Як ми уже повідомляли, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, за підтримки Медійної програми в Україні, проводить моніторинг роздержавлених газет. Першою хвилею такого дослідження були охоплені по чотири друкованих видання та їхні сайти у восьми областях України – Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській та Чернівецькій. Всього було оцінено 1398 матеріалів у друкованих медіа і 596 – в їхніх електронних версіях. Як зазначила у вступі до аналітичного звіту за результатами цього моніторингу керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко, за мету було поставлено «дослідити якість інформації, яку пропонують читачам медіа, що стали на складний шлях роздержавлення». Відтак пропонуємо увазі читачів висновки, зроблені експертами щодо дотримання згаданими ЗМІ професійних стандартів журналістики, а також – щодо жанрової палітри матеріалів.
Роздержавлені регіональні медіа мають ті самі проблеми в дотриманні стандартів, що й приватні ЗМІ. В середньому друковані й електронні досліджувані видання дотримувалися стандартів на рівні 3,74 бали в друкованих і 3,75 бали – на сайтах із можливих п’яти. Найгірше журналісти дотримуються балансу думок (0,21 бали в друкованих і 0,13 — в онлайн); краще відокремлюють факти від думок (0,75 у друкованих і 0,49 — на сайтах). Матеріали, на думку експертів, є достовірнішими у друкованих виданнях (0,82 бали) і менш достовірними на сайтах (0,56 бали). Матеріали здебільшого написані доступною мовою, і в текстах відсутня мова ворожнечі.
Низький бал за дотримання стандарту достовірності (0,56 бала), на думку експертів, обумовлений тим, що онлайн-видання зловживають оприлюдненням офіційних повідомлень державних установ (адміністрацій, поліції, фіскальної служби тощо) і при цьому ніяким чином не перевіряють і не доповнюють надані тексти. Між тим більшість із них написана в безособовий спосіб, що вводить читача в оману – залишається незрозумілим, хто саме є джерелом та несе відповідальність за надану інформацію. Але знайшли експерти серед роздержавлених видань і такі, що можуть служити прикладом для інших. Так дніпропетровські експерти відзначили кілька матеріалів, як взірцеві, у газеті «Степова зоря» (місто Петропавлівка Дніпропетровської області №5, 2019). У цих матеріалах дотримано базові стандарти журналістики й спостерігається очевидно незалежна позиція місцевого видання від місцевих роботодавців та місцевої влади: «Гарно звітують!», «Проблема: Дуби на дрова? Карається законом», «Із хама не буде пана». Відповідні публікації є й на веб-сайті «Петропавлівка city».
Щодо жанрової палітри роздержавлених друкованих регіональних медіа, то найбільше, за висновком експертів, в них використовуються інформаційні жанри, які склали 43% від загального обсягу. Ще 31%, тобто третину загальної площі, займають тексти з категорії «Інше», що включає привітання, гороскопи, кросворди, рецепти тощо. Як один з негативних прикладів, у звіті наводиться газета «Вільне життя» (місто Кіцмань Чернівецької області), в якій «позажанрові» матеріали переважають удвічі й складають 68% від загального контенту. Тобто читачі мають такий собі розважальний листок, що містить плітки, побутові поради та опис парареальних подій, і називає себе газетою.
9 % контенту роздержавлених ЗМІ займають прес-релізи, звіти та офіційні повідомлення. Отже, на журналістські матеріали інших жанрів у реформованих медіа просто не залишається площі — аналітичні матеріали складають лише 4% контенту, інтерв’ю — 2%, художні жанри — 4%, листи і звернення читачів (!) — 2%. Окремо слід зазначити, що журналісти не проводять і не публікують журналістських розслідувань. Таку ж ситуацію експерти ІДПО спостерігали і в обласних регіональних медіа, які досліджували в попередні роки. «Проведення таких розслідувань потребує коштів, професійних навичок, а також мужності. Залишається гадати, чого саме бракує в редакційних колективах локальних видань», – пише Світлана Єременко.
Якщо коротко узагальнити висновки експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика з даних питань, то вони є такими. Реформовані видання, на думку експертів, поки що не демонструють високих фахових стандартів, не визначилися з інформаційною політикою. Лише деякі забезпечують професійне зростання своїх журналістів. Аналіз тем та жанрів показав, що малі ЗМІ навряд чи мають концепцію розвитку. Хоча вже одне те, що вони стали на шлях реформування, заслуговує на повагу. За результатами цієї хвилі моніторингу експерти констатують, що роздержавлена преса переживає період адаптації до нових ринкових умов. Редакціям бракує коштів і професійних кадрів, тож часто реформовані медіа продовжують працювати по-старому і потурати смакам тієї категорії читачів, яким потрібна не газета з висвітленням фактів і думок, а офіційний вісник на кшталт паперової дошки оголошень. “Або друковані видання стануть мультимедійними медіа-провідниками у районах, або перейдуть у статус аутсайдерів. Прогресивних змін в інформаційному забезпеченні населення вимагатимуть також новостворювані об’єднані територіальні громади. Уже зараз у роздержавлених районках з’являються тематичні сторінки перших об’єднаних територіальних громад – «газети в газеті». Чи захочуть ці ОТГ більшого? – риторичне запитання насамперед для місцевих журналістів”, – вважають незалежні експерти.
За даними аналітичного звіту підготувала Світлана МИЧКО
Повний текст звіту можна прочитати тут – http://idpo.org.ua/reports
На фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика
P.S. Дослідження експертів ІДПО продовжується. Про нові результати буде далі.