Нещодавно ми знайомили читачів з результатами опитування Громадянської мережі ОПОРА щодо того, які медіа споживають українці за кордоном. Сьогодні пропонуємо висновки ще свіжішого дослідження про медіаспоживання українців в Україні з сайту https://www.oporaua.org/. Воно проводилось на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 11 травня до 12 червня 2023 року методом телефонних інтерв’ю (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Було опитано 2013 респондентів від 18 років, що проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим) на підконтрольній нашій владі території. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.
Звідки українці отримують інформацію
Найпопулярнішим джерелом інформації для українців залишаються соціальні мережі — їх обирають 77,9% опитаних. На другому місці опинилося телебачення з 62,5%, на третьому — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 57,7%. Дещо популярнішими порівняно з минулим роком стали радіо (33,7%) та друковані ЗМІ (17,8%). Загальні тенденції медіаспоживання майже не відрізняються від результатів минулого року. Соціальні мережі є ключовим джерелом інформації і для жінок (76,2%), і для чоловіків (80%). На другому місці серед жінок лишається телебачення (66,3%), а серед чоловіків — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 61,1%. Радіо майже на 8% популярніше серед чоловіків (37,9%), ніж серед жінок (30,2%). Як і минулого року, найменше і жінки, і чоловіки споживають новини з друкованих ЗМІ.
Найпомітніші зміни у споживанні новин спостерігаються в розрізі вікових категорій. Так, молодь (18–29 років) за останній рік стала дещо частіше отримувати новини через соціальні мережі (з 92,2% до 95,8%), інтернет-ресурси (з 64,3% до 73,8%) та радіо (з 20,7% до 23,6%). Водночас серед молоді значно втратило популярність телебачення: користування ним скоротилося з 51% у 2022 році до 40,5% у 2023. Серед людей віком 30–39 років використання соціальних мереж та інтернету для отримання новин, навпаки, дещо скоротилося (з 92,1% до 90,3% та 74,2% до 64,2% відповідно) — так само, як і телебачення (з 62,6% до 50,8%). Натомість люди цього віку почали частіше використовувати радіо (з 25,9% до 34,6%). Серед вікових категорій 40–49 та 50–59 років звички медіаспоживання змінилися менше. Так, респонденти віком 40–49 років частіше почали використовувати соцмережі (з 83,5% до 87%), радіо (з 23,5% до 29,1%) та друковані ЗМІ (з 8,1% до 16,8%). Серед опитаних віком 50–59 років зросла популярність радіо (з 27,3% до 32,5), але впало споживання новин через інтернет поза соціальними мережами (з 63,7% до 58,7%). Більше людей старшого віку (60–69 років) тепер використовують для отримання новин соціальні мережі (з 64,8% до 66,6%) та радіо (з 36,9% до 40,7%). Натомість серед вікової категорії 70+ зменшилося споживання новин через інтернет поза соцмережами (з 32,1% до 22,5%), але зросли показники соцмереж (з 34,1% до 36,5%), радіо (з 39,9% до 43,6%) та друкованих ЗМІ (з 26,1% до 31,3%).
Спостерігаємо деякі відмінності у медіаспоживанні серед українців, які проживають у містах та сільській місцевості. Для обох категорій перше місце посідають соціальні мережі. Майже однакова кількість містян споживають новини з телебачення та інтернету без соціальних мереж (60,6% та 60,5% відповідно), а для мешканців сільської місцевості розрив між телебаченням та інтернетом становить 14,5% на користь першого. Друковані ЗМІ та радіо також дещо популярніші в селах, ніж у містах (26,4% проти 13,4% для друкованих ЗМІ та 37,2% проти 31,9% для радіо).
Також відрізняється медіаспоживання у різних макрорегіонах України. Популярність соціальних мереж та інтернету майже не відрізняється в різних регіонах. Найчастіше слухають радіо (40%) та читають друковані ЗМІ (24,1%) на Заході України. Телебачення дещо частіше дивляться на Заході (65,6%) та в Центрі (64,9%), ніж на Півдні (57,9%) та Сході (58,4%). Також, на відміну від інших регіонів, мешканці Сходу та Півдня майже однаково часто споживають новини з телевізора й інтернету (без урахування соцмереж).
