторій, а відтак обмежують свідомий вибір людей.
Далеко не всі видання усвідомлюють права та можливості, які отримали при роздержавленні, тож продовжують «любити владу». Зокрема, експерти не знайшли жодної публікації, що містила б посилання на договір про співпрацю, який газети мали укласти з владою. Між тим, так званої «паркетної журналістики» у газетах досить багато – інформаційні повідомлення про заходи місцевої влади без виразної суспільної значущості цих повідомлень, численні привітання до свят, до Дня конституції. Подекуди під ці «вітальні листівки» було відведено цілі шпальти й працювали вони часом як та ж передвиборча «джинса».
Стривожило експертів і певне пожвавлення публікацій із ознаками пропаганди та проросійських меседжів у виданнях Донецької, Миколаївської, Хмельницької та Закарпатської областей. Навіть у формі цитування кандидатів із проросійськими настроями такі меседжі порушували стандарти балансу думок та безсторонності. Бо збалансовані матеріали мали би готувати аудиторії до сприйняття меседжів таких кандидатів та балансувати їх іншими. Редактори та журналісти також могли би пояснювати рекламодавцям неконституційність їх висловів і наполягати про видалення їх із «рекламних текстів» задля дотримання законодавства. Втім, про дотримання законодавства можна було б говорити, якби реклама давалася відповідно до офіційних угод, а вона ж – «джинса».
Реальною проблемою є відсутність аналітики: видання перебрали на себе швидше роль статистів, які констатують, що відбувається, замість пояснювати, чому так відбувається, даючи думки експертів і авторитетів та орієнтуючи читача у проблемах сьогодення. Видання у переважній більшості ігнорують важливі суспільні теми, віддаючи забагато місця привітанням-оголошенням-розвагам та місцевому офіціозу. Так, питання воєнних дій та їх наслідків для країни; вимушених переселенців; боротьби з корупцією сягають максимум 2% контенту. В той час, як категорія «інше» займає левову частку в тематиці видань – від 28% до 55% всього обсягу видання. Напевне, у червневому моніторингові ці проблеми стали особливо помітними, бо він припав на час передвиборчих парламентських перегонів.
Щодо онлайн-видань, то вони, на думку експертів, виглядають менш заангажованими, і більшість оцінок їх роботи виявилися вищими, ніж у друкованих. Інтернет-видання приділяють більше уваги темі культури, діяльності правоохоронних органів, містять вдвічі менше джинси – 13,3% у порівнянні з 28,8% у газетах, і трохи краще дотримуються стандартів, зокрема, мають 18% збалансованих матеріалів проти 16% таких у газетах.
Із текстом  звіту можна ознайомитись за посиланням http://idpo.org.ua/reports .

На фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика

05.08.2019, 12:54
234 Переглядів