Пропонуємо ознайомитись з найкращим зарубіжним досвідом поширення медіаграмотності, відображеним у презентованому нещодавно аналітичному документі «Розвиток медіаграмотності в Україні», який був підготований командою Національного проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України «Фільтр» спільно з ОБСЄ та громадською організацією «Інтерньюз-Україна». У цій публікації текст відповідного розділу подається з незначними скороченнями. Повністю його можна прочитати тут https://filter.mkip.gov.ua/wp-content/uploads/2021/11/231121_medialiteracy.pdf .
Отже, згідно з показниками Індексу медійної грамотності, у ТОП-10 країн Європи з найкраще розвиненою медіаграмотністю входять Фінляндія, Данія, Естонія, Швеція, Ірландія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Ісландія, Велика Британія. Кожна держава проходить свій шлях у формуванні відповідних навичок серед громадян, і універсального рецепту тут не існує. Усталені демократії сьогодні теж мають проблеми в інформаційній сфері й намагаються їх розв’язати, зокрема, завдяки розвитку медіаграмотності.
Фінляндія
Ця країна є однією з небагатьох, що має урядову інституцію, яка займається медіаграмотністю. У державі функціонує Національний аудіовізуальний інститут, у складі якого діє Департамент медіаосвіти та аудіовізуальних медіа. Підрозділ має повноваження просувати медіаграмотність, розвивати медіанавички у дітей і дбати про безпечне медійне середовище для них. Медіаграмотність у Фінляндії здобула підтримку найвищого керівництва держави. У 2015 році Президент Саулі Нііністе особисто закликав фінів узяти на себе відповідальність за боротьбу проти дезінформації. Іще через рік Фінляндія залучила американських експертів, щоб навчити своїх посадовців розпізнавати фейкові новини, розуміти їхню природу та розробити стратегії боротьби з ними. Національна ідея у Фінляндії – побудова свого сильного наративу, а не постійне реагування на дезінформаційні вкиди. У Фінляндії звертають велику увагу на побудову довіри. Державних службовців та політиків навчають не підривати довіри до медіа, публічно звинувачуючи їх у фейкових новинах тощо.
Данія
Медіаграмотність і онлайн-безпека прописані та впроваджуються на рівні загальної середньої освіти, а також професійно-технічної середньої освіти. Предмет «Медіаграмотність» входить до навчального плану як один із предметів для вивчення. Розвиток цифрових компетенцій інтегровано в усі навчальні предмети. Медіаграмотність розглядається у старших класах загальної середньої освіти на шкільних, позашкільних та факультативних уроках. Навчальна програма також визначає вісім міждисциплінарних тем, серед яких інформаційне середовище є найактуальнішою для медіаграмотності.
Естонія
Естонія вважається лідеркою у впровадженні цифровізації. Її справедливо можна назвати електронною державою, адже тут можна отримати всі державні послуги онлайн. У Національній навчальній програмі Естонії закладено широке розуміння громадянської освіти. Вивчаючи традиційну логіку, школярі також зосереджуються на громадянському блоці. Критичне мислення і логіка безпосередньо поєднуються з осмисленням учнем основних проблем суспільства й свого місця в ньому, функціонування держави та законів. Тому в курсі філософії порушуються ці питання, а також проблеми базових цінностей та їх трансформацій, стосунків людини з довкіллям, функціонування соціальних інститутів. Медіаграмотність розглядається у старших класах загальної середньої освіти на шкільних, позашкільних та факультативних уроках.
Швеція
Викладання в шведських університетах та університетських коледжах сприяє розвитку критичного мислення студентів. Від студентів очікується, що вони ставитимуть під сумнів те, що дізнаються. У шкільній програмі особливу увагу приділяють критиці джерел: дітей вчать, зокрема, оцінювати їх надійність, шукати першоджерело і знаходити інформацію з різних ресурсів. У 2011 році створено проект Mediekompass («Медіакомпас»), який займається питаннями медіаосвіти у шведській школі. Це онлайн-портал, який у щоденному режимі інформує цільові аудиторії і ставить перед собою завдання допомогти школі з’ясувати, що таке медіа та як працювати з пресою. У шведській моделі медіаграмотності одну з головних ролей відіграє соціально відповідальний медійний бізнес, який створює можливості для молодого покоління засвоїти навички критичного сприйняття медійного контенту.
