Про потреби та можливості щодо забезпечення бійців житлом, допомоги малозабезпеченим інвалідам АТО, пошуку вакансій для ветеранів АТО та інші важливі питання йшла мова на засіданні Тернопільського прес-клубу, у якому взяли участь волонтери та бійці ЗСУ і добровольчих загонів. За вирішення складних соціальних питань бійців АТО взялася громадська організація «Товариство ветеранів АТО», яка почала діяти у Тернополі. «Проблем дуже багато, – розповідає волонтер, представник цієї організація Ліза Шапошник. – Найголовніше – допомогти хлопцям, які були на війні, адаптуватися та вирішувати юридичні питання». І волонтери роблять для цього усе можливе. Так, вони знайшли у Тернополі приміщення для створення хостелу для бійців. Після ремонту він зможе прийняти до 30 осіб, які на деякий час знайдуть собі у ньому притулок.. «Такі міні-хостели дуже потрібні. Адже за Україну на сході воюють і мешканці Донбасу, які можливо поранені, а не можуть повернутися на окупаційні території, є ті, які втратили житло. Їм потрібна наша допомога, – каже Ліза Шапошник. – Ми будемо залучати усіх волонтерів, будемо просити допомоги у лікарів, масажистів, які б допомагали пораненим хлопцям, психологів. Це вкрай важливо!Знаємо, що українці не залишать їх у біді».
Про необхідність такої комплексної допомоги захисникам говорили і вояки. «Їм дуже важко соціально адаптуватися, – стверджує боєць «Айдару» Віктор (позивний – «Абігор»). – Тим, хто побував у вирі воєнних дій потрібна величезна підтримка, психологічна, матеріальна допомога і допомога у вирішенні різних питань. Приміром, з житлом, з оформленням документів на отримання статус учасника АТО. Ці складні питання також бере на себе «Товариство ветеранів АТО».
Військовослужбовець Збройних сил України Віктор Малишевський каже, що потрібно готуватися до першої хвилі демобілізації. «Повернуться приблизно у квітні-травні ті, які прослужили рік. Ми будемо мати дуже серйозний наплив військовослужбовців, які перебували в зоні АТО і які будуть потребувати соціально-державної підтримки – як моральної, так і психологічної та часто фізичної, – додав Віктор. – Адже є і будуть поранені, ті, які залишилися каліками, є сім’ї, які втратили годувальників. Про це потрібно думати наперед і думати, як вирішувати їхні проблеми».
Волонтери також назвали ще одну болючу проблему, яка потребує вирішення, – піклування про дітей, чиї батьки загинули на Сході.