Ситуація навколо підписання угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом стає все напруженішою. Ми попросили нашого власного кореспондента за західним кордоном Ігоря Сцібайла задати кілька запитань на цю тему громадським і політичним діячам Польщі – держави, яка є активним помічником України у її євроінтеграційних потугах. Сьогодні – слово президенту Фундації «Партнерство для середовища» Рафалу Серафіну. До слова, ця Фундація є найдосвідченішою екологічною організацією в Польщі щодо підтримки місцевих ініціатив в галузі сталого розвитку, вона була заснована в 1991-му, перші п`ять років діючи в якості програми Американсько- Німецького фонду Маршалла США, відтак – вже в якості самокерованої польської організації.
– Пане Рафале, якими є ваші думки з приводу угоди про Асоціацію між Україною та ЄС?
– Нам дуже залежить, щоб Україна стала ближчим партнером Європейського союзу. Як фундацію, нас цікавить це з тих же причин, що ними ми самі переймалися перед вступом до ЄС. Тоді в Польщі охорона навколишнього середовища та зобов’язання громадян в цій справі не були такими виразними і актуальними. Та як тільки ми увійшли до Європейського союзу, який ставить відповідні умови, справи екології стали безпосередньо частиною державної політики Польщі. Вважаю, що подібні речі будуть відбуватися і в Україні. Охорона навколишнього середовища – це великі витрати, і тільки коли держава змушена прийняти цілий пакет, як у випадку ЄС, то чітко визначаються не лише обов’язки, а й права і переваги, які є значними. Відкривається доступ до ринку, до найрізноманітнішого досвіду, до вільного руху. Мусимо пропагувати екологічне мислення на Україні, а Європейський союз пропонує ефективні вирішення цього питання.
– Чи вважаєте, що Україна готова до таких зрушень ?
– Це є процес, на який треба дивитися в історичному ракурсі. Мене особисто непокоїть, що Україна в останні роки сповільнилася ( можу порівнювати, бо наша фундація співпрацювала з українськими громадськими організаціями в 90-ті роки), але також розумію, що це складний процес, і сказав би, що Польща до сьогодні так само ще не готова бути належно відповідальним членом ЄС. Над усім цим треба щоденно наполегливо працювати, і велика роль в цій праці належить неурядовим громадським організаціям, які повинні не лише привертати увагу до проблем, а й брати активну участь у їх вирішенні задля покращення життя людей. Якби громадське суспільство України було сильнішим і активнішим, то воно б однозначно прискорило цей процес.
– Як гадаєте – чи буде підписана угода про асоціацію найближчим часом?
– Це залежить від української влади. Зі сторони Євросоюзу, і, зокрема, Польщі таке прагнення є, і ми сподіваємося, що ця угода таки буде підписана, що прискорить весь цивілізаційний процес. Також вважаю, що трактування ЄС як передусім джерела фінансів є нерозумінням потенціалу європейського співтовариства. На мою думку гроші Євросоюзу зробили багато шкоди в Польщі, якщо говорити про громадське суспільство та партнерство між бізнесом і місцевим самоврядуванням. Тож одночасно потрібно бачити інші переваги Європейського союзу, про які, можливо, замало говориться в Україні.
– А які очікування від України?
– Приєднання України ( свого часу так було і з Польщею) мало б внести черговий ефективний фермент у розвиток співтовариства. Є підстави стверджувати, що східний напрямок розширення пропонує Євросоюзу набагато більше можливостей, ніж південний. І це буде розвиток на користь усіх.
