Як відомо, Тернопільський прес-клуб (при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) реалізовує проект «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності». Під час одного з тренінгів в рамках цього проекту серед учасників ( в основному це були керівники редакцій) було проведене тематичне анкетування. Його основні результати і пропонуємо сьогодні увазі читачів.
Відповіді на запитання «Чого ви очікуєте від роздержавлення?» поділилися на оптимістичні та песимістичні майже порівну. Оптимісти чекають, зокрема, «самостійності», «росту рейтингу видання», «можливості розвивати інші напрямки діяльності», «збільшення тиражу за рахунок наповнення цікавим контентом і зменшення офіціозу», «збереження тиражу, нормальної життєдіяльності газети». Дехто висловився більш емоційно. «Свободи слова нам не бракувало, нині ж – залежна незалежність, але ми оптимісти, і хочемо зберегти єдиний архів історії району –газету», – написав один з редакторів. «Механізм недосконалий, але поїзд пішов…» – констатувала інший керівник районки. Більшість песимістів були лаконічними: «Нічого доброго», «Окрім проблем нічого». Але були такі, хто намагався пояснити свій песимізм – «Від роздержавлення очікуємо ніби як можливості об’єктивного висвітлення, але якщо врахувати, що треба заробляти гроші, а їх платять якраз за необ’єктивність, то навіть і не знаю…».
Серед того, що турбує їх сьогодні у зв’язку з роздержавленням найбільше, представники редакцій очікувано назвали дві головні проблеми. Перша – це, звичайно, фінансова, чи буде можливість заробляти достатні кошти для функціонування газети без дотацій влади. Друга – це недосконалість законодавства по роздержавленню та брак правових знань для того, щоб безпечно і успішно лавірувати в ході реформи між усіма «законодавчими неув’язками». Відтак і щодо того, яких саме знань бракує їм для переведення газети в режим самостійної діяльності, редактори відповіли, що передусім юридичних, правових, і такою ж мірою – знання газетного менеджменту. А однією з «локальних» проблем номер один, які турбують керівників газет, за результатами анкетування можна назвати питання збереження редакційного приміщення саме на тих умовах, які вказані в Законі.
Від проекту представники його цільової аудиторії очікують перш за все юридичної підтримки, бажано у вигляді чітких інструкцій, як оформляти необхідну документацію та діяти в тому чи іншому конкретному випадку. «Щоб не «вляпатися» хоча б з документами, чого нас регулярно і прегарно навчають, не зважаючи на численні правові колізії, в яких не розібралися навіть ті, хто прописував закон. «Безумству сміливих співаємо пісню!»» – написано в одній з анкет.
Не менше зацікавлені керівники районок в отриманні практичних рекомендацій щодо налагодження фінансової діяльності газети та можливості поспілкуватися з тими, хто вже має успішний досвід реформування своїх видань. Все це буде враховано при плануванні наступних тренінгів та інших заходів проекту, що його реалізовує Тернопільський прес-клуб.
Серед відповідей учасників анкетування на запитання «Що турбує вас найбільше стосовно майбутнього вашої газети?» найбільш характерними були наступні: «Фінансова ситуація, стан друкованих ЗМІ загалом», «Фінансова можливість читачів», «Проблема з виживанням без матеріальної підтримки», «Чи не поглине інтернет друковані ЗМІ». При цьому на наступному тренінгу, присвяченому саме
шляхам створення на базі колишніх комунальних газет сучасних прибуткових приватних підприємств, де успішним досвідом ділився редактор районної газети «Трудова слава» (Херсонська область) Валерій Горобець, явка чомусь виявилась нижче середньої. Парадокс?