Ірландія
Координація медіаграмотності здійснюється за сприяння Управління мовлення Ірландії. В країні також функціонує ініціатива Media Literacy Ireland (MLI) – мережа добровольців, які походять із великої кількості секторів, організацій та сфер інтересів. За її допомогою члени мережі можуть взаємодіяти одні з одними, вчитися одні в одних та досліджувати спільні шляхи співпраці. MLI править за платформу для обговорення широкого спектру тем, пов’язаних з медіаграмотністю в Ірландії та за кордоном. Ініціатива допомагає привернути увагу до проблем, пов’язаних із медійною грамотністю, а також надає поради та підтримку громадянам у питаннях, що стосуються цієї теми.
Нідерланди
У 2008 за ініціативи уряду була створена нідерландська мережа медіаграмотності Mediawijzer.net. Вона має на меті допомогти всім громадянам підвищити свої навички з медіаграмотності, щоб успішно взаємодіяти у світі цифрових технологій. Також Mediawijzer.net – це експертний центр, що об’єднує діяльність різних організацій у галузі медіаграмотності й сприяє співпраці між ними. Міністерство освіти, культури та науки відповідає за розвиток медіаграмотності на національному рівні. Уряд допомагає батькам та вчителям навчати дітей взаємодіяти з медіа у повсякденному житті. Зокрема, було ініційовано створення веб-сайту Mediawijsheid.nl, на якому вчителі можуть знайти корисну інформацію для розвитку медіаграмотності у школах.
Велика Британія
Важливу роль у просуванні медіаграмотності у Великій Британії відіграє Ofcom, державна інституція, відповідальна за регулювання медіа. Ще у 2003 році Ofcom представив свою стратегію щодо просування медіаграмотності, яка передбачала співпрацю усіх ключових стейкхолдерів задля впровадження медіаграмотності на всіх рівнях британського суспільства. Діяльність британського регулятора зосереджена на двох напрямах: 1) надання доказової інформації про те, як британські діти та дорослі розуміють та споживають електронні медіа; 2) поширення цих даних для широкого кола стейкхолдерів, а також підтримка їхньої роботи шляхом проведення досліджень. Ofcom регулярно публікує дослідження, що стосуються медіаграмотності та медіаспоживання. Також регулятор відіграє важливу роль у протидії дезінформації. Крім того, критичне споживання медіа заохочують і самі медіакомпанії. Британський суспільний мовник виготовляє програму Newswatch, яка надає глядачам ефірний час для конструктивної критики висвітлення новин на BBC. Особливу увагу у Великій Британії приділяють поширенню медіаграмотності серед дітей. До прикладу, загальнонаціональний проект NewsWise регулярно проводить майстеркласи та зустрічі з журналістами для дітей, а також тренінги для вчителів.
Бельгія
У Бельгії функціонує Центр знань про медіаграмотність (Media Literacy Knowledge Center). Роботу Центру знань про медіаграмотність зосереджено на таких вразливих групах, як діти й молодь. Інституція надає знання про кібербулінг, конфіденційність тощо. Центр організовує багато тренінгів для фахівців і волонтерів із освітньої, культурної, соціальної сфери, а також для ширшої аудиторії. Щоб медіаграмотність була доступна кожному, Центр знань розробив онлайн-мапу, за допомогою якої можна дізнатися про всі організації, що проводять заходи, пов’язані з медіаграмотністю. Мапа налічує 750 організацій, включно з бібліотеками та закладами освіти, відкритих для громадськості.