Сьогодні пропонуємо вам поради щодо безпечного споживання інформації з соцмереж, зокрема, каналів Telegram, якими поділилися фахівці в ефірі Українського радіо – http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=100294.
Останнім часом Телеграм-канали набули великої популярності передусім через свою оперативність у висвітленні новин. Однак там настільки багато інформації, що розібратися, якій з них вірити можна, а якій ні, дуже складно. Тож аби не ставати жертвою фейків та маніпуляцій, вже добре відома нашим читачам фахівчиня з інформаційної гігієни, засновниця ініціативи “Як не стати овочем” Оксана Мороз радить зважати передусім на таке:
– Єдиний критерій, який точно може зрозуміти кожен, це анонімність. Тобто всі ті канали, що так чи інакше маніпулюють, є анонімними. Якщо ви заходите на опис каналу і не розумієте, що це за організація, відповідно ви не можете перевірити її репутацію. Тому це не той канал, з якого можна брати інформацію. Адже всі анонімні канали створюються для маніпуляцій та заробляння грошей. Стандартна схема заробляння грошей у телеграмі ― це створити канал, за допомогою хайпової інформації сформувати аудиторію і далі розміщувати інформацію за гроші. На жаль, зафіксовано не один факт, коли ця інформація є такою, що вигідна Росії. Наприклад, канал з мільйонною аудиторією в Україні розміщує інформацію, що в Києві вибухи і стрілянина, за кілька хвилин це публікує Соловйов та “РИА Новости”. Насправді вибухів не було. Це вкид, який відбувся з українського телеграм-каналу, який не потрапляє у списки центру протидії дезінформації”.
Також пані Оксана застерегла щодо ризику довіряти коментарям у Телеграмі. “Ризик один, – зазначила вона. – У нас немає фільтрації реальних людей і ботів, тролів тощо. Це проблема глобальна, вона стосується абсолютно всіх країн. І коли людина йде в коментарі, вона має розуміти, що велика кількість коментаторів ― це не люди, а віртуальні акаунти. І людина здебільшого ніяк не може це перевірити. Тому що в умовному фейсбуці чи інстаграмі ти можеш зайти на профіль і подивитися, а в телеграмі зробити цього не зможеш”.
А ось кілька рекомендацій щодо споживання інформації з Телеграм-каналів від старшої аналітикині Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Марини Воротинцевої:
Перше. Одним із ключових інструментів дезінформації в телеграмі є так званий анонімний авторитет. Коли ви бачите посилання “Як повідомило нам джерело в Офісі Президента”, то можете бути впевнені, що цього джерела не існує. Вас намагаються ошукати та обдурити, щоб примусити щось робити.
Друге. Коли ви бачите анонімний телеграм-канал, ви ніколи не знаєте, хто за ним стоїть. Це може бути команда українських журналістів або ж команда ГРУ Генштабу РФ. Вони пишуть вам новини, що відбуваються у вашому місті, а потім раптом кидають повідомлення: “Сопротивляться бесполезно. ВСУ разбиты”. Тому споживати інформацію треба з джерела, яке ви знаєте. Читати анонімні телеграм-канали ― це як їсти зі смітника. Це можна робити, якщо ви довіряєте собі у плані верифікації даних.
Третє. Користуйтеся перевіреними каналами. Верифікований телеграм-канал ― це канал, який не приховує свою команду і дає про себе додаткову інформацію, хто за ним стоїть і хто пише новини.