Нещодавно стала в Бережанах свідком того, як людей, що заробляють на життя торгівлею домашніми продуктами біля ринку, правоохоронці відганяли подалі від газонів, аби, не дай Бог, не насмітили чи не потоптали траву. Це мене зачепило, бо коли на цих же газонах стояв цілий цирковий вагончик,то жодних заперечень з боку міліції чомусь не було. Невже найбільша загроза чистоті райцентру – це сільські жителі, що привозять на продаж у місто молочні продукти та городину? Звичайно, це вам не приватні магазинчики біля Будинку культури, які ростуть, як гриби після дощу, «прикрашаючи» і без того «просторий» центр, й не палатки з пивом, біля яких завжди валяються порожні пляшки. То може ще ввести податок на місце продажу натуральних продуктів? Щоб бабці з молоком не збагачувались, а люди йшли купувати напівфабрикати у супермаркетах, примножуючи прибуток їх «бідних» власників? Взагалі часом складається враження, що найбільша та найактуальніша проблема місцевої влади – це не «мертві» підприємства і роздовбані дороги, а саме селяни, що задля виживання торгують в місті плодами своєї важкої щоденної праці. Так, можливо такий підробіток і не передбачений законом, але ним не передбачені і численні оборудки та махінації тих, хто при владі. Вона хоче навести порядок? Чудово! Але чому тоді не дивиться туди, де купа значно більших порушень? Натомість прискіпується до людей, які просто вимушені стояти на вулиці з тим нехитрим товаром? Дуже дивне розуміння порядку серед суцільного безладу.
Богдана Николишин