Яким джерелам інформації довіряють
У 2023 році телебачення та соціальні мережі майже зрівнялися за рівнем довіри. З незначним відривом лідерство зберігає телебачення (61,1%), а соціальним мережам довіряють лише на 1,1% менше опитаних. Довіра до інтернету без соціальних мереж дещо знизилася порівняно з минулим роком: 45,1% у 2023 році та 49% у 2022-му. Трохи менше українців висловили довіру радіо (41%) та друкованим ЗМІ (30,3%), хоча порівняно з минулим роком рівень довіри до цих медіа зріс. Не довіряють жодному з джерел майже 8% респондентів.
Дещо відрізняється рівень довіри до різних джерел інформації серед чоловіків та жінок. Так серед чоловічої аудиторії найбільше довіри здобули соціальні мережі (59%), тоді як жінки більше довіряють телебаченню (63,8%). Як серед жінок, так і серед чоловіків третє місце за рівнем довіри посідає інтернет без урахування соціальних мереж (43,9% та 46,5% відповідно), а найменше довіри завоювали радіо (39,1% та 43,3%) та друковані ЗМІ (31,3% та 29,2%). Не довіряють жодному з джерел інформації 8,8% чоловіків та 6,7% жінок.
За останній рік серед усіх вікових категорій зросла довіра до інформації, яку вони отримують через соціальні мережі та друковані ЗМІ. Найбільше довіра до соціальних мереж зросла серед молоді (18–29 років) — з 67,45% до 76,1% та людей віком 30–39 років — із 63,8% до 71,8%. Довіра до друкованих ЗМІ найбільше зросла серед людей віком 40–49 років (з 15,8% до 30,1%) та 18–29 років (з 24,4% до 36,1%). Довіра до інформації на радіо зросла серед усіх вікових категорій, крім людей віком понад 70 років — серед них вона впала з 44,8% до 40,1%. Натомість найбільше зросла довіра до радіо серед людей віком 40–49 (з 28% до 42,2%) та 60–69 років (з 32,3% до 42,7%). Довіра до телебачення впала серед вікових категорій 30–39 (з 57,2% до 53,4%) та понад 70 років (з 80% до 72,2%). Серед інших вікових категорій довіра до телебачення, навпаки, зросла: найбільше — серед молоді віком 18–29 років (з 48,1% до 52,7%) та опитаних віком 40–49 років (з 52,6% до 58,1%). Натомість довіра до інформації з інтернету поза соціальними мережами впала серед усіх категорій респондентів, крім людей віком 60–69 років (серед них вона зросла з 38,6% до 40,5%). Найпомітніше зменшилася довіра до інтернет-джерел серед людей віком понад 70 років (з 31,7% до 19,4%) та 40–49 років (з 56,5% до 51,3%). Також серед усіх вікових категорій помічаємо зростання частки респондентів, які не довіряють жодному з джерел. Найбільше недовіра зросла серед старших респондентів: з 2,3% до 9,4% серед опитаних віком понад 70 років та з 5% до 8,2% серед людей віком 60–69 років.
Рівень довіри до джерел інформації також різниться серед споживачів із різних населених пунктів. Так, мешканці сільської місцевості частіше довіряють телебаченню (64,9%), а містяни — соціальним мережам (63,4%). На третьому місці для обох груп респондентів — інтернет без урахування соціальних мереж. Серед містян рівень довіри до нього на 10% вищий, ніж серед мешканців сільської місцевості (48,5% проти 38,4% відповідно).
У розрізі регіонів українці зі Сходу та Півдня найбільше довіряють соціальним мережам (61,9% та 60,7% відповідно). Серед мешканців Центру та Заходу лідирує телебачення (61,8% та 65,1%). Інтернет поза соціальними мережами викликає більше довіри серед мешканців Центру та Сходу (49,2% та 46,8% відповідно), ніж Заходу та Півдня (42% та 41,7% відповідно). Найвищий рівень довіри до радіо та друкованих ЗМІ також на Заході (47,1% та 37,6% відповідно). Найвищий рівень недовіри до будь-якого джерела новин на Півдні (10,4%), найнижчий — у Центрі (6,4%).
