Як розпізнати джинсу?

15.08.2012, 10:59
40 Переглядів

Попри політичне розмаїття «джинсових» кандидатів у ЗМІ, є кілька прикмет, що об’єднують замовні матеріали без позначки «реклама».

1. Непотрібний (неважливий для громади) матеріал про «потрібну» людину – головна ознака будь-якої «джинси». Зазвичай такі пустопорожні повідомлення (політик Х взяв участь у хресній ході чи політик У зустрівся з товариством рибалок та мисливців) викликають у читача запитання: «Ну і що?»

2. Суцільний позитив і компліменти – обов’язковий компонент замовного компоту про себе і для себе. У романі з самим собою наявність ще когось чи хоча б іншої думки навіть не розглядається. Логіка проста: якщо за це плачу я, то чому в матеріалі про мене чи мою політичну силу має фігурувати ще хтось?

3. Перебільшення позитивних якостей рекламованого «політичного товару», внаслідок чого влада в «джинсі» виглядає, як бог, що творить чудеса, а ті, хто лише прагне у владні лави, – як янголи, що обіцяють здійснення всіх мрій і бажань.

4. Використання узагальнень «за статистичними даними», «за соціологічними дослідженнями», «на думку експертів». Такі неперсоніфіковані посилання використовуються досить часто. Очевидно, творці прихованих рекламних звернень до народу вважають їх ефективним інструментом впливу на суспільну свідомість.

5. Часто у замовних матеріалах у ролі політологів-аналітиків виступають або політтехнологи окремих кандидатів чи партій, які рекламуються, або ж відомі експерти, які увійшли до виборчого списку тієї чи іншої політичної сили. Така заангажованість може бути бути підставою для сумнівів у об”єктивності цих аналітиків.

6. Наявність однакових або дуже подібних матеріалів про певну партію чи політика в різних засобах масової інформації. У повідомленнях інформаційних агенцій це виглядає зазвичай як просто скопійований реліз прес-служби політичної сили – без змін, доповнень і коментарів.

Ольга Бурда, Інститут масової інформації

15.08.2012, 10:59
40 Переглядів