Андрій Куликов: «Журналісти здатні інформацією рятувати життя»

13.06.2022, 09:57
463 Переглядів

 Інформація – це також зброя. Тож робота журналістів під час воєнного стану  стала ще відповідальнішою та важливішою. Як зробити інформаційний фронт якісним та безпечним, розповів у Тернопільському прес-клубі Андрій Куликов – голова правління hromadske.radio, очільник Комісії з журналістської етики. Він провів тренінг для учасників IX Регіональної школи сучасної журналістики на  тему: «Специфіка роботи ведучого теле- та радіопрограм: як доносити пpавду до авдитоpії під час повномасштабної агpесії».

   Перш за все Андрій Куликов наголосив, що інформація про воєнні дії у гіперлокальних ЗМІ значно важливіша для читачів, ніж повідомлення, скажімо, інформаційного марафону «Єдині новини». «Війна вказала на цікаву річ: виявилося, розмови про те, що друкована преса – це пройдений етап, безпідставні, бо у містечках та селищах людям не загальнонаціональний марафон розповість, що відбувається в регіоні, а саме місцеві ЗМІ, – зазначив він. – Зараз бачимо, що спраглість людей до місцевих новин дуже велика. Так само можу констатувати, що нинішні події піднесли на новий рівень радіожурналістику. Знаю випадки, що коли у людей не було доступу до телебачення, газет та інтернету, вони виривалися з окупації за допомогою радіо, яке вчасно повідомляло, якими шляхами не можна їхати в жодному разі, а якими – більш-менш безпечно».

   Андрій Куликов розповів слухачам, як своїми публікаціями та ефірами журналісти можуть реально допомагати своїй аудиторії. «Наша робота – створювати горизонтальні зв’язки, які переплітають Україну. Не сіючи паніку, а показуючи, як можна тримати зв’язок між українцями, не зважаючи на стать, вік, віросповідання і таке інше, щоб працювати на перемогу. Наразі для аудиторії важливе знання правил, які зберігати життя, наприклад, що робити під час хімічної загрози, як правильно поводитися в лісах, як вижити в окупації тощо. Будьте уважними до деталей! Пам’ятайте, що перевірена і достовірна інформація убезпечує людей, а неперевірена – несе небезпеку. Тож, як бачите, журналісти здатні інформацією рятувати життя», – сказав він.

   Приділив спікер увагу і питанню професійних стандартів журналістики та їх дотриманню в період воєнного стану. «Стандарт оперативності часто асоціюють із вчасністю, – зауважив, зокрема, він. – У нас чомусь прийнято вважати, що чим швидше ти подаєш інформацію, тим більш це вчасно. Але я гадаю, що іноді вчасно – означає з певною затримкою, щоб, приміром, не посіяти паніку серед населення чи не надати важливу інформацію ворогу. Ще один стандарт – об’єктивність. Мене нині часто запитують: як можна бути об’єктивним у період війни, коли на твою країну напали? Відповідаю: об’єктивність нерідко плутають з нейтральністю. Погоджуюся, нейтральним у нинішніх умовах бути не можна, а ось об’єктивним – можна і треба».

Відтак Андрій Куликов пояснив, якою термінологією потрібно користуватися у воєнний час, при цьому зауваживши, що «військову мову» потрібно «перекладати» та з’ясовувати, що насправді означають армійські терміни.

   Під час тренінгу слухачі виконували практичне завдання, виступаючи у ролі радіоведучих, які працюють під час різноманітних екстремальних ситуацій. Ця вправа дуже сподобалася, адже вони могли відчути, що переживають ведучі, які працюють в таких умовах під час прямого ефіру, відтак зрозуміти свої помилки та порадіти успіхам.

   «Це дуже крутий досвід. Я змогла побувати у ролі ведучої, під час ефіру якої оголосили повітряну тривогу. Андрій Куликов пояснив, що доцільно було робити, як поводитися і як заповнити паузу в ефірі в такій екстремальній ситуації. Також для мене було цінним, що тренер поділився з нами своїми переживаннями стосовно війни, журналістським досвідом. І хоча я не планую наразі пов’язувати своє життя саме з радіожурналістикою, впевнена, що отримані звання знадобляться», – поділилася враженнями від тренінгу студентка Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола Вікторія Кашалупа.

 «Я й раніше думала про роботу радіоведучою. І чим далі, тим більше визріває в мене таке рішення. Цікаво було почути про те, якою була радіожурналістика на початку кар’єри Андрія Куликова, і як ця сфера змінилася з плином часу. Тренер слушно зауважив, що молодим журналістам потрібно орієнтуватися на сучасні тенденції. Під час тренінгу мені дуже сподобалося практичне завдання, яке дало нам змогу відчути себе ведучими прямого ефіру і дізнатися, як працювати з гостями студії  та учасниками програми в екстремальних умовах. Дуже корисним було те, що після вправи Андрій Куликов кожному дав рекомендації щодо покращення роботи та відзначив вміння і навички, які ми вже маємо», – сказала інша  студентка Галицького коледжу Богдана Антонишина.

   На завершення заходу Андрій Куликов відповів на запитання учасників та поділився лайфхаками із власного радійного досвіду. «Існує міф, що на радіо не можна показати, – зазначив, зокрема, він. – Можна! Просто треба вміти володіти словом. Так, на телебаченні ведучим допомагає картинка. Завдання ж радіоведучого – змалювати ситуацію. Він творить картину словом, голосом, темпом, інтонацією. Тож моя рекомендація – не пишіть текст наперед. Занотуйте декілька фраз, які б ви хотіли обов’язково сказати, а у всьому іншому виходите з ситуації, щоб передача виходила цікавою і «живою». Так само не соромтеся в прямому ефірі ділитися своїми відчуттями і переживаннями, бо це справляє неабияке враження на аудиторію. Ваш досвід – неоціненний для слухачів. Вони шукають подібного і відмінного з тим, що відчули вони. Поділившись частинкою свого життя, ви створюєте зв’язок з аудиторією».

 

13.06.2022, 09:57
463 Переглядів