Оцінки виборчого процесу: наміри та мотиви голосування, довіра та симпатії

12.03.2019, 22:26
243 Переглядів

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку березня 2019 року, майже дві третини опитаних заявили, що завжди беруть участь у виборах, ще 22% сказали, що майже завжди голосують. 4% респондентів зазначили, що голосуватимуть уперше. Лише 10% сказали, що майже ніколи або ж взагалі ніколи не голосують. Найбільше останніх серед наймолодших респондентів та мешканців Києва.

  • 83% опитаних в тій чи іншій мірі декларують свою готовність взяти участь у виборах Президента 31 березня 2019 року. Серед симпатиків усіх рейтингових кандидатів готовність проголосувати висловлюють близько 80% опитаних. Відносно нижчий рівень мобілізації спостерігається серед наймолодших вікових груп (18-25 та 26-35 років) та у Києві.

 

  • При цьому, оцінюючи за 10-ти бальною шкалою ймовірність своєї участі у голосуванні 31 березня 2019 року, тільки дві третини висловили найвищий рівень впевненості у тому, що вони прийдуть на вибори. Відносно менше таких респондентів серед наймолодшої вікової групи 18-25 років (46%) та тих, хто ще вагається із вибором (64%). Серед тих, хто завжди голосує на виборах, таких більше 80%. Водночас, серед тих, хто заявив, що майже завжди бере участь у голосуванні, – 42%, а серед тих, хто голосуватиме уперше, – 55%.
  • 82% зазначили, що точно знають, де знаходиться їхня виборча дільниця. Відносно нижчий рівень обізнаності про місце голосування спостерігається серед молодших опитаних, жителів Києва та Донбасу, тих, хто голосуватиме уперше або ж голосує на виборах дуже рідко.
  • При цьому тільки 18% опитаних вже перевіряли наявність свого прізвища у списку виборців.
  • 44% опитаних заявили, що зазвичай голосують зранку – з 8 до 12 години. 22% – переважно голосують з 12 до 15 години, 10% – з 15 до 18 години і лише 5% – після 18 години. У ранковий час люблять йти голосувати переважно найстарші виборці, натомість молодь надає перевагу обідньому та післяобідньому періоду. У регіональному розрізі відносно більше тих, хто голосує зранку серед мешканців південних та центральних регіонів, а також Донбасу, тоді як на Галичині відносно більше тих, хто голосує між 12 та 15 годинами. Серед тих, хто зазвичай голосує на виборах, більшість робить це зранку і найбільше таких серед виборців Ю.Тимошенко, Ю.Бойка та О.Ляшка.
  • Лише третина опитаних висловили готовність простояти в черзі на дільниці більше однієї години. Водночас, третина готові чекати в черзі до півгодини, ще кожен п’ятий – до години. Найбільш «стійкий» виборець – на Сході, Півночі та Галичині, серед найстарших опитаних, виборців О.Вілкула та Ю.Бойка. Натомість симпатики В.Зеленського, О.Ляшка та ті, хто не визначилися, висловили найменшу готовність довго стояти в черзі, щоб віддати свій голос.
  • 74% опитаних зазначили, що готові пожертвувати відпочинком задля того, щоб проголосувати на виборах, водночас 16% – протилежної думки і швидше проведуть час зі своїми друзями і не підуть на вибори, якщо доведеться обирати щось одне. Найбільше останніх серед наймолодших респондентів (18-25 років – 34%, 26-35 років – 23%), тих, хто голосуватиме уперше (30%) та рідко бере участь у виборах (45%).
  • Серед суб’єктів виборчого процесу найвищим рівнем довіри користуються міжнародні спостерігачі (71%). Спостерігачам від громадських організацій, правоохоронцям, які забезпечують порядок на дільницях, працівникам дільничних виборчих комісій, соціологам, що проводять екзит-поли довіряють майже дві третини. Спостерігачам від кандидатів – 58%, Центральній виборчій комісії – лише 49% (не довіряють – 38%).
  • Серед кандидатів в президенти відносно вищим рівнем довіри користується Володимир Зеленський (43%). Також високий рівень довіри мають Юлія Тимошенко (28%), Анатолій Гриценко (26%) та Петро Порошенко (24%). Олегу Ляшку довіряють 19% опитаних, Юрію Бойку – 18%, Андрію Садовому – 17%, Святославу Вакарчуку – 16%, Олександру Шевченку – 13%, Ігорю Смешку – 13%, Олександру Вілкулу – 12%, Євгенію Мураєву – 10%.
