«Розплющте очі широко!»

16.08.2013, 09:35
606 Переглядів

Тернополянин Едуард Кислинський – талановитий фотограф. Але не зовсім звичайний, бо його улюблені «моделі» – тварини. Чому? Про це ми і попросили розповісти майстра об`єктиву.
Едуарде, то чому ви надаєте перевагу фотографуванню тварин і природи, хіба не цікавіше робити фото людей?
– Так склалося, що фотографувати природу почав з раннього дитинства, практично з восьми років. Ніхто мене цьому не вчив. Мені просто подарували дешевий фотоапарат, а я до нього прикріпив дитячий бінокль, і так почалося моє захоплення. Фотографувати людей я теж люблю, але коли це якісь неординарні цікаві особистості. Але більше душа все ж лежить до зйомки природи. Фотографувати природу завжди складно, тут неможлива режисура, багато чого залежить від знань фотографа, досвіду і, в більшості випадків, елементарного везіння. У фотографа природи немає дублів, кожен кадр унікальний, і повторити його вже неможливо – або ти цей кадр спіймав, або ні, третього не дано. До речі, свого часу я повністю відмовився від комерційної фотографії, бо вона заважає творчості.
– Яка специфіка роботи фотографа-анімаліста?
– Передусім це найскладніший і найдорожчий вид фотозйомки. Без якісної потужної оптики тут не обійтися, також фотокамера повинна бути з хорошою скорострільністю. Також часто доводиться працювати у складних погодних умовах і в середовищі дикої природи. Тому фотограф-анімаліст повинен бути водночас і природознавцем, і зоологом,і мисливствознавцем,і орнітологом, добре орієнтуватися на місцевості, вміти читати сліди. Також треба знати звички тварин, вміти вгадувати їх настрій. Такі знання приходять з роками. Дуже часто зйомка буває небезпечною, бо тваринний світ живе за своїми законами, спираючись на інстинкти. Головне – це завжди дотримуватися дистанції і пам’ятати, що на території полювання хижого звіра мисливець сам може стати здобиччю.
– Чи були вашими “моделями” якісь екзотичні тварини?
– У наш час екзотичними звірами вже можна назвати і колись звичайних вовка, ведмедя, лося, благородного оленя і так далі, список можна продовжувати довго. На жаль, людство в процесі свого розвитку зносить все на своєму шляху, багато звірів та птахів не можуть ужитися з таким сусідом. Благо, що комусь спало на думку створити заповідники для збереження популяцій тваринного світу. В одному з таких заповідників я часто проводжу фотополювання. Це найбільш дика і малозаселена людьми частина українських Карпат – «Горгани». Там можна зустріти рись, ведмедя, вовка, благородного оленя, борсука. А в Одеській області, на Дністровському лимані, я «полюю» на водяного вужа, вальдшнепа, куликів, фазана, пеліканів. У Рівненській області – на лося і різних копитних. В Дністровському каньйоні у нас на Тернопільщині – на дуже рідкісну змію, ескулапового полоза, гадюку звичайну, чорного та білого лелек, диких кабанів, плямистого оленя, косулю, сіру та білу чапель, дуже рідкісних птахів кваква і колпиця, деревну жабу квакшу.
– Що вважаєте своїм найбільшим досягненням у сфері фотографії?
– Великим досягненням можна назвати фотографічні звання і титули, публікації і статті в друкованих видання по всьому світу, але найбільшим своїм досягненням у фотографії я вважаю популяризацію нашої прекрасної живої природи. Людина не має права знищувати те, без чого ми не зможемо жити в майбутньому. Дуже приємно, що коли люди дивляться мої фотографії, то дивуються і наче заново відкривають для себе красу нашої області. Виявляється, тут, поруч, стільки є всього цікавого! Моє завдання – показати, що світ навколо нас набагато багатший і цікавіший, ніж ми можемо собі уявити, просто треба споглядати його широко розплющеними очима.
Якщо комусь захочеться побачити більше робіт Едуарда Кислинського, то радимо завітати на сайт http://kyslynskyy.te.ua. Не пошкодуєте!
Ірина Процюк-Зелененька

f 1

f2

f3

f4

f 5

16.08.2013, 09:35
606 Переглядів