Роз’яснення та відповіді на запитання дає юрист, член Національної спілки журналістів України Роман Руснак. 1.Нагадайте, будь-ласка, положення законодавства про відповідальність за посягання на життя і здоров’я журналіста.
– Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.
Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.
У разі відшкодування, відповідно до Цивільного кодексу України, журналістом чи засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них накладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації.
Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема, досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.
Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.
2. Як охороняється праця журналістів?
– Охорона праці журналістів здійснюється за визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами. Журналістам гарантуються права на охорону праці, пільги та компенсації за роботу із важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров’ю при виконанні службових обов’язків, та права на відповідні відшкодування на підставі і за нормами Закону України “Про охорону праці” при обов’язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів.
Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації.
Відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконували) службові обов’язки в небезпечних для життя та здоров’я умовах, також забезпечуються власниками (засновниками, співзасновниками) засобу масової інформації.
Проект «Реформа роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ у Тернопільській області» реалізовується Тернопільським прес-клубом у партнерстві з Тернопільською обласною державною адміністрацією та обласною радою за підтримки програми «Український Медійний Проект (У-Медіа).