Черговий моніторинг дотримання професійних стандартів у місцевих медіа провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика (https://idpo.org.ua/ ,порівнявши результати з тими, які були отримані до початку війни. Один з головних висновків експертів такий: як і раніше, найбільше ЗМІ в регіонах порушують такі стандарти, як баланс думок та повнота. Відтак пропонуємо деякі витримки із моніторингового звіту.
Найбільше проблем – із балансом думок. Фахівці констатують, що в окремих публікаціях його дотримано, але оскільки більшість контенту газет складають інформаційні жанри, а на сайтах переважають передруки, то й демонстрації усіх важливих точок зору не було. Через нестачу часу, а також інформаційний потік, що постійно зростає, бракувало й повноти. Ситуація з достовірністю та відокремленням фактів від коментарів краща, але теж не була ідеальною. Часом журналісти приділяли більше уваги висловленню своєї власної позиції, ніж експертній думці, а також забували, що посилання на джерело має бути чітким.
Найкраще дотримувалися стандартів доступності викладу та відсутності мови ворожнечі. Як сайти, так і друковані видання мали схожі проблеми, що відображалося на якості текстів. Це велика кількість передруків, необробленої інформації, небажання або відсутність можливості отримати додаткові дані щодо описуваної ситуації. Разом з тим експерти Інституту зазначають, що «навіть ті видання, редакції яких вимушені були через війну переїхати, або ж залишилися працювати в складних умовах прифронтових територій, в деяких випадках знаходили можливість створювати якісні матеріали, знаходячи компетентні джерела інформації».
Щодо регіонів, то найгірше дотримувалися професійних стандартів видання Сумщини (8,4 – друк, 8,3 – онлайн із 12-ти максимум), а найкраще – видання Львівщини (11,8 – друк, 11,5 – онлайн). Зауважимо, що дослідження здійснювалося у восьми областях України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій. У кожній експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент та є популярними у своєму регіоні/районі. Усього щодо дотримання стандартів було оцінено 448 матеріалів у друкованих ЗМІ та 576 – в онлайн.
Газети
Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 10,1. Це на пів бала вище, ніж у січні 2022. На оцінку міг вплинути той факт, що не всі газети з вибірки ІДПО продовжили виходити, а також і те, що журналісти газет все ж намагалися зосереджуватися на офіційній інформації, повідомляючи про події. Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) – цей стандарт отримав найнижчі оцінки майже в усіх регіонах, окрім Полтавщини.
Із дотриманням стандарту повноти ( загальний бал 1,6) найгірша ситуація – на сайтах Сумщини (1,3) та Полтавщини (1,4). Так, на Полтавщині під час воєнного часу саме повнота отримала найменше балів. Експерти пояснюють це тим, що публікації часто готувалися поспіхом і не відображали усіх важливих сторін, не містили деталей, потрібних для розуміння ситуації. Так, видання, порушуючи тему переселенців, часом відображали ситуацію тільки зі сторони влади: виділили землю для будівництва житла для переселенців або ж сплатили компенсацію містянам, які прийняли у себе переселенців. При цьому не запитували ані переселенців, ані містян, ані експертів.
Стандарти відокремлення фактів від коментарів та достовірності – на одному рівні, 1,7. Відтак експерти називають, зокрема, такі факти. На Житомирщині у газеті «Ехо» розміщували багато розширених кореспонденцій та статей на соціально-економічну тематику, при цьому власні думки автора часто превалювали над фактами, а матеріали перетворювалися на роздуми журналіста. На Одещині стандарту достовірності найгірше дотримувалося видання «Чорноморські новини». Газета схилялася до публіцистичного стилю викладу інформації і не посилалася на джерела достатнім чином. На Хмельниччині деякі видання порушували цей же стандарт, додаючи таке посилання, як «надійне джерело» – без конкретизації.
