Нещодавно у київському хабі Академії суспільного мовлення відбувся круглий стіл на тему «Ефективність способів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації».
Як повідомляє офіційний сайт Міністерства культури та інформаційної політики України ( https://mkip.gov.ua/ ) , участь у ньому взяли представники медіа, громадянського суспільства, державних органів та міжнародних організацій і представництв, а також адвокати, правники та судді. Йшлося про те, що дезінформація становить загрозу правам людини, породжує напругу та безлад у суспільстві, підриває демократію, а також поширює недовіру до державних органів. Щоб напрацювати ефективні механізми протидії дезінформації та дифамації ( від латинських слів diffamatio — обмова, ганьблення, та diffamare – поширення пліток) в Україні, учасники круглого столу обговорили правові способи, міжнародний та український досвід, а також судову практику протидії цим явищам в публічній сфері.
«Ми у МКІП раді, що громадські організації вийшли з пропозицією провести ґрунтовну дискусію, оскільки це збігалося і з нашим бажанням. Важливо починати не з законопроєктів, як це часто відбувається, а з фахової розмови на тематику, яка об’єднує комплекс різних питань щодо визначення дезінформації та юридичної відповідальності за її розповсюдження. А також питання дефомації, відповідальності за порушення честі, гідності, ділової репутації», – цитує сайт заступника Міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка. Він також підкреслив, що наше цивільне законодавство щодо захисту репутації не відповідає Конституції України і його потрібно вдосконалювати. Відповідно до Конституції, підставами легітимного обмеження свободи слова може бути «репутація», а не «честь, гідність та ділова репутація», як це визначено в Цивільному кодексі зараз. Про те, що законодавство в частині протидії дезінформації, дифамації та захисту репутації потребує вдосконалення, оновлення і балансування, говорив і голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, акцентувавши, що ці процеси мають супроводжуватися інформаційно-просвітницькими кампаніями та ініціативами з медіаграмотності.
«Комплексне розуміння інформаційного простору, зокрема дезінформації, є ключовим для вироблення дієвої відповіді та створення безпечного середовища, сприятливого для свободи вираження поглядів, яка гарантована статтею 10 Європейської конвенції з прав людини», – сказала у своєму виступі заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко. Відтак додала, що держави не можуть дати ефективної відповіді дезінформації самостійно. Для цього потрібно співпрацювати з міжнародними, національними організаціями, приватними компаніями, платформами соціальних мереж, громадянським суспільством та медіа. А голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Тарас Тарасенко підняв у контексті дезінформації та дифамації аспект захисту персональних даних.
Повністю з відеозаписом круглого столу «Ефективність способів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації» можна ознайомитися за цим посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?v=256152085923284&ref=watch_permalink .
Організаторами дискусії виступили Міністерство культури та інформаційної політики України, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, спільний проєкт «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», Ініціатива з Верховенства Права Американської Асоціації Юристів, громадські організації «Центр демократії та верховенства права» і «Платформа прав людини».
На фото – під час круглого столу
Фото з сайту https://www.coe.int