Цей, на перший погляд, жартівливий допис, який останнім часом активно поширюють в Інтернеті й який винесено у заголовок, насправді показує сумну реальність, у якій зараз опинилося багато українців і жителів Тернопільщини зокрема. Дехто залишився без роботи, хтось працює неповний день чи змушений був піти у неоплачувану відпустку… Як зараз виживають жителі Тернопільщини в умовах вимушеного карантину, читайте у їхніх розповідях далі. Щоб люди були відвертішими, ми дозволили їм зберігати анонімність.
«Заощаджень надовго не вистачить»
«Добровільно-примусово» мою сестру відправили у неоплачувану відпустку, – почав свою розповідь Максим. – Вона працює вихователем у дитячому садочку в Тернополі. На роботі їй сказали, що потрібно написати заяву на відпустку на 10 робочих днів. Пояснили це тим, що через карантин у міській раді немає коштів на виплату заробітної плати. Взагалі зарплата у сестри мінімальна – це трохи більше 4 тисяч гривень, тому з цих коштів не дуже відкладеш на «чорний день». Я працюю водієм таксі, тому роботу не втратив, але клієнтів поменшало, відповідно і заробіток мій зменшиться. Підрахував, що відсотків на 30 менше заробляю , тобто десь на 3 тисячі гривень, але, принаймні, жити маю за що».
У відпустку за власний рахунок до кінця карантину відправили і Катю. Дівчина працювала адміністратором у одному з магазинів одягу Тернополя. Зараз подібні заклади, за рішенням міської ради, не мають права працювати, тож тепер кошти, які Катя відкладала на відпустку,їй доводиться витрачати, щоб купити найнеобхідніше.
«Я не працюю від 17 березня, – каже дівчина. – Сподіваюся, що карантин закінчиться 24 квітня, і все у місті знову запрацює, бо моїх заощаджень надовго не вистачить. В середньому заробляла до 10 тисяч гривень, але у цьому місяці не отримаю нічого. До того ж орендую квартиру, що також «влітає» у копієчку – треба викласти 3 000 гривень щомісяця. Повертатися ж додому, на Рівненщину, не хочу, бо через коронавірус страшно і самій заразитися в дорозі, і рідних заразити. Тому доводиться сидіти і чекати».
«Всі кошти йдуть на їжу і оплату комуналки»
Без роботи на невизначений термін залишився і тернополянин Сергій, який працював офіціантом у місцевій кав’ярні. «Карантин дуже «вдарив» по моєму бюджету, – розповідає він. – Кав’ярня не працює, але, якщо так можна сказати, то мені ще пощастило, бо перед закриттям власник видав місячну заробітну плату – 5 тисяч гривень. Скажу, що «чайовими» від клієнтів я заробляв у місяць ще майже стільки ж. А тепер всі кошти, які я збирав на інші речі, йдуть на їжу і оплату «комуналки». Хто ж знав, що карантин настільки затягнеться. Тепер доведеться якось викручуватися».
Вимушений карантин вдарив і по сімейному бюджету Ірини – мами у декретній відпустці. «Зараз не маю жодного доходу, окрім «дитячих» 860 гривень, – констатує молода жінка. – Чоловік працює в дорожній сфері. Але, по-перше, видатки на ремонт доріг «врізали», а, по-друге, роботи практично немає, лише окремі виїзди, тому зарплата його на рівні близько 6000 гривень. Ми маємо певні заощадження, але якщо карантин знову продовжать, то не знаю, наскільки їх вистачить. Двоє дітей, постійно всі дома, тому витрати на харчування досить великі. Ніхто не хоче їсти пісну гречку. Хоча загалом нарікати не хочеться, адже маємо де жити і не голодуємо. Тільки дуже хочеться повернутись до звичного ритму життя».
«Уявлення не маю, що робити, коли гроші закінчаться»
Репетитор з англійської мови Соломія розповіла, що через карантин 80 відсотків її учнів перейшли на заняття онлайн. «Я працювала вдома і до карантину, до мене приходили учні і ми займалися «вживу», – коментує вона. – Зараз дуже багато дітей перейшли на онлайн навчання, а декого батьки відправили в село до бабусів-дідусів, тож на час карантину уроки відмінені. І хоча мій заробіток зменшився, більше «мінімалки» я зароблятиму. Додам, що серед моїх друзів є і такі, хто також тепер працює дистанційно, а є й ті, хто залишився зовсім без заробітку. Наприклад, одна із моїх подруг працювала у ательє із пошиття весільних суконь, яке закрилося. Ще одна подруга – фотограф, і нині вона не має ніяких замовлень, тож сидить вдома і чекає закінчення карантину. Без роботи зовсім невесело, бо доводиться думати, що буде далі. Це ще добре, коли в сім’ї хоч хтось один працює, щоб були кошти оплатити «комуналку» і купити продукти та ліки».
Почала працювати дистанційно і тернополянка Оля. Вона – керівниця туристичної агенції і фітнес-тренерка, проте через карантин змушена була закрити обидва свої «дітища». «Власник одного з офісів пішов на зустріч і скасував орендну плату, щодо іншого приміщення ще невідомо, яким буде рішення, – ділиться вона. – Тож не виключено, що з карантину «вийду» не тільки без заробітку, але й з боргами. Зараз мене і сина забезпечує чоловік. Він працює у ІТ-сфері, тож перейшов на дистанційну роботу. Втім, зарплату йому зменшили приблизно вдвічі – до 8 тисяч гривень – бо замовлень поменшало. Тож кошти ми тепер витрачаємо лише на продукти. Якщо чесно, то уявлення не маю, що робити, коли гроші закінчаться. А ще якщо, не дай Бог, хтось захворіє… Але гроші ще заробимо, головне – здоров’я».
***
Ситуація, яка звалилася на українців, як грім посеред ясного неба, ще раз показала, що ні вони самі, ні влада не готові до таких економічних потрясінь. І хоча керівництво держави обіцяє виплатити компенсації усім, хто залишиться без роботи через карантин, проте яким буде механізм цих виплат, невідомо, і ніяких роз’яснень поки немає. Тим більше, що тисячі людей працюють в Україні неофіційно, тож зрозуміло, що ніякої компенсації вони не отримають. Залишається лише сподіватись, що карантин завершиться скоро. Адже, згідно із результатами опитування дослідницької компанії «Градус», за умов жорсткого карантину у 57 відсотків українців гроші на життя закінчаться вже до кінця квітня, а то й швидше.
Світлана Величко