Віталій Голубєв: «Тайм-менеджмент – це управління собою і своїм життям»

18.09.2021, 07:39
1665 Переглядів

Про вміння ефективно використовувати час, який насправді цінніший за гроші, говорили у Тернопільському прес-клубі  під час диспуту за участю засновника Школи універсального журналіста, секретаря Національної спілки журналістів України Віталія Голубєва.

   «Гроші можна заробити, позичити, зекономити і так далі, а з часом все зовсім не так, бо у всіх нас завжди лише по 24 години на добу, – розпочав розмову Віталій Голубєв. – Тайм-менджмент – це управління часом (з англійської це саме так дослівно і перекладається-ред.), хоча насправді ним управляти неможливо. Ми можемо щось змінювати лише у своїх діях, а час іде попри все. Тож і говоритимемо про управління собою, що є непростою справою. Це складніше, ніж управляти найбільшою фірмою чи навіть цілою державою, бо у цій справі у нас немає і не може бути заступників, помічників тощо».

   Основним в управлінні часом, чи то пак собою, є визначення пріоритетів ( що є для вас головним) і організація життя та професійної діяльності у відповідності з ними. Як  це робити в журналістиці, Віталій Голубєв розповідав, спираючись на великий власний досвід, наводячи багато прикладів і пропонуючи слухачами вже апробовані лайфхаки. Йшлося, зокрема, про  «прогнозування» тем та планування журналістських матеріалів наперед, вміння використовувати так звані «обрізки» часу (коли чекаємо в черзі, їдемо в транспорті тощо), створення шаблонів для листування електронною поштою, про те, чому важливо приходити на події завчасно та як робити попередні «заготовки» для оперативнішого висвітлення новин, про оптимізацію користування соцмережами та спілкування в месенджерах. Далі – кілька практичних порад Віталія Голубєва, які стануть в пригоді не тільки журналістам.

   Плануйте матеріали наперед. Відразу після виходу статті на «довгограючу» тему створіть собі нагадування у смартфоні з «контрольними точками» повернення до теми. Наприклад, через місяць, півроку та рік. Збережіть файл із текстом матеріалу, щоби потім не писати його наново, а лише додати до «історії події» нові факти. Якщо ви контент-менеджер сайту, виділіть день, коли зможете наперед (наскільки вистачить сил, хоч на рік) придумати матеріали на не подієві теми, які потім лише можна буде автоматично активувати. Якщо інформаційний привід є актуальним суворо раз на рік (приміром, пам’ятна дата) — можна скопіювати текст цьогорічного матеріалу, зробити легкий рерайт — і виставити в «адмінці» сайту дату його активації рівно за рік. А цьогорічний текст нехай продовжує жити власним життям — для нечастих пошукових запитів на цю тему, які все ж траплятимуться впродовж року.

   Майте напоготові заняття для «обрізків часу». «Обрізки часу», або «сміттєвий час» — це невеликі проміжки між справами, які зазвичай нічим не зайняті. Короткі за тривалістю, у сумі впродовж дня вони утворюють декілька годин. Варто наперед планувати, чим займатися в такі часові інтервали. Що відносимо до «обрізків часу»? Час у дорозі (у громадському транспорті чи в авто), в чергах, в очікуванні співрозмовника. Чим зайняти цей час окрім типового варіанту «слухати музику в навушниках»? Відповідати на нетермінові телефонні дзвінки, які раніше пропустили або відхилили через зайнятість. Телефонувати самому (не відволікаючись на нетермінові вихідні дзвінки під час основної роботи). Читати книжки чи статті (у друкованому чи електронному вигляді або збережені в закладках смартфону). Слухати подкасти. Записувати на диктофон у смартфоні свої ідеї або чернетки для майбутніх статей — потім, опинившись за комп’ютером, прослухаєте й занотуєте. Відписати всім, хто писав вам у месенджері. Варто привчити себе формувати запас справ та матеріалів для «сміттєвого часу» наперед.  

    Приходьте на події завчасно. Таким чином ми страхуємо себе від форс-мажорів та даємо можливість отримати більше інформації, ніж колеги, які прийдуть «хвилина в хвилину» або ж узагалі запізняться. За рахунок чого інформації може виявитися більше? Завдяки неформальному спілкуванню з колегами та ньюзмейкерами до початку події — елементарний «збір пліток» (серед яких цілком може виявитися, приміром, інформація про цікаву вакансію) або ж small talk із ньюзмейкером, що допоможе створити зайву точку контакту з перспективним співрозмовником і збільшити вашу впізнаваність для нього. Якщо ж ви прибіжите хвилина в хвилину чи запізнитеся — хвилювання й розгубленість на певний час виб’ють вас із продуктивної колії. Відтак ризикуватимете упустити щось важливе або цікаве та загалом витратити більше енергії, ніж мали би. А вона могла би піти на важливіші справи.

   Змушуйте себе пропрацювати безперервно перші 15 хвилин. Далі «втягнетеся» й піде легше. Один зі способів із головою поринути в роботу — вимкнути телефон. Не перевести у віброрежим, а саме вимкнути. В чому різниця? Не буде можливості користуватися соцмережами й реагувати на сповіщення з месенджерів. Інший варіант — надягнути навушники, ізолювавши себе від звуків навколишнього світу. Якщо поряд із вами працює багато колег, ви в такий спосіб ще й їм дасте зрозуміти — зараз вас ліпше не відволікати. Якщо відчуваєте, що сила волі вас може все одно підвести — відімкніть робочий ноутбук від доступу до інтернету.

  Якщо можна зробити якусь справу за три хвилини — зробіть і забудьте. Дрібнички, які «висять» над нами тижнями, висмоктують багато енергії. Тому категорично раджу: якщо справа не варта виїденого яйця — зробіть її, а не розмірковуйте в стилі: «Якось треба буде цим зайнятися», «На дозвіллі подумаю…», і т.д. Відповісти, чи візьмете участь у прес-заході. Заповнити елементарну гугл-форму для акредитації кудись. Викинути все зайве з робочого столу. Для всіх цих справ потрібно кілька хвилин. Тому краще швидко зробити й забути, звільнивши себе для важливіших справ.

   Якщо зайняті — відверто зізнавайтесь у цьому й поважайте аналогічне право інших. Не бійтеся відмовляти тим, хто претендує на ваш час та ваші гроші, пропонуючи навзамін те, що вам не потрібно. Приміром, телефонують з інтернет-магазину чи від мобільного оператора, щоб дізнатися вашу думку про якість обслуговування чи розповісти про нові сезонні пропозиції, а ви саме зараз дописуєте термінову статтю? Без докорів сумління відповідайте: «Вибачте, я зайнятий», — і закінчуйте розмову.

    Залишайте позаробоче життя за дверима офісу. Простіше кажучи, прийшли на роботу — працюйте. Привчіть близьких, щоб не телефонували вам із дріб’язкових питань під час робочого дня. Нехай ваші постійні додзвонювачі звикнуть до того, що коли ви працюєте над статтею — ви працюєте над статтею, а не паралельно вислуховуєте одним вухом свіжі плітки. По-перше, ви привчаєте людей цінувати ваш час. По-друге, ви збільшуєте свої шанси виконати роботу якісно і не припуститися помилок через розсіяність уваги. Найголовніше ж — вдалий робочий день краще починати відразу з того, щоб поринути у справи з головою, різко перемкнувшись із хатніх та особистих справ на службові. Щоб ваша підсвідомість чітко зрозуміла: зараз починається час для роботи. Кожному часовому проміжку — свої пріоритети.

   Захід проводився в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

18.09.2021, 07:39
1665 Переглядів