Які соціальні мережі використовують
Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж не змінився з минулого року: найбільше українці використовують Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Також 50% опитаних споживають новини у Viber, 29,5% — в Instagram, 25,1% — у TikTok, 8,3% — у Twitter.
Відмінності між чоловіками та жінками найпомітніші в контексті вибору соціальних мереж. Так чоловіки більше використовують YouTube (73,2%), а жінки — Telegram (76,1%). На другому місці серед чоловіків — Telegram (65,7%), серед жінок — Facebook (61%). Третя за популярністю соцмережа серед чоловіків — Facebook (48,2%), а серед жінок — YouTube (60,1%). Також жінки частіше надають перевагу Viber, ніж чоловіки (57,6% проти 41,2% відповідно). Більше жінок, ніж чоловіків, обирають Instagram (22,6% чоловіків та 35,5% жінок) і TikTok (21,8% проти 28%). Тенденції в статевому розподілі відповідають минулорічним показникам.
Різні вікові категорії обирають різні соціальні мережі. Так, найпопулярнішими серед молоді (18–29 років) залишаються Telegram (89,9%), YouTube (64,5%) та Instagram (46,1%), а от Facebook (34,1%) та Viber (27,7%) за останній рік втратили популярність. Натомість користувачі віком 30–39 років надають перевагу Telegram (75,6%), YouTube (61,1%) та Facebook (59,1%), хоча останній за минулий рік втратив майже 5% своєї авдиторії такого віку. Серед 40–49-річних Telegram (70,9%), YouTube (65,6%) та Facebook (64%) також упевнено тримають перевагу, але тут трійку лідерів наздоганяє Viber із показником у 54,2%. Респонденти віком 50–59 років для отримання новин найчастіше використовують Telegram (70%), YouTube (69,3%), Facebook (59,6%) та Viber (59,5%). Водночас серед опитаних віком 60–69 років на перший план виходять YouTube (71,3%), Viber (68%) та Facebook (62,4%), а от Telegram опинився лише на четвертій сходинці із 53,5% користувачів такого віку. Серед авдиторії віком від 70 років найбільш популярні YouTube (72,7%) та Viber (58,3%), а рівень використання інших соцмереж для споживання новин не перевищує 40%. Показово, що TikTok, хоч і не отримав переваги серед жодної з вікових категорій, демонструє найбільше зростання частки прихильників. Так, за рік його авдиторія віком 70+ зросла з 12,2% до 21,1%, а серед людей віком 40–49 років — із 17,9% до 26,5%.
Деякі відмінності спостерігаємо й у вподобаннях жителів сіл та міст. Так майже однаково популярні серед мешканців сільської місцевості Telegram (62,2%) та YouTube (61,9%), тоді як серед містян розрив між цими двома платформами дещо більший (75,5% проти 68,1% відповідно). Загалом обидві мережі більше використовують у містах, ніж у сільській місцевості. Дещо рідше порівняно з жителями сільської місцевості містяни обирають TikTok (23,2% проти 29,2%), тоді як Instagram (30,3% проти 27,8%) і Twitter (9,9% проти 4,7%) переважають у містах.
Якщо розлянути регіональний розподіл, то побачимо, що Telegram менше використовують українці на Заході та в Центрі (64,3% та 70,2% відповідно), ніж на Сході та Півдні (79,3% та 76,2% відповідно). Facebook, навпаки, більше обирають мешканці Заходу (58,1%) та Центру (57,9%), тоді як на Сході та Півдні його використовують по близько 50% респондентів. Різниться й популярність Tiktok: на Заході (27,6%) та Півдні (27,1%) цю соцмережу обирають дещо частіше, аніж в Центрі (23,3%) та на Сході України (21,1%). Найбільша аудиторія Viber та Instagram — на Заході України (53,2% та 33% відповідно). Натомість Twitter популярніший у Центрі (10,8%), ніж на Сході (4,3%).
Повністю з результатами опитування можна ознайомитися тут https://www.oporaua.org/report/polit_ad/24796-mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik-povnomasshtabnoyi-viini?utm_source=%D0%97%D0%9C%D0%86&utm_campaign=f02979801d-EMAIL_CAMPAIGN_2017_10_11_COPY_01&utm_medium=email&utm_term=0_830d5162b4-f02979801d-642048527
Зображення з сайту https://www.stopfake.org/