Більшість журналістів в Україні вперше працюють в умовах воєнного стану. А під час війни є ряд обмежень, прав та обов’язків, які покладаються на представників медіа. Про юридичні аспекти у роботі журналіста під час воєнного стану розповідала Людмила Панкратова – медіаюристка, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси. Захід відбувся в рамках тренінгу в Тернопільському прес-клубі.
Найперше Людмила Панкратова наголосила, що Конституція України передбачає обмеження прав громадян, в тому числі журналістів, під час війни. «Зауважте, що ці правові обмеження діють тимчасово, все стане на свої місця після війни. У той же час всі обмеження мають на чомусь базуватися, бути обґрунтованими. В іншому випадку можемо говорити про свавілля», – зазначила юристка. Як показав досвід чотирьох місяців війни, додала вона, неправильне використання інформації призводить до реальних людських жертв. Тому в Україні діють положення Закону «Про правовий режим воєнного стану», які передбачають можливість втручання в діяльність ЗМІ та обмеження поширення певної інформації. «Відтак, після початку повномасштабної військової агресії з боку рф, ведення журналістами інформаційної діяльності має певні обмеження. Насамперед вони стосуються поширення інформації про сили та засоби оборони країни, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану», – розповіла Людмила Панкратова.
Перелік інформації, яка обмежується для оприлюднення, визначає наказ головнокомандувача Збройних сил України від 03.03.2022 № 73 «Про організацію взаємодії між збройними силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану». Окрім того, від 25 березня 2022 року введено в дію доповнення до Кримінального кодексу України. Ним вводиться кримінальна відповідальність за фото- та відеозйомку переміщень військовослужбовців, зброї і техніки. Санкція статті 114-2 передбачає покарання від 3-х до 12 років позбавлення волі. Людмила Панкратова також розповіла, що в умовах воєнного часу в Україні затверджені правила публікації контенту щодо часових рамок. «Це не правовий акт, він не регулюється законодавством, йдеться про домовленість між представниками влади та журналістської спільноти «Медіарух». У спільній заяві йдеться, що задля дотримання всіх необхідних безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. При цьому дозволяється оприлюднення зроблених фото та відео представниками ЗМІ та журналістами щодо подій на місці ведення бойових дій по завершенні 12 годин для військових об’єктів, через три години – для цивільних об’єктів», – уточнила юристка.
Під час тренінгу Людмила Панкратова зупинилася також на питанні доступу до публічної інформації під час режиму воєнного стану, адже наразі у журналістів виникає багато проблем у цій сфері. «Зараз все більше журналістів звертаються до мене як до юристки за консультацією щодо доступу до публічної інформації. У закон введено зміни, які дозволяють не оприлюднювати проекти нормативних актів, які приймаються органами місцевого самоврядування. Тож журналістам не відповідають на інформаційні запити, посилаючись на те, що триває війна, або на відсутність часу. Проблема у тому, що змін до Закону “Про доступ до публічної інформації” не було внесено, тому й виникають такі колізії. У будь-якому разі, якщо орган місцевого самоврядування чи інше відомство, до якого ви звертаєтеся, не надає запитуваної інформації, вам мають повідомити та пояснити причину. Якщо ж у відповіді на запит журналісту пишуть, що інформація є секретною, вимагайте обґрунтування та відповіді на питання, «чому» дані є таємними, бо цього вимагає Закон», – пояснила тренерка.
У той же час Людмила Панкратова наголосила, що під час воєнного стану журналісти несуть ще більшу відповідальність за поширену ними інформацію, а тому повинні неухильно дотримуватися Кодексу етики українського журналіста. «Журналісти повинні відчувати свою відповідальність за висвітлення тієї чи іншої події, історії тощо. Тож інформація, яку доносять медіа, має бути виваженою, без невиправданого провокування ненависті та ворожнечі до різних груп населення. Журналісти мають чітко розуміти, що вся інформацію, яку вони публікують, має суттєвий вплив на суспільство», – сказала експертка. У рамках тренінгу Людмила Панкратова розповіла також про умови звільнення журналістів від відповідальності за опублікований контент, пояснила правові аспекти використання джерел інформації та ведення інтерв’ю і його поширення в медіа, а також правила роботи в зоні бойових дій.
. 
