Сьогодні в Укрінформі відбулася прес-конференція на тему «Основні медійні тренди першої передвиборчої кампанії-2019. Попередній аналіз», що її організували ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації». Взяла у ній участь і Світлана Єременко – виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, чий виступ стосувався діяльності в даному контексті роздержавлених районних газет та їхніх сайтів. Моніторинг цих ЗМІ Інститут демократії імені Пилипа Орлика розпочав в лютому 2019 року за підтримки Медійної програми в Україні. Впродовж місяця експерти проводили дослідження у восьми регіонах України: Донецькій, Луганській, Житомирській, Чернівецькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській та Львівській областях ( по чотири друкованих видання та їхні сайти в кожному регіоні). Про попередні результати і розповіла коротко у своєму виступі ( подаємо його майже без скорочень) Світлана Єременко:
– Якщо хтось не знає – Інститут демократії імені Пилипа Орлика власне вже 7-й рік досліджує регіональні медіа. А в цьому році ми взагалі дісталися аж в глибинку – поставили собі за мету дослідити роздержавлені медіа і власне подивитися, що відбувається в них, як вони подають інформацію, які у них проблеми. Тобто якщо ми раніше досліджували обласні видання, то тепер це були маленькі міські і районні газети та їхні сайти. Відразу скажу, що сайти знаходяться у що називається зародковому стані. Вони майже не працюють, або поповнюються дуже рідко, або просто дублюють ту інформацію, яка подається в газетах, але в скороченому вигляді. Тобто над сайтами регіональним медіа ще потрібно працювати і працювати.
Якщо говорити про передвиборчу джинсу, то скажу відразу, що ми її помітили набагато менше, ніж це було, скажімо, перед виборами Януковича. Хоча з іншого боку потрібно зважати, що це все-таки маленькі газети, тож інколи навіть самі редактори кажуть, що їм просто не пропонують цих передвиборчих агітаційних матеріалів. Всього за результатами нашого моніторингу ми зафіксували в друкованих роздержавлених медіа 6 відсотків джинси і 9 відсотків неналежно маркованої реклами, а на сайтах – так само 6 відсотків джинси і трохи менше, десь біля двох відсотків, неналежно маркованої реклами. Якщо говорити про саме політичну джинсу, то треба сказати що роздержавлені медіа взагалі дуже мало уваги приділяють політиці і, зокрема, виборам. В друкованих медіа це близько шести відсотків усіх матеріалів, а на сайтах ще менше, близько трьох відсотків. Зате в роздержавлених районних медіа значно більше уваги, ніж, скажімо, в обласних, приділяється місцевому самоврядуванню, місцевим проблемам, життю місцевої громади. Але, як і в обласних, дуже погано висвітлюються проблеми війни, військових дій, поранених, проблеми переселенців. Це на рівні всього 0,5 -2 відсотків матеріалів. І навіть в Луганській та Донецькій областях, які територіально найбільше наближені до конфлікту, ці проблеми майже не висвітлюються. Таку ситуацію навіть важко пояснити…
Якщо говорити конкретно про вибори і порівняти по регіонах, то найбільше передвиборчої джинси ми помітили в Житомирській і Січеславській областях. В Житомирській – це 10 відсотків. Переважають такі матеріали, наприклад, в газеті «Народна трибуна» ( місто Ємільчине), де виявлено майже 20 відсотків таких матеріалів. Переважають матеріали на підтримку Порошенка, Тимошенко, ну і була також помічена джинса з елементами чорного піару проти Зеленського. А от у Дніпрі переважає політична джинса на підтримку Вілкула, хоча також трапляється на підтримку Порошенка і Тимошенко. Ну і ще там дуже активно йде політична джинса, яка підтримує керівництво Дніпра і Кривого Рогу. Це характерна особливість саме для Дніпра і Січеславської області. В Донецькій області виявлено 6 відсотків джинси. Причому деякі з цих матеріалів, якби розумніше їх подати, могли б бути просто пізнавальними інформаційними ( йшлося про результати соціологічних досліджень – ред.). Але в такій формі, як вони були подані журналістами, ми змушені були зараховувати їх до джинси.
Цікаво, що взагалі не було помічено передвиборчих матеріалів з ознаками політичної замовності у Львівській, Чернівецькій і Луганській областях. В Луганській області ми побачили кілька матеріалів на підтримку Бойка, але вони були чемно позначені, як реклама, що дуже рідко трапляється в роздержавлених медіа. Вони практично не позначають такі матеріали як рекламу, так само не позначають і рекламних блоків. Навіть коли дають дуже багато офіціозу. Здавалося б, роздержавлені медіа тільки-тільки звільнилися від кайданів, якими були прикуті до влади, і тепер можуть собі дозволити працювати вільно. Але нічого подібного! Дуже багато є там матеріалів, які раніше ховали в рубриці «Офіційно» – звіти всілякі, прес-релізи, тощо, тобто купа іде матеріалів від влади, які здебільшого нікого не цікавлять. Хоч часом там є важлива інформація, і можна б було зробити нормальний матеріал, але журналісти цього чомусь не роблять. І головне, що такі матеріали повинні відзначатися рубрикою «За угодою», тобто згідно з законом ЗМІ повинні укладати угоди з владою на висвітлення її діяльності і відповідно позначати їх у газеті, але цього, на жаль, не робиться. В Харкові, не зважаючи на початок передвиборчої агітації, відвертої джинси також не виявлено. Єдина газета «Трибуна трудящих» розмістила величезний портрет Порошенка на всю полосу з таким же величезним підписом «Зупинити агресора, спинити загарбника!». І, як завжди, позитивно в усіх матеріалах харківських медіа подається постать голови облдержадміністрації Юлії Світличної, що власне також є політичною джинсою.
Попри все, підкреслюю ще раз, що такої кількості джинси, як це було перед виборами Януковича, ми не помітили. Тоді вона доходила до 60 відсотків, а в деяких газетах і взагалі до 90 відсотків матеріалів було зафіксовано!
На фото – Світлана Єременко