Алекс Ліссітса: «У Тернопільщини є великі перспективи «розцвісти»

18.07.2019, 12:30
185 Переглядів

Як ми анонсували, у Тернопільському прес-клубі відбулася зустріч з президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», провідним спеціалістом у галузях стратегічного менеджменту та аналізу продуктивності й ефективності сільськогосподарських підприємств  Алексом Ліссітсею. Послухати все, що він говорив, було б дуже корисно усім тим, хто постійно волає, що в українському селі «все пропало». Виявляється, все зовсім не так.

   – Говорили, що без Росії українське село пропаде, – розпочав Алекс Ліссітса свою розповідь про існуючу ситуацію, – але воно, навпаки, розвивалося, і почало виходити на європейські ринки та успішно їх завойовувати. Минулоріч  Україна увійшла до трійки країн, що експортують зернобобові культури. Товарів і послуг в сільському господарстві експортовано на 18 мільярдів доларів, з них третя частина пішла в ЄС. За останні три роки взагалі  зроблений ривок і кількісний, і якісний. Взяти хоча б той факт, що українці витіснили американців з китайського ринку сої та кукурудзи.

   Алекс Ліссітса назвав ще цілу низку фактів на підтвердження того, що аграрна реформа в Україні впродовж останнього часу проводилася дуже успішно. Він вважає, що останні три роки роботи уряду на чолі з Володимиром Гройсманом –  це, мабуть, були найкращі часи для ведення агробізнесу в Україні. Те саме – і щодо реформи децентралізації, яка суттєво змінює життя в регіонах. Як один з прикладів, пан Алекс  назвав зміни в Корюківській ОТГ на Чернігівщині, звідки родом, і де місцевий бюджет з 12-ти мільйонів за короткий час зріс до 170-ти. Разом з тим він зупинився на проблемах сьогоднішнього сільського господарства в Україні, зокрема, дефіциту кадрів  та відсутності якісної аграрної освіти, на вирішення яких спрямовані і зусилля «Українського клубу аграрного бізнесу». Однак для комплексного вирішення цих та інших проблем, переконаний фахівець, потрібно завершувати реформи, а зробити це спроможні лише компетентні люди, які вже мають досвід у цій справі.

   «Нові обличчя у владі – це добре, – зазначив Алекс Ліссітса, –  однак аж ніяк не можна перекреслювати і множити на нуль всіх тих, хто вже провів велику успішну роботу, а головне – хто знає, що і як робити далі. Саме такі люди потрібні у Верховній Раді, команда професіоналів, яка не буде сидіти в парламенті два роки, як на лавці, і тільки вчитися, що робити і які кнопки натискати. Ця команда має вже завтра продовжити розпочаті реформи, і робити це правильно, щоб не втратити здобуте».

   На запитання журналістів, чому він раптом вирішив піти в політику, і чому саме з «Українською стратегією Гройсмана», Алекс Ліссітса відповів, що відколи він повернувся в Україну з Німеччини, то отримував багато пропозицій щодо політичної кар’єри, але уникав їх, бо було достатньо роботи і в бізнесі,  і у громадській діяльності.  Зараз роботи не менше, додалися нові перспективні проекти, і з зони комфорту можна б було не виходити. Однак коли почалися всі ці розмови про необхідність «помножити на нуль» всі здобутки останніх років і людей, які їх забезпечили, то для нього постало вже питання принципів і життєвої позиції. «Я не з тих, хто в такий час може відсиджуватися «в кукурудзі» і «підгавкувати» у Фейсбуці, що все погано, – сказав бізнесмен. – А команда Гройсмана зробила для агробізнесу , та й не тільки, дуже багато, і здатна успішно продовжувати цю справу».

    Про Тернопільщину, в плані економічних перспектив, у Алекса Ліссітси залишилися щонайкращі враження. Місцеве сільське населення бачиться йому дуже активним і більш готовим започатковувати бізнес, ніж у багатьох інших регіонах. І якщо додати до цього туристичний потенціал, то область має всі шанси розквітнути.

До речі, під час зустрічі у прес-клубі було підписано меморандум про співпрацю ( щодо сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в сільських регіонах) між «Українським клубом аграрного бізнесу» та громадською організацією «Українська асоціація виробників равликів», яку представляв тернопільський підприємець Роман Репко.

 

18.07.2019, 12:30
185 Переглядів