  • При цьому, найвищий рівень недовіри мають Петро Порошенко (69%) та Олег Ляшко (71%).
  • Лідером президентського рейтингу є В.Зеленський, якого підтримують 24,7% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію займає Ю.Тимошенко (18,3%), третю – П.Порошенко (16,8%). За А.Гриценка готові віддати свої голоси 10,3%, Ю.Бойка – 9,9%, О.Ляшка – 5,7%, І.Смешка – 3,3%, О.Вілкула та Є.Мураєва – по 2,7%.
  • За останній тиждень зміцнили свої позиції А.Гриценко та Ю.Тимошенко.
  • Майже чверть не визначилися з вибором кандидата. Важливо, що найбільше таких серед найбідніших виборців, опитаних, які зазвичай найактивніше голосують на виборах, респондентів старшого та середнього віку, більше серед жінок в Центрі та на Заході країни.
  • В.Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях. У Києві та Центрі він конкурує з Ю.Тимошенко та П.Порошенком. Останній має міцні позиції у Галичині та Заході. Лідер Батьківщини – у центрально-західних регіонах та Півночі країни. Найвищий рівень підтримки А.Гриценка – у Галичині, Ю.Бойка – у південно-східних областях та особливо на Донбасі.
  • В.Зеленський лідер симпатій серед респондентів, які голосуватимуть вперше (це майже кожен десятий виборець кандидата), а також серед респондентів, які не часто голосують на виборах. Тоді як серед респондентів, які завжди голосують, він ділить першість з Тимошенко та Порошенком, також у цій категорії мають відносно кращі позиції Гриценко та Бойко.
  • 22% опитаних вважають, що наступним президентом буде П.Порошенко. У перемогу Ю.Тимошенко вірять 20%, В.Зеленського – 18%. Позитивну динаміку за цим показником мають В.Зеленський та Ю.Тимошенко. Водночас, за тиждень дещо похитнулися показники П.Порошенка.
  • 50% опитаних зазначили, що керуються у своєму виборі вірою у те, що кандидат, якого вони підтримують, може принести зміни в країні. Третина обирає свого фаворита через наявність у нього реальної програми розвитку країни, чверть – через віру у те, що кандидат поведе країну у правильному напрямку, або ж наявністю у нього досвіду державного управління. Кожен п’ятий голосує тому, що кандидат виступає проти існуючої системи.
  • Мотив очікування змін та протесту проти системи найбільше акцентований у симпатиків Зеленського. Натомість програма розвитку країни, наявність сильної команди та лідерські якості найбільше надихають виборців Тимошенко та Порошенка. Виборці останнього також найчастіше зазначали, що обирають свого фаворита через наявність у нього досвіду державного управління, аналогічний мотив присутній серед симпатиків Тимошенко, Гриценка та Смешка.
  • Майже кожен десятий прихильник Тимошенко, Порошенка та Зеленського обирає свого кандидата через найвищі шанси перемогти. Щонайменше кожен десятий прихильник Зеленського і Ляшка обирає кандидата, бо інші ще гірші. Також виборців Зеленського, Ляшка та Мураєва мотивують особисті симпатії до кандидата.
  • Майже три чверті опитаних вважають, що головним мотивом голосування за т.зв. «нові обличчя» є очікування змін у країні, 18% натомість переконані що цей феномен викликаний бажанням помсти т.зв. «старим політикам» за те, що вони зробили з країною. Останнє твердження має відносно більшу підтримку серед симпатиків П.Порошенка, А.Гриценка та Ю.Тимошенко.
  • Цікаво, що майже кожен п’ятий опитаний хотів би аби Святослав Вакарчук таки взяв участь у президентських виборах. Найбільше таких серед виборців Західної України та Києва, серед симпатиків Гриценка, Зеленського та Порошенка.

    Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,5%. Терміни проведення дослідження:

    1-7 березня 2019 р.

12.03.2019, 10:26
243 Переглядів