Юридичні консультації з роздержавлення ЗМІ

21.03.2016, 09:47
25 Переглядів

На запитання відповідає юрист, член Національної спілки журналістів України Роман Руснак
Минулого тижня вже декілька колективів редакцій Тернопільщини провели збори, на яких визначалися щодо участі в реформуванні. Хочу відзначити, що колективи редакцій та засновники (співзасновники) газет ставляться до процесу роздержавлення по різному. Адже з роками склалася така ситуація, де мабуть більшість адміністрацій і рад вважали себе власниками газети, а трудові колективи вважали їх своїми роботодавцями. Тому зрозуміло, що сьогодні їм не дуже легко вийти на новий рівень стосунків. А в ході формування таких стосунків виникає багато запитань. На кілька з найбільш поширених відповідаю.

Деякі засновники (співзасновники) вважають, що якщо вони приймуть рішення про вихід із засновництва (співзасновництва), то вже не зможуть фінансувати газету.

Відповідь: Це не так, такий вихід набуває значення тільки після укладення договорів про вихід з засновників чи співзасновників та проведення відповідної державної реєстрації.

Що робити, якщо у редакції приміщення не комунальне, а державної власності?

Відповідь: відповідно до ч. 2. ст. 9 Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.
Суборенда приміщень редакцій забороняється.

Як реформованим ЗМІ працювати з новоствореними громадами?

Відповідь: щодо новостворених громад, то внаслідок адміністративно-територіальної реформи існуючих на сьогодні районів і адміністрацій справді не буде. Але ресурси і повноваження перейдуть до територіальних громад, тож в принципі я не бачу перешкод для співпраці газети з радами і виконкомами кількох громад.

Нагадаємо, з 1 січня 2016 року набув чинності ухвалений у грудні 2015 року закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Він передбачає роздержавлення преси протягом трьох років: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання.
На першому етапі, протягом першого року з дня набрання чинності законом, будуть реформовані ЗМІ та редакції, які звернулися з відповідними клопотаннями та були внесені до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Держкомтелерадіо.
До 31 березня трудові колективи мають змогу визначитися щодо участі в реформуванні та направити свої пропозиції до засновників(співзасновників) видань, а також направити лист для інформування Держкомтелерадіо та НСЖУ про прийняте трудовим колективом рішення, провести інвентаризацію майна редакції, направити вимогу щодо погашення боргів, якщо такі є.
На мою думку, однією з умов для того, щоб газети залишились на плаву, є збереження передплатної бази видань хоча б на тому рівні, який є сьогодні. Адже без державної підтримки комунальним ЗМІ доведеться «на рівних» змагатися з приватними виданнями. І якщо газета потрібна читачам, то вона виживе завдяки своїй читацькій аудиторії, якщо ж ні, то припинення виходу, очевидно, буде логічним.

Проект «Реформа роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ в Тернопільській області» реалізовується Тернопільським прес-клубом у партнерстві з Тернопільською обласною державною адміністрацією та обласною радою і за підтримки програми «Український Медійний Проект (У-Медіа)».

21.03.2016, 09:47
25 Переглядів