Війна змінила все. От і Теребовлянська княжа книгозбірня стала волонтерським центром, хоч і не припинила свою бібліотечну діяльність.
У стінах книгозбірні небайдужі люди плетуть маскувальні сітки для Збройних сил України. Тим часом бібліотекари виконують звичну роботу, презентуючи нові книги та обслуговуючи своїх постійних та нових читачів. Серед останніх – здебільшого вимушені переселенці, яких війна змусила покинути рідний дім. Прикметно, що чи не найбільшим попитом зараз користуються дитячі книжки. Батьки, котрі беруть їх для діток, зізнаються, що цікаві та яскраві казки чи оповідання допомагають відволіктись від поганих новин про війну. У дорослих же читачів дуже популярними є книги про саморозвиток.
Керівниця закладу, письменниця Наталя Галицька розповіла, що війна її не ошелешила, бо вона її передчувала, як тепер передчуває перемогу України. Літераторка не раз писала у своїх книжках про місію України, а свою вбачає в тому, щоб наполегливо працювати для українського сьогодення і майбутнього. Разом з волонтерками вже на другий день після початку війни взялася за плетіння маскувальних сіток для наших військових. А про натхнення у цей складний час вона сказала так: «Ця війна мене щодня опритомнює і ще більше заземлює до всього рідного. Я з тих, хто вірить в Україну. І саме ця віра в особливу місію мого народу надихає і живить мене». Зараз пані Наталя завершує другу книгу із дитячої серії «У пошуках княжої книгозбірні». Перша книга «Доступ дозволено» вийшла друком вже під час війни, і презентували її серед тих самих плетених маскувальних сіток. Письменниця дуже хоче, щоб її книги зміцнили любов дітей до України і допомогли їм пережити випробування війни.
Діана Мельничук
На фото – Наталя Галицька