Родинний кооператив «Трави Тернопілля» успішно займається вирощуванням лікарської сировини на Шумщині
Оксана та Микола Пасєки живуть у невеличкому селі Башківці Шумської міської громади Кременецького району Тернопільщини. На городах вирощують малину, полуницю, ревінь, календулу, мальви і навіть… кропиву. Ягоди та лікарські рослини вони продають. Їхати за кордон на заробітки, кажуть, ні часу, ні потреби немає. Бо й робота є вдома, і дохід непоганий.
Пані Оксана змалку вчилася господарювати на землі. Любов до кожної рослинки, каже жінка, прищепила їй мама. Нині ж вже вона сама навчає цьому своїх двох синів, які допомагають батькам в підприємництві. Якось мене пригостили сушеним ревенем( румбарбаром, як його ще називають). Нарізаний кубиками, солодкуватий, з особливою кислинкою, упакований у гарний крафтпакет з етикеткою. Думала, з прилавка супермаркету, а виявилось, що такий продукт власноручно виготовляють Пасєки. Ревінь настоюється у спеціальному сиропі, тому ці ласощі такі смачні й корисні.Тепер ревінь віддають для виготовлення лікарських засобів. Так вигідніше, каже пані Оксана.
Збирати лікарські трави сім’я почала ще два десятки років тому. Спершу їздили велосипедом на місцеві поля й луки, через рік-два вже кіньми, а згодом заробили на «Москвича», якого незабаром замінив «Жигуль», а відтак «Нива». Минулого року пані Оксана заснувала кооператив «Трави Тернопілля», який очолив її чоловік. Разом з іншими членами кооперативу засівають на своїх ділянках лікарські рослини. Оксана Пасєка намагається обирати ті рослини, які не збігаються з періодом збору ягід. Недавно, каже, зібрали полуницю і беруться за заготівлю листя полуниці. Воно годиться для лікарської сировини. А на полях тим часом росте календула та мавританська мальва. Не поля, а краса! З одного боку ваблять око оранжеві календули, а з іншої – ніжно-бордові мальви. Пані Оксана розповідає, що збирати ці квіти також одне задоволення, правда, працювати потрібно дуже швидко – щодня на мальві розпускаються десятки квіточок, які швидко відцвітають. Зібрані квіти сушать у спеціальній сушарці або на горищі, при цьому обов’язково контролюють вологість за допомогою вологоміра. З шести кілограмів свіжих квітів виходить кілограм сухих, який коштує близько семисот гривень.
У вільну хвилину жінка збирає ще й дикороси. Так називають трави, які ростуть в природі і мають лікувальні властивості. Це, наприклад, кропива дводомна, глуха кропива (яснотка), собача кропива (пустирник), мати-й-мачуха та багато інших.
– Кожна рослинка чимось корисна, і її можна реалізувати, – каже Оксана Пасєка. – Звісно, не завжди виходить за добру ціну, але ж… Для прикладу, кілограм кропиви вартує три гривні. Протягом дня одна людина може назбирати 200-250 кг і заробити 600-750 гривень. Але збирати кропиву все ж не надто приємно, бо часто обпікаєшся. Найбільше жінці до вподоби збирати манжетку. Ця рослина росте у садках, біля водойм і має дуже приємний запах. А ближче до осені пані Оксана візьметься за збір малини. Її висаджує разом з іншими односельцями та жителями сусідніх сіл, які згуртувалися в кооперативі «Ягідний лан». Разом працювати вигідно, жінка, бо можна здавати більші партії, економити на логістиці тощо. Опісля йде заготівля коренів лопуха, кульбаби, живокосту. Аби мати стабільний дохід, розповідає Оксана Пасєка, потрібно раціонально використовувати свій час і працю, не боятися експериментувати, змінювати культури. Так, наступного року садитимуть броколі, капусту й спаржу. А ще вона мріє про заснування молочного кооперативу, аби людям було вигідно утримувати худобу.
Щодня Оксана Пасєка прокидається вдосвіта і дякує Богу, що вдома. Каже, немає нічого кращого, ніж зустрічати світанок й захід сонця на власному подвір’ї. Також запевняє, що заробляти в селі можна, було б бажання.
Наталя Борсукова
На фото: Оксана Пасєка ділиться досвідом роботи кооперативу «Ягідний лан» з представниками ОТГ Рівненської та Київської областей; поле мальви мавританської на Шумщині
Фото Віктора Смоляка
