Вже не перше літо я проводжу в сонячній Італії, і щоразу відзначаю особливості менталітету жителів цієї країни. Передусім – це манера розмовляти. Адже вона дуже відрізняється від нашої яскравою мімікою та безліччю своєрідних жестів. Цікавим мені також здалося їхнє ставлення до їжі, особливо до сімейних обідів– тут ти хочеш чи не хочеш, але о 12 годині зобов’язаний сісти за стіл. А сподобалось мені найбільше те, що люди там ніколи не втрачають смаку до життя і позбавлені комплексів. Бабусі не замотуються у хустини навіть у своїх 90 років, а фарбують волосся та роблять макіяж, а дідусі продовжують задивлятися на молодиць. Ще люди старшого покоління там набагато простіше ставляться до неформальних проявів своїх дітей та внуків-правнуків, тому, приміром, не обурюються і навіть не дивуються, споглядаючи їхні пірсінги та татуювання. Що ж до молоді, то в Італії рідко зустрінеш сімнадцятирічних дівчат на високих підборах і з яскравою косметикою. Зазвичай молоді італійки ходять у зручному взутті та з легким макіяжем. Також тамтешній люд вміє дуже добре розслаблятися й відволікатися від проблем та буденних справ. І взагалі я помітила, що жителі цієї красивої країни набагато простіше ставляться до багатьох речей, і цьому в них варто повчитися. А ось до одруження там ставляться навіть дуже серйозно, тому створювати сім”ї італійці не поспішають. І навіть якщо хлопець і дівчина вирішили просто жити разом – це вже відповідальний крок, а їхня пара вважається “копією сім”ї”, тому в разі виникнення великих непорозумінь чи проблем діло може дійти і до суду. Тому стосунками у них, як правило, не легковажать.
Богдана Николишин