Як святкують Різдво на Херсонщині

08.01.2015, 09:47
54 Переглядів

Народні обряди – одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Дуже цікаво досліджувати розвиток народних традицій на півдні України, оскільки історично так склалося, що південний край став прихистком для найбільш волелюбних та активних селян, які втікали «у степи», щоб стати вільними і заможними. До того ж мова йде не тільки про українців, а й про росіян, німців, греків, шведів, поляків, болгар, татар, євреїв, турків, та представників інших народів. Така різноманітна складова національностей наклали вагомий відбиток на характер місцевих жителів та їх традиції.

Як було за дідів і прадідів
Святкування Нового року та Різдва в Херсоні набувало найрізноманітніших форм. За останні століття воно встигло побувати офіційним святом державного значення, на якийсь час піти в підпілля, і повернутися в якості веселих днів без будь-якого ідеологічного та релігійного навантаження. Незважаючи на це святкування відбувалося в селах та містах по різному .
Різдво і Новий рік в Херсоні на зламі XIX і XX століть відзначали досить ґрунтовно. В газетах повідомляли про час початку літургії в церквах. Не надто завзятих прочан заманювали «церковним парадом військ гарнізону з хором та музикою». У перший день Різдва Христового у місті зазвичай відбувався парад. Відвідавши богослужіння в храмах, херсонці цілком віддавалися веселощам. Вищий світ губернії запрошувався на благодійні вечори. За вхід платили рубль на користь місцевого благодійного товариства. Середній клас – товариство ремісників – організовувало сімейні вечори з танцями, конкурсами та подарунками дітям. Ну а «прості смертні» могли зустрітися на відкритій ковзанці, яку влаштовували прямо на Дніпрі. Там не тільки розчищали ділянку від снігу, а й облаштовували теплу роздягальню, щодня грала музика.
В селах свята проходили дещо інакше. На перший день Різдва Христового, після Богослужіння у церкві, діти та молодь збирались у святкові ватаги і йшли колядувати або, як кажуть, «водити козу». До складу такого гурту входили: береза – старший серед колядників, зіркар – носив «зірку», міхоноша, коза, циганка та інші. Другим святом був Новий рік або Василя Святого. Воно також дуже популярне на Херсонщині. Всі обряди Щедрого вечора починалися, коли на небі зійде перша зірка. Люди колядували, прославляючи Сина Божого, далі співали щедрівки – похвалу та зичення удачі господареві. Та найулюбленішим епізодом було «водіння Меланки». За Меланку вибирався веселий парубок. Його одягали у жіночий одяг, і він, взявши під руку Василька, під гуртовий спів ходив по хаті і веселив господарів. Васильком же обирали дівчину, яку вдягали як парубка.
«Відмовся від різдвяної п’янки – культурно витрачай заробіток!»
Більшовицький переворот та громадянська війна дещо змінили встановлений століттями побут. Нова радянська влада заборонила святкування.
Напередодні різдвяних і новорічних свят партійних ідеологів охоплювала справжня істерика – вони не могли примиритися з тим, що окремі несвідомі елементи все ще бажають і в церкві помолитися, і поставити вдома ялинку. Гасла тих років не залишають місця для сумнівів: «Відмовся від різдвяної п’янки – культурно витрачай заробіток!», «Геть ялинку!», «Нещадний похід проти релігійно-побутових звичаїв, проти ялинки, куті, колядок!». І одними гаслами не обмежувались. Так, приміром, Херсонський окружний торговий відділ на час свят своїм розпорядженням заборонив було продаж на базарах «різдвяних іграшок (Дідів Морозів, ангелів), ялинок і свічок для ялинок». А літургії та благодійні вечори замінили антирелігійними постановками, концертами та лекціями.
Під час німецької окупації (у 1941-1944 роках) цивільна влада Херсона всіляко намагалися відродити колишні традиції свят. Місцеві видання відновили практику привітань з Новим роком, роз’яснювали суть Коляди та Різдва, в уцілілих храмах знову служили всеношну. Після закінчення війни та повоєнної розрухи почали реабілітовувати обмін подарунками і святкування Нового року. І аж лише в незалежній Україні Різдво повернулось до народного коріння та звичаїв, з традиційними колядками та забавами.
Починаємо ще в грудні
Багатонаціональна Херсонщина починає святкувати Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, адже тут проживає чимало римо-католиків. Католицизм і православ’я – дуже близькі християнські релігії. І коли в Херсоні не було костелу, римо-католики ходили в православні храми, молилися і причащалися там. Нині серед парафіян і поляки, і німці, і вірмени, українці та росіяни. Тому й святкують так, як їм більш звично і приємно. Православне Різдво «відстає» від римо-католицького на 13 днів через плутанину календарів. Та, за великим рахунком, неважливо, в який день ти збираєшся з сім’єю за різдвяним столом та співаєш колядки. Важливо у цей Богом благословенний час очистити свою душу, забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч з нами протягом цього року. Та не забувати чудову традицію – дарувати добро, радість, розуміння та любов не тільки ближнім, а й усім людям, хто цього потребує.

Алла Дігтяренко

08.01.2015, 09:47
54 Переглядів