Найкраще друковані видання дотримувалися стандартів відсутності мови ворожнечі – 2, та доступності – 1,9. Однак доступність, за висновками дослідників контенту, страждала через невичитаність матеріалів. «Ворскла», газета з «Сумщини», отримала за це найнижчий бал – 1,44. А порушення стандарту мови ворожнечі знайшли експерти Дніпропетровщини. Там, в газеті «Наше місто» під рубрикою «Абзац из Facebook», публікувалися повідомлення публічних осіб, взяті з їхніх профілів у соцмережі. В одному з таких матеріалів, у пості Борислава Берези, зафіксовано грубі вислови та образи. Разом з тим дніпровські експерти знайшли і такі публікації, де дотримано усіх базових стандартів журналістики дотримано. А львівські експерти відзначили видання «Експрес» та «Львівську пошту», які отримали за дотримання стандартів 12 балів із 12-ти.
Сайти
Середні оцінки за дотримання стандартів на сайтах приблизно такі ж, як і в газетах – 9,8. Така ж оцінка була й у січні. Інтернет-видання найгірше дотримувалися балансу думок (0,9) та повноти (1,5). На сайтах Житомирщини, приміром, стандарт балансу думок отримав низький бал через те, що ЗМІ розміщували велику кількість пресрелізів різноманітних установ, де події представлялися однобічно. На Сумщині цей стандарт дотриманий менше, ніж у восьмій частині публікацій. Майже не дотримувалися стандарту на сайті «Голос Конотопа» (0,13), краща ситуація на сайті «Данкор» – 0,31 (це найвища оцінка в регіоні). На Донеччині найгірше стандарту збалансованості дотримувалися такі видання, як «Знамя индустрии» (0,06), «Восточный проект» (0,13) і «Сайт города Краматорска» (0, 31). Однак були й приклади якісного інформування.
Порушення стандарту повноти пояснювалося тим, що журналісти використовували передруки і рідко перевіряли інформацію, або хоча б доповнювали пресрелізи, які надавали різноманітні установи. Так, експерти, що моніторили медіа Хмельниччини, зауважили, що журналісти інтернет-видань рідко бували на місці події, тож використовували у підготовці матеріалів не власні спостереження та комунікацію, а частіше повідомлення установ / організацій, пресслужб. Джерел інформації – обмежена кількість. Тож було порушено як баланс думок, так і повноту. А на Дніпропетровщині деякі сайти функціонували як агрегатори, або ж не доопрацьовували новини. Це також вплинуло на оцінки. На Полтавщині найгірша ситуація з повнотою спостерігалася на сайтах «Новини Полтавщини» та «Ехо». Так, перше видання писало про проблемні моменти без контексту. Наприклад, у публікації про нестачу палива у регіоні процитували тільки начальника Полтавської ОВА, що переконував: ситуація покращується. Також згадали якихось представників АЗС, які говорили про те ж саме. Але у тексті не було ані бекграунду, ані намагання перевірити цю інформацію, ані цитат цих представників, ані думок автомобілістів. Звісно, видання не хоче сіяти паніку під час війни. Але подібне висвітлення проблеми може породжувати недовіру як до ЗМІ, так і до влади, зауважили полтавські експерти.
Стандарт відокремлення фактів від коментарів отримав 1,7 бали, стандарт достовірності – 1,8. Журналісти в основному намагалися бути нейтральними, хоча у частині публікацій їм це не вдалося. Щодо стандарту достовірності у деяких випадках нечітко вказували на джерела. Наприклад, у низці повідомлень сайту із Дніпропетровщини «49000.com.ua» журналісти посилалися на «dniprotv» як на джерело інформації. Але за активним лінком вдалося перейти лише на головну сторінку dniprotv, а не до новини, про яку йшлося у тексті. Така само проблема і на сайті Краматорська на Донеччині –посилаються на РБК-Україна, а лінк веде на головну сторінку, а не на конкретний матеріал. Найкращою визначено ситуацію на сайтах із стандартами доступності (1,9) та відсутності мови ворожнечі ( 2).
Повністю звіт експертів можна прочитати за посиланням https://idpo.org.ua/reports/4702-chi-stali-regionalni-zhurnalisti-krashhe-dotrimuvatisya-standartiv-pid-chas-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rf.html .
На фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика