Останні роки в Україні, зокрема, і в Тернополі можна помітити значне зростання людей, які починають цікавитись літературою. Також все більшої популярності набирає і сучасна українська проза та поезія. Практично щотижня у Тернополі можна відвідати презентації книг, літературні та авторські вечори. Що ж найбільше цікавить тернопільського читача та який він із себе? Про це розповів головний редактор видавництва «Крок» та арт-менеджер книгарні «Є» Юрій Матевощук.
- Що зараз читають тернополяни з української літератури?
- Можна сказати, що в нас є зацікавлення українською художньою літературою. Це, зокрема, ті самі Жадан, Іздрик, Бабкіна, Дара Корній та інші. Все залежить від новизни. Як тільки український письменник видає якусь нову книжку, це відразу провокує читача до купівлі і зацікавленням цим продуктом. Проте аудиторія дуже різна і виділити щось окреме тяжко.
- У якому стані перебуває книговидання в Україні і що користується попитом?
- Хочу зазначити, що останні роки українські видавці почали видавати значно більше книг, ніж зазвичай. І це є дуже важливо. Окрім сучасної літератури видається ще і українська класика. Яскравим прикладом того є «Українська Поетична Антологія» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яка просто, поступивши в книгарні, зникає з полиць. Інша справа, що українською мовою зараз почали видавати ще більше іноземної літератури, і це теж не може не радувати. Як приклад можу навести книгу Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Вона вже довший час користується широким попитом і таких прикладів дуже багато. Користуються популярністю і розмальовки-антистрес. Зараз «Клуб сімейного дозвілля» вже близько півроку видає книжку «Знищ цей щоденник» та інші. Це також добре, але я не можу назвати це книжками – хіба якимось засобом для дозвілля.
- Яка вікова характеристика аудиторії, що відвідує літературні заходи?
- Якщо зробити зріз за останні півроку, то можна помітити, що заходи в основному відвідують люди від 16 до 30 років, але це не постійна аудиторія. У молоді постійно смаки мінливі. Проте мені дуже приємно, що у нас є певна категорія людей старших, їх не так багато, але вони часто і, можна сказати, майже постійно відвідують заходи. Також хочеться сказати, що у найбільш стресові події для держави література була засобом, який рятував ситуацію, а культура була ключем до порозуміння.
Степан Гречківський