Офіційні посади жінок: значно більше маскулінітивів, ніж фемінітивів

02.03.2020, 15:22
320 Переглядів

Така ситуація у гіперлокальних друкованих та Інтернат виданнях, які були обрані для моніторингу гендерної чутливості регіональної журналістики. Вперше такому аналізу підлягали матеріали п’яти газет «Вільне слово» (Козова), «Гомін волі» (Підволочиськ), «Народне слово» (Збараж), «Нова доба» (Бучач) «Новини Шумщини» (Шумськ), а також п’яти інтернет-видань: «Звістка», «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City», «Чортків Онлайн».

Це – перша хвиля моніторингу гіперлокальних медіа із запланованих чотири.

Під час гендерного моніторингу досліджувалося використання фемінітивів та маскулінітивів, аналізувалася видимість жінок у медіа (кількість експерток/героїнь і експертів/героїв), а також наявність стереотипних образів жінок і чоловіків.

Загалом як у друкованих, так і інтернет-виданнях жінки представлені у матеріалах на різні теми і як експертки (ті, хто коментує теми, чию думку цитують), і як героїні, все ж чоловіків-експертів та героїв більше.

У матеріалах друкованих видань експертки складають 29%, а героїні  – 30%.

Найбільший відсоток експерток і героїнь зафіксовано у життєвих історіях (вони ввійшли в категорію «Інше») – 63%і 67% відповідно. Лише 13%  експерток і 7% героїнь – у політичній тематиці, жодної – в матеріалах про дозвілля. Героями спортивних рубрик і кримінальних хронік були лише чоловіки.

Значна кількість героїв та героїнь у темах культури/релігії та війни зумовлена тим, що газети подавали матеріали-розвідки про історію церкви та визвольних змагань із переліком особистостей, причетних до цих історій.

Варто зауважити, що певні теми у друкованих виданнях ,які побачили світ 11-17 лютого, взагалі не висвітлювалися. Це – питання освіти, соцполітики, волонтерства і благодійності, екології та довкілля

Найбільше жінок-експерток зафіксовано в матеріалах газети «Новини Шумщини» – 67%. Майже однаково представлені експертки й експерти у газеті «Народне слово» – 44% і 56% відповідно, герої та героїні  – у газеті «Вільне слово» (52%). Найменше героїнь – у «Народному слові» (14%). Водночас у цьому виданні – найвищий відсоток фемінітивів (75%). Зовсім відсутні експертки у публікаціях «Гомону волі».

Видання «Народне слово» використовувало такі фемінітиви як фотохудожниця, фотографиня, перша зуступниця, інфекціоністка, директорка, депутатка. Водночас, називаючи  посади представниць державних та навіть громадських ініціатив, журналіст/к/и все ж вживали чоловічий рід (маскулінітиви) – омбудсмен Валерія Лутковська, координатор проекту Людмила Ничай.

Загальний показник вживання фемінітивів  – 55%.

Згідно отриманих даних, гендернонайчутливішим гіперлокальним друкованим медіа Тернопільщини в лютому 2020 року є «Новини Шумщини» (49%). На другій позиції – «Народне слово» і «Нова доба» (по 44%). «Гомін волі» набирає всього 23%.

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам, окрім волонтерства.

Експертами та героями журналістських матеріалів у більшості випадків були чоловіки (54% експертів і 73% героїв). Однак, позитивом є те, що в багатьох темах журналісти/журналістки Інтернет-видань майже однаковою мірою звертаються за коментарями як до чоловіків, так і до жінок. Це стосується питань політики, культури, війни, правопорушень тощо.

Цікаво, що в соціальній тематиці жінки у 100% є експертками, а чоловіки – героями публікацій. Подібна ситуація і з темою розваг\дозвілля.

Варто зазначити, що регіональні медіа Тернопільщини використовують кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі», «кажуть фахівці» такої-то служби, «як повідомили у міській раді» тощо.

У виданні «Кременець.Сity» жінки є експертками у 100% випадків, а героїнями – у 18%. У «LanNews» 75% експерток і 47% героїнь. Також це видання є лідером у вживанні фемінітивів – 79%. Найчастіше послуговуються чоловічим родом при назвах посад і діяльності жінок журналіст/к/и видання «Чортків.City» – 8% фемінітивів.

Найчастіше використовувалися такі фемінітиви як потерпіла, співмешканка, вчителька, директорка, керівниця, акушерка,авторка, науковиця.

Водночас, як тільки мова заходить про офіційні назви посадовиць із органів влади, державних чи муніципальних закладів – переважають маскулінітиви: секретар сільської ради,  старший науковий співробітник, вчений секретар, провідний співробітник інституту тощо. Найрідше вживаються фемінітиви, коли йдеться про державних службовиць: головний спеціаліст, директор, начальник. На жаль, часто і журналістки підписують свої матеріали так – журналіст, блогер Ольга

Загальний показник вживання фемінітивів – 44%.

Відповідно до цих даних гендернонайчутливішим тернопільським онлайн-виданням у лютому 2020 року став сайт «LanNews» (67%). На другій позиції – «Кременець.City» (52,7%).  «Чортків.City» – на останній сходинці рейтингу (25%).

Стереотипи

«У добру і щасливу путь» – подумав кожен українець-патріот, українець, борець, чия віковічна мрія на- решті здійснилася» (стаття священика про становлення Православної церкви України, «Новини Шумщини»). Питання – а жінки до цього не докладалися (патріотки, українки, борчині)? Хоча згадувань про жінок у статті є чимало.

Ще один приклад стереотипного уявлення про жінку зафіксовано в публікації інтернет-видання «Звістка»: «В Україні є єдина жінка-водолаз. Але про жінку-пожежника мені не відомо. Зараз, у зв’язку з активною пропагандою гендерної рівності, не виключаю того, що вони з’являться. У нас жінки займають кадрові посади, вони як надійний тил. Також дівчата працюють у диспетчерській. Мені здається, що це правильно, адже жінка – берегиня, і зрештою на слух жіночий голос заспокоює, а коли поступають виклики – це важливо.» (стаття “Рятувальник з Борщева уміє рятувати людей і котиків, надавати невідкладну домедичну допомогу і не боїться вогню”). Як можна накладати професійні обов’язки, фаховість на берегиньство – незрозуміло.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Тернопільської області у лютому 2020 року склав 32%. Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

02.03.2020, 03:22
320 Переглядів