Із кожним роком тернопільські абітурієнти все частіше обирають для навчання закордонні вузи. Адже це дає і кращі перспективи на майбутнє, і можливості побачити світ. Сьогодні про своє навчання в інших країнах читачам розповідають Ірина Кучерява (Варшавський університет соціальних та гуманітарних наук) і Надія Гладчук (Оклендський коледж у штаті Мічиган).
Вступні іспити та перші судження
«Вступних іспитів я не складала, – розповідає Ірина, – та оскільки моя програма була англійською мовою, то важливою умовою для вступу було підтвердження знання саме англійської. Відтак довелось вперше зіткнутись із тестом IELTS (International English Language Testing System)». Подібна ситуація склалась й у Надії: «Зареєструвалась для подання необхідних документів, а через кілька днів здавала тест на визначення рівня знання англійської мови. Одразу отримала свій результат, котрий вписувався в прохідний бал, і здійснила оплату за навчання».
Особливості оплати
Система оплати за навчання у США та Польщі відрізняється. У польському вузі можна сплачувати як за семестр, так і за рік навчання, у США – за кожен предмет окремо чи за семестр одразу.
«У моєму коледжі, – розповідає Надія Гладчук, – не обов’язково платити одразу за повний семестр, як в Україні, можна взяти 1-2 предмети й платити лише за них, а пізніше добрати решту. Однак в результаті замість 3-4 років навчання студент може закінчувати коледж 6-8 років. При цьому паралельно він може спокійно працювати, а кілька раз на тиждень відвідувати заняття. Сама вартість предметів досить висока, один коштує в середньому 600 доларів. А такого поняття, як державна форма навчання, тут взагалі нема. За все потрібно платити».
«Під час навчання у Варшаві, у мене був свій акаунт на університетській онлайн-платформі, де були зазначені банківські реквізити для оплати. За попереднім узгодженням оплату можна було здійснювати за рік, семестр чи місяць, – ділиться досвідом Ірина. – В середньому рік навчання мені обходився у дві з половиною тисячі євро, але знаю, що зараз ця програма коштує вже від трьох тисяч».
Стипендії та проживання
«Як і більшість абітурієнтів, – говорить Ірина Кучерява, – я скористались для пошуку квартири послугами спеціальної фірми, але результатом була незадоволена. Мене поселили в гуртожитку з поганими умовами майже на виїзді з Варшави. Згодом нам з друзями вдалось винайняти приватну квартиру. Від тоді я уникаю гуртожитків, хоч у Варшаві можна знайти такий і з хорошими умовами, зручним розташуванням та вигідною ціною. Що ж до стипендії, то мушу зазначити, що більшість українських студентів у Польщі навчається у приватних вишах, а в таких стипендію отримати або взагалі нереально, або дуже складно. Спростити умови для українських студентів може наявність так званої «карти поляка». Серед знайомих я знаю лише одну людину, якій вдалось отримати стипендію без наявності такої карти, але й вимоги до такого студента набагато вищі».
У Сполучених Штатах, як розповіла Надія Гладчук, працюючий студент цілком здатний оплачувати і своє навчання, і житло. студент спокійно може працювати й оплачувати собі пристойну квартиру та навчання. А працювати в різних сферах американці мають право з 16-ти років. А після досягнення 21-го більшість батьків вже точно перестають платити за навчання і фактично не допомагають. А от із стипендіями у США складніше. Можна подавати заявки на різного роду гранти, але при цьому треба обов”язково надавати документи про свої доходи, тобто підтвердження, що студент не є платоспроможним, і при цьому відмінно вчитися. В кінцевому результаті все-одно потрібно платити за навчання самому, але спеціальна комісія, згідно поданої заяви, перевіряє студентів, тож пізніше може повернути частину грошей за попередній семестр.
Одна корисна порада
На закінчення нашої розмови Ірина Кучерява порадила всім бажаючим навчатись за кордоном заздалегідь обрати виш та активно співпрацювати з педагогами. «Сьогодні в кожному університеті Польщі чи іншої країни, – сказала вона, – існують відділи міжнародної співпраці з країнами східної Європи. Дуже рекомендую контактувати з ними, адже вони і створені для того, аби зробити процедуру вступу для іноземних студентів максимально простою та швидкою. До речі, частина працівників такого відділу у моєму університеті – українці».
Тетяна Питак